Восьмого березня, у Міжнародний жіночий день, Європейська Федерація Журналістів (ЄФЖ) закликала уряди та роботодавців до більш рішучих дій у сфері гендерної рівності, оскільки криза COVID поглибила це питання. Відповідне повідомлення опубліковане на сайті Європейської Федерації Журналістів.
Члени експертних груп ЄФЖ з питань трудових прав та фрілансерів дослідили умови праці журналістів у цей період і помітили, що робота вдома та карантинні обмеження значно більше вплинули на жінок-журналісток.
У Німеччині, згідно з дослідженням Фонду Ганса-Боклера, жінки витрачають на 1,7 години більше на свої сімейні обов’язки, оскільки чоловіки, як правило, в умовах роботи з дому довше працюють. «Для жінок робота з дому часто означає, що через додаткові хатні справи їм залишається мало часу, щоб піклуватися про свої професійні обов’язки. Це призводить до того, що вони втрачають свої позиції у командах та важливих кар’єрних мережах», – сказала Андреа Рот, голова групи експертів з питань трудових прав (LAREG).
Може здатися, що дистанційна праця дає можливість досягти кращого балансу між роботою та особистим життям. Насправді це погіршило становище жінок, оскільки вони більше дбають про хатню роботу та догляд за дітьми.
Разом із роботою з дому все перемістилося в онлайн-простір, жінки-журналістки перебувають в особливій зоні ризику, оскільки їм доводиться зустрічатися з різними погрозами, образами та тиском. Зростання кількості таких атак видно з численних звітів та опитувань.
Наприклад, опитування, проведене ЮНЕСКО та Міжнародним центром для журналістів (ICFJ) наприкінці 2020 року, показало, що 73% жінок-журналістів зазнали насильства в Інтернеті. Показово, що онлайн-атаки часто мають наслідки і в реальному житті: 20% респондентів повідомили, що вони ставали жертвами фізичних нападів або зневаги у продовження погроз із Інтернету.
Тому Європейська Федерація Журналістів вимагає від установ, урядів та роботодавців ЄС забезпечення наступних умов:
- рівна оплата праці;
- фінансова підтримка жінок-працівниць;
- підвищена допомога по безробіттю – наприклад, як компенсація втрати заробітної плати внаслідок кризи COVID-19;
- більше кредитів на догляд за дітьми та пенсійних виплат на 2020 та 2021 роки;
- тренінги з цифрових навичок (включені у плани відновлення);
- тренінги з трудового законодавства та умов, що включають гендерну нерівність (у планах відновлення є положення, яке називається «сприяння гідній праці»).
Національна спілка журналістів України тримає у фокусі уваги проблеми, з якими зустрічаються українські журналістки: від фізичної безпеки до підвищення конкурентоздатності на ринку праці, наголосила перша секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ.
«Ми поділяємо стурбованість Європейської федерації журналістів погіршенням становища жінок-журналісток протягом останнього року. Вимоги забезпечити рівні можливості і рівний захист для журналістів і журналісток є надзвичайно актуальними. В Україні представниці медіа стали частіше звертатися за захистом трудових прав у зв’язку зі звільненнями, переведенням на неповний робочий тиждень або зі збільшенням навантаження. Також бачимо великий запит на підвищення цифрових та професійних навичок журналісток, особливо в місцевих медіа. Всі майбутні заходи та акції спілки плануються з урахуванням мети досягнення гендерної рівності», – зазначила Ліна Кущ.
