Як діяти, коли поруч поранена людина? Як зупинити масивну кровотечу, накласти турнікет і не розгубитися в критичній ситуації? Ці навички опановували медійники під час практичного тренінгу з тактичної медицини, організованого Дніпровським центром журналістської солідарності НСЖУ.
Шестигодинне навчання провів бойовий медик, старший інструктор Центру підготовки громадян до національного спротиву у Дніпропетровській області Дмитро Романовський. Учасники працювали за алгоритмом MARCH, відпрацьовували зупинку масивних кровотеч, накладання турнікета, тампонування ран та інші навички домедичної допомоги.
Безпека медійників – серед пріоритетів Центру
Дніпропетровщина регулярно зазнає російських атак, тож журналістам нерідко доводиться працювати на місцях обстрілів, де зберігається загроза повторних ударів і можуть бути поранені. Тому запит на практичні навчання з домедичної допомоги цілком зрозумілий: важливо не лише подбати про себе, а й знати, як діяти, якщо поруч хтось потребуватиме допомоги.
У Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ прагнуть, щоб медійники мали не лише необхідне захисне спорядження, а й практичні навички для роботи в умовах підвищеного ризику. Тому Центр періодично організовує відповідні навчання.
– Ми розуміємо, наскільки важливо, щоб медійники були готові до різних ситуацій під час роботи. Тому плануємо й надалі проводити такі навчання та обговорювати з партнерами, які ще знання й навички можуть бути корисними нашим колегам, – зазначила координаторка Центру Наталя Назарова.
Шість годин практики за алгоритмом MARCH
MARCH – це алгоритм оцінювання стану пораненого, який допомагає визначити пріоритети надання допомоги: від зупинки масивної кровотечі до оцінювання дихання, кровообігу та запобігання переохолодженню.
– За шість годин ми постаралися охопити основні теми надання допомоги за алгоритмом MARCH. Розібрали масивні кровотечі, навчилися накладати турнікети і зупиняти кров, відпрацювали тампонування, прохідність дихальних шляхів, поранення грудної клітки та евакуацію. Учасники працювали з навчальними симуляторами поранень, використовували штучну кров. Усі дуже відповідально поставилися до заняття, – розповів інструктор Дмитро Романовський.
Одна з ключових навичок – зупинка масивної кровотечі. У критичній ситуації важливо не лише знати, для чого потрібен турнікет, а й уміти правильно ним скористатися. Так само практики потребує тампонування рани – метод, який застосовують у випадках, коли турнікет неможливо використати через розташування поранення.
Водночас домедична допомога починається з оцінювання безпеки місця події. Під час обстрілу, за загрози повторного удару чи обвалу конструкцій передусім потрібно подбати про власну безпеку та за можливості переміститися в безпечніше місце. Навчання допомагає зрозуміти не лише те, як діяти, а й коли надання допомоги може становити додаткову небезпеку.
Турнікет має бути під рукою: практичні поради інструктора
Під час заняття Дмитро Романовський звернув увагу на кілька важливих моментів, які варто пам’ятати:
- Обирайте якісний турнікет. Навчальні аналоги та дешеві копії не завжди забезпечують необхідний тиск і можуть підвести в критичній ситуації. Для аптечки варто мати перевірений засіб, призначений для реального застосування.
- Тримайте турнікет у доступному місці. Захований на дні рюкзака, він може виявитися недосяжним у потрібну мить. Важливо, щоб його можна було швидко дістати, зокрема однією рукою.
- Перевіряйте результат. Після накладання турнікета потрібно переконатися, що кровотеча припинилася. Якщо ні – діяти відповідно до вивченого алгоритму; іноді може знадобитися додатковий турнікет.
- Фіксуйте час накладання. Цю інформацію обов’язково потрібно передати медикам. Самостійно послаблювати чи знімати турнікет не можна.
- Майте окремий турнікет для тренувань. Регулярне використання зношує матеріали й механізми, тому засіб, який постійно застосовують під час занять, не варто вважати надійним для екстреної допомоги.
«Тепер я знаю, що можу допомогти»
Для журналістки Павлоградської телерадіокомпанії Марини Кукліної цей тренінг став першим досвідом практичного навчання з тактичної медицини. Вона давно хотіла відвідати таке заняття, але раніше не мала відповідної можливості.
– Я сьогодні вперше спробувала накласти турнікет, виконати тампонаду. Виявляється, це не так важко, як здається, – поділилася Марина.
Журналістка працює на місцях російських обстрілів. Раніше вона хвилювалася, чи зможе надати допомогу, якщо поруч опиниться поранена людина. Практичні вправи додали їй упевненості.
– Я дуже хвилювалася, що коли настане такий момент, я не буду готова. Але сьогодні я спробувала, у мене вийшло. І тепер розумію, що зможу допомогти, якщо хтось із моїх близьких, знайомих чи просто перехожих постраждає, – розповіла журналістка.
Редакція ПТРК подбала про захисне спорядження та аптечки для журналістів. Однак, зізнається Марина, раніше вона не знала, як правильно користуватися їхнім вмістом.
– Коли маєш аптечку, але не знаєш, що і як із неї використовувати, це не дуже допоможе в критичній ситуації. Після тренінгу я вже краще розумію, як діяти, – наголосила журналістка.
Навички потрібно регулярно поновлювати
Для водія знімальної групи «Суспільне Донбас» Якова Іванченка цей тренінг був не першим. Він переконаний, що навички домедичної допомоги потрібно регулярно поновлювати, адже з часом окремі прийоми забуваються.
При собі чоловік завжди має турнікети, додаткові засоби допомоги зберігає в автомобілі. Під час робочих виїздів бере захисне спорядження, аптечку та додаткові турнікети.
Та особливо важливо для нього, щоб необхідні навички мали всі члени знімальної групи.
– Найголовніше – бути впевненим, що колега, який їде з тобою на завдання, знає і розуміє, як надати допомогу вчасно та правильно. Я свої навички знаю, хоча поки що не доводилося їх застосовувати. Але хотів би бути впевненим, що й мої колеги зможуть допомогти, якщо це знадобиться мені, – поділився Яків.
Медійники хочуть навчатися й надалі
Уперше на такому тренінгу побувала й журналістка сайту «Дніпро вечірній» Юлія Клименко. Зізнається, що давно хотіла пройти навчання, адже журналісти нерідко працюють на місцях атак і можуть потрапляти під повторні удари.
Після заняття Юлія планує придбати турнікет та необхідні перев’язувальні матеріали. А серед тем майбутніх навчань називає не лише тактичну медицину, а й дії під час пожеж, евакуацію з-під завалів та психологічну підтримку людей, які пережили обстріли.
Журналістка розповіла, що їй уже доводилося спілкуватися з людьми, які щойно пережили трагедію:
– Був випадок, коли я спілкувалася з жінкою, яка щойно втратила маму. Намагалася її підтримати, знайти потрібні слова. Але хотілося б краще розуміти, як правильно поводитися в таких ситуаціях, щоб і не нашкодити людині.
Це ще один важливий напрям підготовки медійників. Дніпровський центр журналістської солідарності НСЖУ планує й надалі проводити практичні навчання з безпеки, визначаючи теми з урахуванням потреб колег. Адже в роботі на місцях російських атак важливо не лише знати, як допомогти іншому, а й бути готовим діяти, коли від цього можуть залежати людські життя.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру).
Ліана Охрименко, Дніпровський ЦЖС
Фото Віктора Качанова і Світлани Іотової
Дискусія з цього приводу: