Перший місяць навчання – а вже два власних медіа. Під час дев’ятих «Полілогів про професію» першокурсники спеціальності «Журналістика» Університету митної справи та фінансів розповіли про свої перші професійні спроби, а журналісти-практики – про можливості, які відкриває професійна спільнота.
Традиційна зустріч першокурсників із представниками медійної галузі відбулася за ініціативи Центру журналістики та медіакомунікацій УМСФ. До студентів завітали голова Правління Дніпропетровської обласної організації НСЖУ, керівник мультиплатформного медіа «Вісті Придніпров’я» Олексій Ковальчук, перша секретар ДОО НСЖУ, координаторка Дніпровського центру журналістської солідарності НСЖУ Наталя Назарова, комунікаційниця Благодійного фонду «МАМА плюс Я» Ксенія Вербицька та шеф-редактор видання «Приватний підприємець» Віктор Качанов.
Модерував зустріч координатор Центру журналістики та медіакомунікацій УМСФ, професор кафедри журналістики УМСФ Валерій Дрешпак.
Цьогорічні «Полілоги» були не стільки про журналістику «в теорії», скільки про те, як починати входити у професію вже під час навчання.
І першокурсники показали, що налаштовані діяти вже зараз. За перший місяць навчання студенти вже започаткували два власних медіа – «V.Kadri_УМСФ» та «А що там?! УМСФ». Про свої перші публікації, творчі команди та ідеї розвитку розповіли Михайло Малов і Вероніка Гриньова.
Для практиків це стало хорошим приводом нагадати: не обов’язково чекати четвертого курсу, диплома чи першого офіційного працевлаштування, щоб почати працювати у медіа.
«Не чекайте четвертого курсу»
Олексій Ковальчук розповів студентам про роботу «Вістей Придніпров’я» та інших медіа, з якими вони співпрацюють, а також про можливості практики й фрилансу.
Серед тем, які сьогодні висвітлюють медіа, – не лише оперативні новини, а й життя громад, культура, освіта, соціальні ініціативи. За словами журналіста, медіа мають не тільки інформувати, а й виконувати просвітницьку та суспільну функцію.
«Медіа відповідальні за те, що пишуть, за те, що вони доносять людям, за те, що вони знімають, транслюють. Тут повинна бути певна просвітницька роль – розповідати і доносити важливі речі, толерантність, культуру», – зазначив Олексій Ковальчук.
Водночас змінюється і модель роботи в медіа. Редакції дедалі частіше залучають фрилансерів, а журналіст може співпрацювати одразу з кількома платформами. Тож перший досвід можна отримувати ще під час навчання – через практику, окремі редакційні завдання та власні медіапроєкти.
«Не чекайте четвертого курсу, коли ви випуститеся, і потім будете думати. Починайте писати вже зараз», – звернулася до студентів Наталя Назарова.
Професійна спільнота – це не лише про роботу
Для Наталі Назарової, яка координує роботу Центру журналістської солідарності НСЖУ у Дніпрі, сьогодні важлива частина професійної діяльності – допомагати колегам працювати в умовах війни.
Центр підтримує медійників у різних професійних ситуаціях: надає коворкінг і технічні ресурси, засоби безпеки, проводить навчання та професійні зустрічі, допомагає з юридичними й психологічними питаннями.
Окрему роль відіграє обмін практичним досвідом – особливо перед роботою в небезпечних умовах.
«Ми запрошуємо колег, які вже мають досвід роботи у прифронтових громадах, на місцях влучань російських ракет та БпЛА, і вони діляться ним із тими, хто, наприклад, готується їхати. Саме такий досвід безцінний, бо в жодних інструкціях, у жодних пам’ятках усього не врахуєш і не прочитаєш», – наголосила Наталя Назарова.
За її словами, така взаємодопомога важлива і для тих, хто лише починає професійний шлях. Студенти можуть долучатися до освітніх заходів Центру, знайомитися з практиками та поступово формувати власне професійне коло.
Для журналістів, які працюють у прифронтовому регіоні, важлива і практична підготовка до небезпечних виїздів. Дніпровський ЦЖС проводить тренінги з безпеки й тактичної медицини та надає засоби захисту – бронежилети, шоломи, аптечки й антидронові детектори.
Не менш важлива складова професійної стійкості – ментальне здоров’я. Психологічні зустрічі та онлайн-заходи для журналістів стали одним із системних напрямів роботи Дніпровського ЦЖС.
Перші кроки – вже зараз
Під час зустрічі неодноразово звучала думка: професійне життя журналіста не обов’язково починається після отримання диплома. Перший досвід можна здобувати вже під час навчання – через студентські медіа, практику, стажування, освітні та волонтерські проєкти, участь у тренінгах і спілкування з журналістами-практиками.
Саме такі можливості відкриває для студентів співпраця УМСФ із ДОО НСЖУ та Дніпровським ЦЖС.
Тож дев’яті «Полілоги» стали не просто зустріччю з практиками, а розмовою про перші кроки у професії, реальні можливості та середовище, в якому молоді медійники можуть розвиватися.
І, можливо, найважливіше, що могли почути першокурсники цього дня: не потрібно чекати слушного моменту. Варто діяти вже зараз – писати, помилятися, створювати власні медіа, знайомитися з практиками та поступово знаходити своє місце у професії –цікавій, різноплановій, непростій і важливій.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру).
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
Фото Віктора Качанова
Дискусія з цього приводу: