Минулого тижня конференц-зала НСЖУ перетворилась на творчу лабораторію, де впродовж трьох днів лунали важливі заяви, народжувалися сміливі рішення та відточувалися «родзинки» майбутніх індивідуальних медіапроектів українських журналістів. До Києва на перший тренінг прибуло десятеро представників та представниць різних регіональних видань, які пройшли відбір до українсько-литовської програми «Стимул для незалежної журналістики в регіонах України». Її реалізують Національна спілка журналістів України, Центр Східно-Європейських студій (Вільнюс) та Литовська спілка журналістів.
«Цей проект дасть новий поштовх для розвитку українським медіа, які працюють у регіонах у напрямках аналітичної та розслідувальної журналістики. Акцент на місцеві видання обраний не даремно, бо вони є унікальними в плані тематики матеріалів та підходів до її висвітлення. Сподіваюся, отримані під час проекту знання й навички стануть у нагоді для задоволення потреб глядачів, читачів і слухачів», – зазначила у вітальному слові перша секретар СНЖУ, членкиня Комісії журналістської етики Ліна Кущ.
Привітала українських колег і Беатріче Нарбутайте, асистентка проектів Easten Europe Studies Centre (Центр Східно-Європейських студій), яка прилетіла до Києва у складі литовської делегації. Вона розповіла, що Центр є своєрідною фабрикою думок і зосереджений на проблемах Європи.
«Ми реалізуємо безліч проектів, спрямованих на боротьбу з дезінформацією, підтримку нових медіа та громадського суспільства, а також міжнародного співробітництва. Один із напрямків – це східне партнерство, до нього входять, в тому числі, Україна та Білорусь. Таке співробітництво є дуже важливим, оскільки ми є сусідами, маємо схоже минуле і спільні погляди на майбутнє», – сказала Беатріче Нарбутайте.
Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко акцентував увагу на тому, що журналісти є посередниками між суспільством і владою, однак за це часто доводиться платити надто високу ціну. Він згадав, що саме в ці дні шукають прихисток в Україні десятки білоруських колег, і НСЖУ разом із міжнародними організаціями надають їм всіляку підтримку.
«Сьогодні медіа зіштовхнулися з численними викликами, які значно ускладнюють їхню роботу та загрожують свободі слова загалом. Тому, започатковуючи цей проект, ми маємо намір озброїти колег знаннями, зміцнити їх практичними навичками, менторською та юридичною підтримкою, аби вони вийшли на абсолютно новий якісний рівень. Це буде презентація в Європі достойної української журналістики», – сказав він.
Втім, принципи подачі матеріалів та співпраці з аудиторією сьогодні кардинально відрізняються від методів, які діяли п’ять, десять років тому. На цьому наголошували під час своїх сесій медіа-тренери та експерти Сергій Гузь, Віталій Голубєв, а також головний редактор видання Visegrad Insight Войцех Пшибильський під час прямого включення з Польщі.
«Криза 2008 року значно змінила світовий медіа ландшафт. Як наслідок, завдяки рейтингу свободи преси ми можемо бачити, чи мають журналісти достатньо змоги працювати відповідно до належних стандартів. Я просто хочу показити, що відповідно до рейтингу організації «Репортери без кордонів» у 2004 році Україна посідала 138 місце, Польща (32), Чехія (19) та Словаччина (1). Якщо подивитися тенденцію, то в усіх країнах спостерігаються зміни», – зазначив головний редактор «Visegrad Insight» та президент правління фонду «ResPublica» Войцех Пшибильський. Виступ міжнародного експерта у рамках проекту «Стимул для незалежної журналістики в регіонах України» став можливий за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.
Власкор «Нової газети» Ольга Мусафірова поділилася власними секретами створення успішного тексту, наголосивши: будь-яку проблему важливо показати через життя конкретних людей. Вона розповіла про те, як сама вже багато років працює у жанрі літературного репортажу. Пані Ольга нагадала про головну якість журналіста – вміння слухати й чути, а також корисні «фішки» в підготовці тексту.
«Це також література, хоча й газетна. І не вірте, коли говорять, що лонгріди не читають! Не читають нудні тексти. Ну, а щоб читач не вмер після першого абзацу, журналісту потрібно докласти зусиль», – стверджує вона.
Практично весь наступний день тренінгу був зануренням у литовські медіа-реалії, коли увагою українських колег безповоротно заволоділи голова Литовської спілки журналістів Дайніус Редзявічус та журналіст-розслідувач Скірмантас Малінаускас.
«Ми дуже довго дивилися на журналістику як на місію. Тепер я сиджу в майстерні і думаю, що б зробити такого, аби людям було цікаво? Я блогер, а не журналіст, і для мене важливо, аби людина, яка прочитає статтю, зрозуміла, що насправді прочитала книгу. І в принципі, 99 відсотків удачі – це обрана тема, яка торкає емоції пересічного громадянина», – зізнався Скірмантас Малінаускас, який після 15 років роботи в журналістиці пішов у вільне плавання і створив власний Ютуб-канал, що входить сьогодні до сотні найпопулярніших у світі.
Дайніус Редзявічус взагалі порадив журналістам забути про свою академічну освіту і перелаштуватися під сучасні реалії. Не обов’язково так, як це зробив Скірмантас. Можна, наприклад, і з інтернет-тусовки створити якісне медіа, як, наприклад, колишня вчительки з Каунаса Нерінга Тушкявічене. Це медіа для простих людей, у яких немає великих грошей для маркетингу, але є безліч інформації.
«Це – альтернатива сучасній журналістиці. Тому що сучасна журналістика вже не дає суспільного резонансу, а значить, не впливає на думки та рішення людей. Ми провели дослідження і виявили, що телеканал «Культура» і якісні новини дивитися лише три відсотки населення. І це не проблема, це – об’єктивна реальність», – підкреслив Дайніус Редзявічус.
Під час прямих включень із Литви українські журналісти мали змогу поспілкуватися з редакторкою видання «Новини краю» Нерінгою Тушкявічене та членкинею комісії з етики Вайвою Жукене й особисто поставити запитання, які стосуються діяльності литовських журналістів.
Ну, а про українську специфіку роботи з інформаційними джерелами розповідали вітчизняні експерти: головред «Центру журналістських розслідувань» Валентина Самар, генеральний директор інформагентства «Українські новини» Денис Іванеско. А кореспондент «BBC News Україна» Альбій Шудря провів креативний майстер-клас зі створення відео – від зйомок до монтажу.
А наступного, третього дня тренінгу, знову проходило спілкування з литовськими партнерами та з людиною, яка є прикладом служіння професії – авторитетним журналістом Миколою Семеною. Він розповів про те, як зазнав переслідувань та утисків в окупованому Криму, а також про хитрощі, що яких вдавався, аби виконувати свої професійні обов’язки.
«Я ніколи в житті не працював так інтенсивно, як у 2014 році в окупованому Криму. Щотижня в газеті «День» виходило два – три моїх матеріали, які доводилося писати під псевдонімом. Журналіст – легка здобич для ефесбешників. Він відкритий, не вчився конспірології. Проявляти свою проукраїнську позицію було небезпечно», – згадує Микола Семена.
Учасники тренінгу сфотографувалися з автором книги «Кримський репортаж» та висловили свою підтримку журналістам, які потрапили за грати в окупованому Криму та на території Луганської й Донецької областей.
Додому від’їздили з конкретним завданням: підготувати план роботи над своїми матеріалами до наступної, другої зустрічі у Києві, яка відбудеться у вересні.
Довідково.
Метою проекту «Стимул для незалежної журналістики в регіонах України» є розбудова спроможності та підтримка журналістів, які мають значний досвід роботи в медіа та працюють у сфері розслідувальної журналістики. За допомогою тренінгів, консультацій та субгрантів проект покликаний покращити якість публічного дискурсу, підвищити стандарти журналістської роботи для боротьби проти дезінформації та поляризації, а також сприяти стійкості регіональних засобів масової інформації та журналістів-розслідувачів.
Проект фінансується за рахунок Програми розвитку співпраці та допомоги демократії Міністерства закордонних справ Литви.
