Багато уваги спілкуванню з місцевими приділяє сьогодні редакція з Херсонщини «Новий день». І якщо в умовах до повномасштабного вторгнення це було цілком нормально, то сьогодні це дається непросто. Редакція фактично у евакуації, але їй вдалося провести вже чотири телефонні «гарячі лінії» з аудиторією, визначити найбільш болючі теми щодо того, що турбує херсонців.
– «Газета – читач – газета» – таку назву має нова стратегія роботи. Ми буквально ідемо до читача, – каже редактор Анатолій Жупина. – Загалом в умовах війни провести ту класичну «гарячу лінію», до якої ми звикли, коли журналіст сидить з фахівцем і приймає дзвінки, це майже нереально. Тож ми їздили збирали запитання від людей під час зустрічей, а тоді передавали їх голові військової адміністрації, і він давав відповіді. Так само і з керівництвом Пенсійного фонду в Херсонській області. Адже з 1 березня відбулася індексація пенсій і маємо зміни, не завжди зрозумілі пенсіонерам. Це людей турбує.
Редактор і журналісти їздили в райони, по селах, зустрічалися з людьми, працювали з громадськими активістами, навіть створили два корпункти, де працюють позаштатні журналісти.
– Ми розміщували наші номери телефонів в газеті, на сайті. Спершу люди не дуже довірливо ставилися, не активно дзвонили, але після такої собі організованої першої «гарячої лінії» вони прочитали теми в газеті, адже ми все надрукували. Тоді стали телефонувати більше. І вживу зустрічалися з читачами. Та розумієте: регіон бомблять, люди гинуть, тому ніхто не збирається ось так, як в мирний час. Ми їхали, бачили декілька осіб, спинялися, спілкувалися. Просто на вулиці! Декілька людей разом, там і ми. Питали, що найперше турбує, а питань було багато, – розповідає редактор.
Анатолій Жупина пояснює, що на сьогодні таким чином вони провели вже 4 «гарячі лінії», які стали досить популярними, бо було проговорено ряд питань, які справді турбували людей.
– Це десятки людей. Маю на увазі і звернення в газету телефоном, і ті зустрічі на вулицях. От були певні моменти по відбудові домівок, по відновленню: будівельники зробили брак і до кого звертатися? Ми це проговорювали, вирішували. Або село Інженерне. Люди скаржаться, що в багатоповерхівках відключають газ. Адже значна частина людей виїхала, квартири пустують, і тому по техніці безпеки відключають цілі будинки. Але є ж і ті, що лишились. Як бути? Це ж життя людей, тому питання слід обговорювати і вирішувати, – переповідає редактор.
Окрім текстового формату, газета на своїх платформах робить і відео з поїздок. Так, матеріал про поїздку у село Правдине вже набрав майже три тисячі відвідин.
– Під час відрядження до села Посад-Покровське Чорнобаївської громади Херсонського району ми з кореспонденткою Мариною Савченко приділили багато уваги спілкуванню з місцевими мешканцями, які до війни були активними передплатниками тижневика. Мало не чверть населення Посад-Покровського (а це понад 250 сімей) отримували його з рук листоноші вдома. Ще значна кількість шанувальників газети купували її уроздріб, – розповідає головний редактор видання.
«Гарячу лінію» з начальником Головного управління ПФУ в Херсонській області Романом Кальницьким з приводу індексацій пенсій з 1 березня 2024 року надрукували у газеті у № 18 за 9 квітня. Також на прохання читацької спільноти було організовано пряму лінію з начальником обласної адміністрації Олександром Прокудіним. Запитання і відповіді були розміщені на сайті «Нового дня» 24 квітня 2024 року. За результатами цієї прямої лінії, але вже з доповненими запитаннями, підготували матеріал в газету.
Анатолій Жупина каже, що зустрічі журналістів «Нового дня» зі своїми читачами стануть традиційними.
Газета з-поміж 21 регіональних і місцевих медіа долучилася до ініціативи НСЖУ. У межах проєкту газета і активувала зустрічі з аудиторією. Такі ініціативи у всіх редакціях націлені на посилення взаємодії з аудиторією та спільнотами місцевих громад. У межах роботи над проєктами редакції отримують допомогу від Українського Медіа Фонду за сприяння Німецького Фонду Маршалла Сполучених Штатів. У проєкті беруть участь теле- і радіо компанії, онлайн-медіа та друковані видання.
Назарій Вівчарик
