Церемонія вручення Премії імені Дафни Каруани Галіції за журналістику відбулася минулої середи в Європейському парламенті, повідомляє Європейська федерація журналістів (ЄФЖ). Цю нагороду засновано на вшанування пам’яті вбитої мальтійської журналістки. Нею відзначають видатних представників професії та наголошують на вирішальній ролі незалежної журналістики в захисті демократії.
Роберта Мецола, президентка Європейського парламенту, згадала про вплив діяльності Дафни: «Ті, хто намагався змусити її замовкнути, зазнали невдачі, адже тепер її матеріали поширюються далі, ніж будь-коли раніше». Вона також привітала переможців і запевнила, що парламент і надалі підтримуватиме їхню справу конкретними діями: «Тепер, коли правила протидії SLAPP-позовам, за які ми боролися, набули чинності, ми дуже уважно стежитимемо за тим, як кожна держава-член втілюватиме їх на практиці».
Дафідд аб Яго, президент Міжнародної асоціації преси (IPA), також виступив на церемонії. На прикладі Дафни він засудив зловживання судовими позовами (SLAPP), з якими стикається багато журналістів-розслідувачів: «На момент убивства проти неї було подано понад 40 позовів про наклеп, і її родина досі несе тягар останнього з них. Це покарання, яке передається з покоління в покоління за висловлювання незручної правди». Звертаючись до фіналістів, він зазначив: «Ваша робота, як і робота Дафни, завдала комусь дискомфорту. Саме тому вона важлива».
Матеріали фіналістів охоплювали широке коло тем, зокрема скоординовані кампанії ненависті проти журналістів в інтернеті, свідчення постраждалих від дезінформації, фінансування збройової промисловості через підтримувані ЄС фонди зелених інвестицій, а також розширення прихованої інфраструктури стеження Європолу. Розслідування, яке здобуло перемогу, було присвячене можливим порушенням прав людини в італійському центрі утримання мігрантів в Албанії.
Його авторами стали Джакомо Дзандоніні та Майте Вермьолен із нідерландського новинного видання De Correspondent. Під час розслідування журналісти зіткнулися зі значними перешкодами. Зокрема, їм відмовили в доступі до центрів утримання мігрантів, тому більшу частину інформації довелося отримувати з неофіційних джерел. У своїй промові з нагоди отримання нагороди Вермьолен зазначила, що метою цієї операції було «максимально ускладнити незалежний контроль», і пояснила, які негативні наслідки це може мати для європейської міграційної політики.
«Той факт, що багато європейських політиків розглядають цю приховану домовленість як зразок для майбутньої міграційної політики Європи, можливо, й не дивує, але, безперечно, викликає тривогу», — сказала вона.
Їхня робота є яскравим прикладом того, чому Європа потребує журналістики в час, коли кількість посягань на основоположні права зростає.
Цей приклад якісної журналістики висвітлює сумну реальність: можновладці готові використовувати всі доступні їм засоби, щоб змусити журналістів замовкнути.
Дискусія з цього приводу: