«Народна думка» – часопис Городоччини, який виходить щотижня уже понад 30 років. Газета розповідає про життя громад, приділяє увагу питанням національного відродження. Повномасштабна війна внесла корективи у життя кожного громадянина України. Вона позначилась і на українських медіа. Надходження до бюджету місцевих ЗМІ дорівнювали нулю: реклами немає, договори по оплаті теж призупинили. Втриматись на плаву в такий складний час вдалося далеко не всім.
Від початку повномасштабної російсько-української війни газета «Народна думка» не припиняє виходити щотижня на 8 шпальтах, належно інформуючи своїх читачів. Про те, як видають газету сьогодні та які основні проблеми постали перед редакцією від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, розповів редактор видання Роман Смілка.
– Найголовніше сьогодні – вижити, втриматись і чесно виконувати свою роботу! – наголошує Роман Смілка.
Газета пише літопис краю. Сьогодні розповідають насамперед про Героїв-захисників – і тих, хто зараз на передовій, і тих, яхто повернуся на щиті, про проблематику адаптації ветеранів війни, про реалії внутрішньо переміщених громадян, про волонтерську працю, життя громад в умовах війни, підтримку фронту, здобутки краян. Окрім цього у газеті приділяють увагу темам економіки, господарки, просвіти, культури, духовності, історії, спорту, життя молоді. Дають також багато соціально значущої і корисної інформації.
– Найважче – писати про наших загиблих Воїнів, спілкуватись у такі скорботні миті з їхніми рідними. А ми даємо розширені некрологи про полеглих на першу сторінку, – зазначає редактор.
З початком повномасштабної війни редакційний колектив газети, на жаль, зменшився, а тому навантаження на одного працівника значно зросли. У перші місяці великої війни редакція фактично працювала в умовах відсутності будь-яких надходжень: реклами – нуль, оплати по угодах призупинили. Використовували хіба ті мізерні заощадження, які раніше закумулювали. Згодом якось адаптувалися до важких умов.
– Основні проблеми зараз – це неналежна робота «Укрпошти» та запровадження пересувних відділень і, як наслідок, – падіння тиражу газети, зростання вартості друку, зменшення кількості рекламодавців, застаріле обладнання. Минулої осені та зими внаслідок частих вимкнень електроенергії доводилося робити газету і в Пункті незламності, і в інших місцях, – зауважує Роман Смілка.
Сьогодні тижневий наклад часопису – майже тисяча примірників, більшу частину розповсюджують уроздріб, через неналежну роботу Укрпошти. Зараз газету можна придбати не лише в магазинах у Городку, Комарні, але й по селах громад, де її реалізовують через приватних підприємців, які здійснюють виїзну торгівлю. Робота редакції тримається на самовідданості людей, які віддали значну частину свого життя професії та держать інформацій тил всупереч усім обставинам.
– Якщо держава не повернеться обличчям до проблем місцевої преси, то локальні друковані медіа просто зникнуть. А відтак люди на місцях будуть позбавлені доступу до якісної журналістики. Без такої підтримки локальні медіа навряд чи виживуть у довгостроковій перспективі, бо вже зараз уся робота тримається в основному на ентузіазмі працівників газет. Звісно, сьогодні побільшало грантових можливостей, але ними можна охопити лише незначну кількість редакцій. А підтримки потребують фактично усі місцеві газети, – наголошує Роман Смілка.
Аліна Штемпель
