Тернопільський телеканал TV4 – ровесник Незалежності України. Свою назву отримав Дуже просто: тоді, в 1991-му, на Тернопільщині, де до того транслювалося три телеканали, він став четвертою телевізійною кнопкою. І водночас телеканал TV4 став першим в області, який почав постійно і докладно висвітлювати події в регіоні, розповідати про життя в селах та містечках області.
Нині телеканал TV4 працює за графіком 24/7, його програми дивляться не лише мешканці Тернопільської, а й сусідніх областей. Телеканал має п’ять цифрових і один аналоговий передавачі. Пояснюють: аналоговий передач не вимикали, щоб не залишити без трансляції Шумський район на півночі області. Постійно оновлюється і користується попитом інформація сайту телеканалу, у Фейсбуці, Ютубі, де телеканал має по кілька десятків тисяч підписників.
А ще тернопільські тележурналісти сподіваються на розбудову локальних Мультиплексів, хоча й розуміють, що це буде надзвичайно важко фінансово.
***
Про день сьогоднішній телеканалу TV4 під час організованої НСЖУ Всеукраїнської онлайн наради керівників регіональних (місцевих) ТРК розповіла його генеральна директорка Юлія ВИНОКУР. Вона зазначає:
– Ми живемо і працюємо за принципом: «Проблем немає. Є задачі, які потрібно вирішувати». Але є задачі, які можна і потрібно вирішувати своїми силами, і ми їх вирішуємо на місцевому рівні. А є виклики, які треба розв’язувати спільними зусиллями, щоб не втратити те, що напрацювали за 30 років, щоб навіть у тяжкий нинішній період вирішувалися питання розвитку.
Юлія Винокур каже: «Яким є суспільство, такими є й телебачення» і
розповіла, як протягом карантинного року колективу треба було економити у всьому. Щоб мати кошти на програми, економили навіть на опаленні. Пані Юлія розповіла, що нинішньої холодної зими опалення увімкнули в грудні, а в березні вже відключили. І все одно через проблеми з фінансуванням змушені були скоротити власні проекти, давати багато повторів.
Далі – пряма мова:
– Є виклики, що ставить перед нами і держава. Наприклад, те, що мінімальна зарплата з 1 січня 2021 року становить 6000 гривень. Звичайно, що це добре, я завжди за те, щоб добробут наших співробітників зростав. Але де взяти кошти на підвищення зарплат, коли ми не державна структура, а ТОВ? Очікували, що для нас, як, приміром, для ФОПів, у період коронавірусних карантинів будуть якісь преференції, сподівалися на державну допомогу нашим журналістам, операторам. Навіть ті 7-8 тисяч гривень, що були виплачені підприємцям, і нам стали б у пригоді.
Сподівалися також, що буде тимчасова – на період нокдаунів – підтримка в ціновій і тарифній політиці. Під час карантину ми свої розцінки скинули на 30 відсотків, а наші колеги з «Зеонбуду» навпаки – підняли вартість послуг на десять п’ятнадцять відсотків.
Я розумію, що нарахування на зарплати в медіа, як і в інших галузях, необхідні. Але, враховуючи, наскільки важлива праця журналістів, що завжди залишаються на передовій інформаційних фронтів, ми чекали хоча б якихось податкових канікул.
Допомога може бути не тільки грошова. Ми ведемо цілодобове мовлення, і колеги мене розуміють, який це конвеєр, щоб ці 24 години заповнити цікавим продуктом лише власного виробництва. Сподівалися, що в період карантинів будуть створені фільмотеки з цікавих серіалів, мультфільмів і нам скажуть: «Ось вам допомога у складний період – користуйтеся».
Але, як кажуть в народі, не так сталося, як гадалося: нас залишили сам на сам із задачами, які доводиться щодня вирішувати.
Тепер багато говоримо про необхідність створення Державного фонду підтримки медіа. Вважаю, що такий фонд дуже потрібен, щоб редакція, яка опинилася в тимчасовій великій скруті (наприклад, не можеш заплатити провайдеру), могла б скористатися його коштами і не втратити трансляцію, забезпечити людей інформаційним продуктом.
Хочеться дочекатися того дня, коли Верховна Рада, Кабінет міністрів буквально по пунктах скажуть про допомогу українській журналістиці. А ми зберемося всі разом і скажемо їм наше щире: «Дякуємо, що дбаєте про місцеві засоби масової інформації і місцевих журналістів!». І, відчувши підтримку держави, її розуміння, що журналісти важливі, ми працюватимемо в інформаційному полі з іще більшою наснагою .
