Київська організація Національної спілки журналістів України презентувала в столиці книгу «НЕЗЛАМНІ. На фронті та в тилу».
Авторами ідеї та упорядниками видання стали голова Київської організації НСЖУ Михайло Сорока, перша заступниця голови Алла Малієнко, директор Інституту журналістики КНУ імені Т.Шевченка Юрій Бондар, доцент Могилянської школи журналістики Анатолій Яковець.
До видання увійшли історії воїнів, волонтерів, журналістів, митців і педагогів, що стали на захист України. Окремі розділи присвячено іноземцям, які вважають своїм інтернаціональним обов’язком прийти на допомогу Україні, а також нашим захисникам, які не повернулись з поля бою. Відкриває книгу вступна стаття колишнього міністра закордонних справ України, керівника Центру дослідження Росії Володимира Огризка «Рашизм» як злочинна теорія і практика Росії». Дипломат аналізує історичні та політичні витоки російської агресії проти України.
Михайло Сорока нагадав, що Київська організація НСЖУ вже видала книги «Журналісти на війні» та «Україна: журналісти на передовій». Тобто, фактично йдеться про трилогію, що вже побачила світ. Він також висловив ідею створити масштабний літопис російсько-української війни, у якому будуть зібрані імена всіх загиблих українців.
Як зауважила перша заступниця голови Київської організації НСЖУ Алла Малієнко, «сьогодні ми б’ємося з ядерною державою за своє існування. І робимо насправді, революційну річ – все свідоме суспільство змінює глобальний підхід до війни. В тому числі журналісти. Наш професійний обов’язок – відтворити все, що відбувається сьогодні, показати тим, хто читатиме про це в майбутньому, правду цієї війни, правду того, як ми вистояли, і ціну, яку ми за це заплатили».
Директор Інституту журналістики Юрій Бондар наголосив: «Дуже важливо, що наші студенти як майбутні журналісти долучилися до написання цієї книги. Зокрема, взяли участь в роботі над розділом про те, як зустрінуть перший день після війни».
Про ціну, яку платять під час цієї війни українські журналісти, говорив військовий журналіст, волонтер Роман Бочкала. Зокрема, він на гадав про те, що з початку війни загинуло 150 журналістів – як ті, хто виконував свій професійний обов’язок, так і ті, хто взяв до рук зброю.
Юрій Бондар також пригадав есе одного з викладачів інституту журналістики, включене до книги. Розмірковуючи над першим днем після війни, його колега написав про три речі, які він зробить: згадає про тих, кого вже немає з нами, знайде спосіб покарати тих, хто винен в цій війні, і почне готуватись до нової війни. Бо Росія нікуди не зникає. Важливе нагадування. Варто про нього пам’ятати. І готуватись.
Інформаційна служба НСЖУ
