У минулому мирному житті 29-річна мелітопольчанка Уляна Симоненко була успішною підприємицею та архітекторкою, співвласницею магазину «Квіткова лавка» і кавʼярні Boulangerie 31.
Але війна кардинально змінила її життя – дівчина, яка знала толк у гортензіях і круасанах, стала свого роду фармацевтичним дилером. Уляна не зі слів знає, що всчасно доставлена пластинка ліків чи ампула може врятувати людське життя. Її називають не інакше, як «волонтер Уляна». Матеріал про волонтерку вийшов на сайті РІА Мелітополь у межах проєкту НСЖУ «Ми з України!».
Як пише видання, у захопленому рашистами місті родина Симоненків жила місяць. Мама Уляни потребує обстеження й подальшого лікування, а в окупованому Мелітополі зараз немає можливості цього зробити. Тому в кінці березня дівчина разом із батьками залишила свій дім і виїхала до підконтрольного Україні Запоріжжя.
«Життя в окупації – це, звичайно, не мед. Я зрозуміла, що вся наша родина не готова віддати свою свободу. Свобода – це дуже важливо й цінно. На жаль, філософія росії взагалі не приймає позицію свободи. Філософія держави Україна – це абсолютно про свободу. А ми – українці,» – каже героїня публікації.
Розповідає: коли починала починала волонтерську діяльність, не усвідомлювала до кінця, наскільки це важливо. Зараз розуміє, що те, що допомога ліками – дуже цінна. Бо людям нема кому допомогти.
«Раніше про них піклувалася держава Україна. Зараз про них не піклується росія і вже ніхто не може цього зробити. Це трагедія насправді, тому що дуже старенькі люди і без ліків – вони почнуть помирати», – говорить Уляна.
Завдяки злагодженій роботі команди волонтерів і фінансовій підтримці небайдужих людей, фармакологічну допомогу почали отримувати не тільки містяни, а й мешканці Мелітопольського району.
А ще волонтер Уляна запустила власний бренд «Ні краплі сумніву», присвятивши його всім українцям, які були змушені залишити свої домівки через війну. Дівчина створює патріотичні футболки з авторськими малюнками.
«Після переїзду в Запоріжжя почала малювати, щоб не втратити глузд», – ділиться Уляна.
Ці футболки допомагають підтримувати бойовий дух вимушених переселенців, а також слугують чудовим нагадуванням про те, що «Ми обовʼязково повернемося додому», «Дім – там де ти», «Мелітополь там, де ти». Також 10% від продажів іде на придбання ліків для людей похилого віку в окупованому Мелітополі.
Про героїзм простих людей у часи війни і має на меті розповісти проєкт «Ми з України!».
Учасники проєкту – медіа з різних регіонів України – розповідатимуть широкій аудиторії історії людей, які здійснюють героїчні вчинки кожен на своєму місці.
До проєкту можуть долучитися всі ЗМІ, які хочуть подавати відповідні матеріали про наших співвітчизників.
