За ініціативи Національної спілки журналістів України в межах Проєкту The Ukrainian Media Fund Nordic з підтримки незалежних місцевих медіа в Україні впроваджується проєкт «Твоя аудиторія – твоя сила».
Одним із учасників є черкаське видання «Прочерк». Журналісти цього медіа поставили на мету дослідити медіаландшафт Черкащини. Продовжуємо публікацію цих досліджень. Нагадаємо, першу було присвячено друкованій пресі, другу – телеграм-каналам, третю – телебаченню. Наступний матеріал був про те, як влада, політики та місцеві громади вибудовують комунікацію з аудиторією. Сьогоднішній матеріал – про радіо.
Радіо на Черкащині нібито живе в тіні телебачення, інтернету й телеграму. Але в ефірі за ці роки багато що змінилося: приходять мовники з інших областей, приватні станції виходять за межі своїх міст, а місцева редакція Українського Радіо працює як мультифункціональна команда.
Я часто буваю в дорозі. У цей час я не читаю інтернет-новини й не дивлюся телевізор, зате вмикаю радіо. Виявляється, я не один такий: мої співрозмовники теж кажуть, що радіо найчастіше слухають саме в дорозі. І це, схоже, недооцінене в наш час джерело інформації.
Знайома розповіла, що її чоловік свій ранок починає з радіо NV, а вже потім береться за все інше. Бо це зручно: можна робити щось своє й водночас слухати.
Проте за даними опитувань радіо не на лідируючих позиціях. Загалом більшість респондентів дізнається новини з інтернету. На другій сходинці друзі й знайомі, на третій телебачення.
Телеграм є джерелом інформації для 68,4% опитаних українців. Про це йдеться в опитуванні Socis від 28 липня — 2 серпня 2026 року.
Загалом на запитання щодо джерел інформації про новини та події 85,8% респондентів назвали інтернет. При цьому серед додатків переважно вказували телеграм, ютуб (50,7%), фейсбук (29,9%) і тікток (24,4%).
На другій сходинці серед джерел інформації друзі, колеги і знайомі (38,5%).
Телебачення посіло третє місце. При цьому телеканали «Перший», 5 канал та «Еспресо» згадали 19,1% опитаних, тоді як телемарафон «Єдині новини» своїм джерелом інформації назвали 18,9%.
Крім того, деякі опитані черпають інформацію з радіо (8,7%) та друкованих медіа (5,2%).
Тож радіо не лідер за охопленням, але в дорозі, в авто, під час відключень світла воно залишається потрібним. А як живе радіосфера Черкащини сьогодні, розповіли троє людей, які знають її зсередини.
Частоти наші, а редакції чиї?
За словами представниці Національної ради з питань телебачення і радіомовлення в Черкаській області Галини Рижак, в області зареєстровано 14 радіомовників. Серед них є два суб’єкти у сфері медіа, які мають по три ліцензії: Городищинське радіо та Канівське, тобто «Магніт».
Серед місцевих станцій Галина Рижак називає «Екватор FM» зі Шполи, «МІД-ФМ» в Умані та «Чорнобаївську хвилю». Утім, у FM-діапазоні Черкащини звучить значно більше станцій, ніж зареєстровано тут. Різницю вона пояснює просто: конкурси оголошують на черкаські частоти, а вигравати їх може будь-хто.
«Це теж місцеве радіо, але суб’єкт у сфері медіа зареєстрований в іншому регіоні. Частоти наші, а редакція може бути з іншої області», — зазначає вона.
У черкаському ефірі є мовники з Києва, Харкова, Хмельниччини і Вінничини. Нещодавно на засіданні Нацради ліцензію отримало «Радіо Чемпіон»: на засіданні вони пообіцяли новини спортивної тематики. А це якраз те, чого не вистачає сьогодні черкаському слухачу.
Парадокс у тому, що охочих місцевих мовників бракує. Вільні частоти, за словами представниці медіарегулятора, є у Смілі, Драбові, Багачевому та Чигирині.
Перелік вільних частот публікують на сайті Національної ради, і охочих закликають подаватися на конкурси.
Ще одна особливість: радіомовник встановлює обладнання, транслює переважно музику, а місцеві новини додає з того регіону, де звучить його станція.
Приватне радіо: «Це бізнес»
Найпомітніша історія останніх років в ефірі області пов’язана з «Радіо Магніт». Ліцензію компанія отримала у 2017 році, а в ефір вийшла у 2018-му з Канева потужністю 250 Вт. Потім були Кам’янка з потужністю 100 Вт і конкурс на Черкаси. Частота в обласному центрі має потужність 1 кВт, що, за словами засновника й керуючого директора Віталія Слободяника, майже максимум для України. Із 22 вересня «Магніт» мовить на Черкаси, поки що ретранслюючи сигнал із Канева. З 1 листопада в обласному центрі має з’явитися власна студія.
Для Нацради це помітна подія. Пані Галина Рижак зазначає, що Черкаси тривалий час лишалися без власної місцевої станції, за результатами конкурсу ліцензію отримав саме Канів.
Сам Віталій Слободяник говорить про це без романтики. «Це бізнес. Як інакше, якщо ми приватні?» — каже він. На його думку, приватні станції самі заробляють на зарплати, на відміну від комунальних, що фінансуються з бюджету.
Повномасштабне вторгнення, за його словами, вдарило насамперед по рекламі: бюджети впали, доходів вистачає лише на утримання, а розширення відбувається за рахунок кредитів. Тому вихід на Черкаси він пояснює комерційною логікою: «Це інший ринок». Місто більше, рекламодавців більше, а отже й доходи можуть бути вищими.
Є й відповідь на кризу. Приватні регіональні FM-мовники з різних областей об’єдналися в неформальну спільноту, і якщо рекламодавець звертається до однієї станції, їй пропонують спільну мережу. Другий напрямок — інтернет: мовлення в мережі тепер потребує окремої ліцензії, і «Магніт» її має. Але онлайн, зазначає Віталій Слободяник, поки що доповнення, а не заміна. Старше покоління слухає на FM, а коли станція зайшла на Черкаси, помітно зросла й кількість онлайн-слухачів.
Власні дослідження аудиторії станція не проводить, бо вони дорогі. Головний козир у конкуренції з великими мережевими станціями — локальність: «Ми тут живемо, а не десь у Києві». Саме за місцевий контент, який не дають великі мережеві станції, Слободяник цінує й інші невеликі радіо області. Він чув, що, наприклад, шполянський «Екватор FM» слухають багато, бо це близьке, місцеве радіо.
Суспільне: 50 хвилин на добу й приймач на батарейках
Зовсім інша модель у Суспільного. «Українське Радіо Черкаси» мовить на частотах загальнонаціонального Українського Радіо двома блоками, загалом 50 хвилин у будні. Це один випуск новин та дві розмовні програми: «Тема дня» і «Радіодень». Решту часу йде загальнонаціональний ефір, до якого теж долучаються черкаські журналісти.
Як розповіла продюсерка з виробництва Суспільне Черкаси Олена Баніна, на радіо за штатом працюють три редактори, інженер і двоє звукорежисерів, новини робить спільна команда, також редакція працює над тим, щоб розширювати аудиторію і діджитал адаптує радіоконтент для різних платформ мовника. Програми тривалістю 15–24 хвилини адаптують для сайту, YouTube та SoundCloud.
Сигнал Українського Радіо Черкас є у більшості громад області. Проте частину населених пунктів Драбівської, Чорнобаївської, Вільшанської та Кам’янської громад мовлення не покриває.
За словами Олени Баніної, наразі можливості організувати мовлення на цих територіях, відповідно до чинного законодавства, на жаль, немає.
Редакція Українського Радіо Черкас має свою аудиторію, яка перш за все цікавиться соціальними, суспільно важливими темами: «Якщо ми говоримо про Українське Радіо і Українське Радіо Черкаси як його підрозділ – то це контент власного виробництва. Ми не ретранслюємо чиїсь програми й музику. Ми не створюємо контент розважального характеру, натомість робимо акцент на суспільно важливих темах, гарантуємо, що весь наш контент верифікований».
Із комунальними та районними радіостанціями Суспільне не співпрацює, бо матеріалами з громад мовника забезпечують гіперлокальні кореспонденти.
“Якщо говорити про обмін інформацією чи спільну роботу над темами в масштабі всієї країни, Українське Радіо тісно співпрацює з колегами філій в усіх областях, редакції виготовляють спільні проєкти”, – додає Олена Баніна.
Загалом за даними дослідження, Суспільного “МедіаТрек 2025” Українське Радіо щотижня слухають 11% українців. Окремо споживання радіопродукту по областях не розглядали.
Це ж дослідження показало, що загалом в Україні найбільше радіо слухають жінки (55%), чоловіків, які слухають радіо трошки менше – 45%. Переважно це люди віком 45-70 років. Водночас є і молодь віком 18-24 роки – 10% аудиторії. 31% радіоаудиторії живе у селах.
Хоча у сучасному світі радіо не дуже популярне джерело інформації, воно стає незамінним у кризових ситуаціях. Олена Баніна нагадує, що під час тривог і блекаутів радіоприймач на батарейках не потребує інтернету і може донести до слухачів важливу інформацію.
«Слухачі телефонують і пишуть до редакції», — каже вона, підтверджуючи, що після масованих обстрілів радіо буває єдиним доступним джерелом інформації.
За підсумком трьох розмов радіо на Черкащині нагадує не вмираючий формат, а ринок, який перебудовується: хтось виходить на нові частоти, хтось шукає гроші в кредитах і мережах, а хтось залишається «останньою милею» інформації там, де зникли світло й інтернет.
До слова, напередодні Дня працівника радіо телебачення і зв’язку дякуємо тим, хто забезпечує радіо в ефірі! Почуємося на частотах ФМ у Черкаській області!
Назарій Вівчарик, “Прочерк”
Дискусія з цього приводу: