Національна спілка журналістів України та Європейська федерація журналістів провели спільний круглий стіл у Брюссельському пресклубі, присвячений проблемам, з якими стикаються українські медіа в умовах війни.
Учасники зустрічі наголосили, що медіа в Україні є національним надбанням, і їх відновлення має бути включеним до програм економічного та соціального відновлення країни, повідомляє Укрінформ.
«З початку повномасштабної війни в Україні медіавидання в Україні опинилися у важкій ситуації, особливо поблизу лінії фронту та на звільнених територіях. Журналісти, які продовжують працювати у цих регіонах, стикаються із надзвичайними умовами та потрапляють під обстріли. Російські війська вражають житлові райони, вони цілеспрямовано своїми ракетами нищать редакційні приміщення та друкарні. Рекламний ринок в Україні повністю зруйнований, що робить для медіа майже неможливим отримати фінансування. Через повномасштабну російську війну понад 230 медіа в Україні були вимушені припинити свою діяльність», – зазначила директор Європейської федерації журналістів Ренате Шредер (Renate Schroeder).
У режимі телеконференції до круглого столу доєдналися Ганна Черненко, координаторка Центру журналістської солідарності НСЖУ у Харкові, та Валентина Федорчук, журналістка з Херсона, яка не припиняла професійну діяльність та відстоювала інтереси України навіть у темні часи окупації міста російськими загарбниками.
«Нашою головною метою було привернути увагу до необхідності довготривалої підтримки українських медіа, щоб відновлення українських медіа, особливо локальних медіа, було включено до порядку денного та до всіх програм з відновлення України, поряд із проєктами з відбудови зруйнованих будівель та інфраструктури. Локальні медіа не мають можливості заробляти на рекламі та фактично втратили всі джерела надходжень. Близько 30 відсотків українських медіа припинили свою діяльність, понад 20 відсотків втратили доступ до власних приміщень та техніки через окупацію або руйнування», – зазначила з цього приводу Ліна Кущ, перша секретар Національної спілки журналістів України.
За її словами, наразі Данія бере «шефство» над процесом відновлення Миколаєва та області, але в цих планах немає проєктів з відновлення медіа у Миколаївській області, є плани відновлення інфраструктури й будівель в Бучі та в інших регіонах, але відсутні проєкти з відновлення медіа, які також були зруйновані.
«Тому ми хочемо зробити цю проблему видимою, включити процес відновлення медіа в програми відновлення та підтримати таким чином професійних українських журналістів, – додала Кущ.
Своєю чергою, директор департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та інформаційної політики Ганна Красноступ, відповідаючи на запитання Укрінформу, наголосила, що війна в Україні завдала надзвичайно сильного удару по українських медіа.
«Журналістам небезпечно і складно працювати. Умови їхньої роботи, особливо у прифронтовій зоні, на звільнених територіях, найскладніші. Адже саме завдяки журналістам світ знає правду про події цієї війни», – сказала вона.
«На рівні міністерства ми маємо партнерів з розвитку, таких як IREX, TCA, USBI. Спільно ми знаходимо, наприклад, редакції друкованих медіа, – це Харків, Херсон, Миколаїв, Запоріжжя, – і безпосередньо допомагаємо цим редакціям співпрацювати з цими партнерами. Вони готують спеціальні друковані випуски цих видань, які користуються дуже великим попитом. Коли немає енергії, коли немає інтернету, люди дізнаються про те, що відбувається, саме з цих видань», – додала Красноступ.
Вона зауважила, що МКІП допомагає журналістам знайти зв’язок та співпрацювати, наприклад, із службою надзвичайних ситуацій, з поліцією, щоб вони могли професійно висвітлювати суспільно важливу інформацію.
Круглий стіл у Брюсселі відбувся одночасно з конференцією з відновлення України у Берліні, Німеччина. Раніше група українських журналістів та представників медіаорганізацій – учасники International Training Programme (ITP) – звернулися до організаторів Ukraine Recovery Conference із закликом включити питання відновлення українських медіа до порядку денного. Це звернення підписали понад 120 українських журналістів, медіа та громадських організацій, а також відомі міжнародні організації, такі як Free Press Unlimited, Репортери без кордонів, Ukrainian Media Fund, Fondation Hirondelle та інші.
Фото Дмитра Шкурка, Укрінформ
