Реалії, в яких працюють українські журналісти, проблеми політичного тиску на редакційну політику медіа та зусилля, які НСЖУ докладає для захисту українських колег та ЗМІ, представив у своїй доповіді на заході Європейської Федерації журналістів голова НСЖУ Сергій Томіленко. 19-20 квітня пройшов вебінар “Розбудова незалежних ЗМІ для протидії політичному втручанню”, який організувала Європейська федерація журналістів. Участь у заході взяли члени Європарламенту, лідери ЄФЖ, керівники журналістських спілок країн Європи та провідні міжнародні експерти (Президент ЄФЖ Могенс Блієгард, Генсек ЄФЖ Рікардо Гутієрес, Старший радник офісу Представника ОБСЄ з питань свободи медіа Андрій Ріхтер, члени Європарламенту з Естонії, Румунії та Угорщини, лідери журналістських спілок Австрії, Туреччини, Білорусі (БАЖ), Хорватії, Іспанії, медіадослідники з Великобританії, Бельгії, Німеччини).
Публікуємо тези з доповіді голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка:
Україна. Ключові виклики для медіа та журналістів:
- Війна / Україна є жертвою російської військової агресії
- Законодавчі ініціативи влади (атаки на свободу слова)
- Політична поляризація
- Бідність медіа/економічна залежність від олігархів та донорів
- Фізичні атаки
Глобальний фактор, який провокує посилення різноманітних загроз для свободи слова і атак на журналістів, звичайно,- це війна. Україна – це країна, у якої окуповано частину територій, конфлікт є діючим, тому політичний порядок денний формується значною мірою не на риториці мирного часу.
На жаль, ми констатуємо, що зусилля влади спрямовані на лобіюванні законодавства, яке звужує права журналістів та ЗМІ.
При цьому, українське суспільство є надзвичайно поляризоване. Велика частина політиків та журналістів постійно шукають «поганих» журналістів і заохочують як онлайн—агресію, так і фізичні атаки радикалів.
Рівень фізичної агресії щодо журналістів в Україні надзвичайно високий. За перші три місяці 2021 року наша Спілка зафіксувала 21 випадок застосування сили до журналістів або інциденти з підпалами майна.
При цьому в Україні медіа є бідними, бракує коштів на медіа-ринку, великим є вплив на редакційну політику олігархів та донорів.
Законодавчі загрози свободі самовираження в Україні:
Влада активно просуває законопроекти, які суттєво ускладнять роботу медіа в Україні. Законопроект «Про медіа» пропонує включити онлайн-медіа та принт-медіа до жорстокого регулювання телевізійним регулятором. При цьому до телевізійного державного медіарегулятора у суспільстві є багато претензій щодо його політичної залежності від офісу Президента
Понад 300 українських редакцій засудили урядовий законопроект про медіа. На жаль, влада не чує журналістів і планує «протягнути» цей закон через парламент під гаслами боротьби з «фейками», російською інформаційною пропагандою і, ніби-то, впровадженням європейських стандартів.
Медіа-середовище в Україні сьогодні поляризоване за політичними поглядами. Ми в НСЖУ не ділимо журналістів за їхніми поглядами і захищаємо усіх, закликаємо до солідарності. Це відповідає європейській практиці. Натомість, деякі медійні-ГО, які підтримуються європейськими урядами, прагнуть ділити редакції на «поганих» та «правильних», на «патріотичні» та «недостатньо патріотичні», на останніх вішають ярлик «проросійських». Серед них є медіа-ГО «Детектор медіа», яка свідомо дискредитує Спілку, і цим заохочує атаки політиків та радикалів. Фактично просувається гасло, що захисники свободи слова і прав журналістів – діють непатріотично.
Поляризація. Хейт до телеканалу ДОМ:
Президент ініціював роботу спеціального державного телеканалу ДОМ для формування позитивного ставлення до реінтеграції у громадян України по обидві сторони лінії зіткнення.
Водночас, як свідчить шеф-редактор телеканалу Олексій Мацука на ДОМ здійснюються атаки аби дискредитувати політико-дипломатичний шлях вирішення конфлікту, відвернути увагу від ролі медіа в постконфліктному врегулюванні. Причому агресивний хейт щодо медіа та його працівників реалізується як табором, який називає себе «патріотичним», так і «проросійськими» політиками.
Економічна ситуація для багатьох медіа є кризовою. Провідні національні телеканали є власністю олігархів. Локальні медіа є бідними.
Ось результати актуального дослідження редакторів газет, в якому взяли участь 244 редактори. Фактично за час пандемії 10% газет закрилося, масовим є скорочення персоналу та заробітних плат.
Фізичні атаки на неприпустимо високому рівні – кожні 5 днів в Україні трапляється інцидент з фізичною агресією до журналістів.
Зусилля НСЖУ:
Кампанія ПРОТИ законопроекту «Про медіа»
Через колективні листи (до 300 підписів), звернення до Президента і Парламенту.
Останні дані – 85% редакторів газет – ПРОТИ цього закону!
Кампанія «Журналісти важливі»
Особливо через пандемію – привернення уваги до ключової ролі професії журналіста. Створюємо сприятливий фон у суспільстві для лобіювання урядової підтримки для медіа. Навіть у Києві – розміщені біг-борди зі слоганом
Боротьба із безкарністю
Щорічні публічні звіти керівництва Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції
Спеціальна гаряча лінія оперативного реагування на випадки перешкоджання журналістській діяльності
Кампанія на економічну підтримку медіа
Пріоритет для Спілки журналістів – допомога локальним медіа.
Напрацьовано спеціальний антикризовий план, який обговорено у березні на нараді за участі 200 редакторів газет та представників Уряду та Парламенту.
Локальні медіа – це двигуни боротьби з дезінформацією та фейками!
Підтримка професійних стандартів – через підтримку зусиль Комісії журналістської етики.
В Україні медіасередовище дуже поляризоване та розділене, тому складно домовитись про спільний орган саморегулювання. Але якщо журналісти не керуються емоціями та політичними інтересами, то можуть успішно саморегулюватись.
