Медійники все частіше працюють в умовах, коли головну небезпеку становлять не лише артилерійські обстріли, а й російські безпілотники. Разом із характером війни змінюються і підходи до безпеки. Якщо раніше головними засобами захисту були шолом та бронежилет, то сьогодні до обов’язкового набору дедалі частіше додається детектор дронів.
У відповідь на нові загрози Національна спілка журналістів України разом з журналістською спільнотою, міжнародними партнерами та українськими виробниками захисних пристроїв шукає рішення: від детекторів дронів та оновлених рекомендацій з безпеки до програм підтримки й реабілітації журналістів, які працюють під обстрілами. Коло цих питань обговорювалося під час експертної дискусії «Журналістика в умовах дронових атак: безпека, підтримка та професійна солідарність» в офісі НСЖУ.
Сергій Томіленко: «Війна змушує журналістів шукати нові інструменти безпеки»
Безпека журналістів – це не лише каска, бронежилет чи детектор дронів, а й турбота про людину після повернення із зони ризику, наголошує голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко. Російська агресія суттєво змінила уявлення про безпеку медійників на війні. Якщо раніше міжнародні протоколи передбачали, що маркування «Преса» допомагає захистити медійника, то нині ці правила не працюють. Про це йдеться й у новому мініпосібнику із безпеки для журналістів, який НСЖУ підготувала спільно з експертами та воєнними кореспондентами.
– Рекомендації, зібрані у виданні, ґрунтуються й на практичному досвіді українських журналістів, зокрема з Харкова, які щодня працюють під обстрілами та загрозою атак безпілотників. Міжнародні стандарти і протоколи, на жаль, більше не працюють так, як раніше. Росія свідомо ігнорує принципи захисту медійників. Саме тому українські журналісти змушені адаптовувати свої підходи до роботи в зоні бойових дій і шукати нові інструменти безпеки, – зазначає Сергій Томіленко. – Одним із таких інструментів стали детектори дронів «Чуйка». Ми отримали нову партію пристроїв від українського виробника компанії BlueBird Tech для подальшої передачі журналістам. Перші детектори були передані медійникам ще торік, а зараз вони активно використовуються через мережу Центрів журналістської солідарності НСЖУ.
Окрему увагу Сергій Томіленко приділив роботі регіональних медіа, які продовжують працювати в безпосередній близькості до фронту та на прикордонні, яке постійно піддається ворожим обстрілам. Як приклад він навів редакцію Великописарівської газети «Ворскла». Медійники самостійно щотижня доставляють видання до прикордонних сіл. Сергій Томіленко разом із редактором газети Олексієм Пасюгою та його дружиною Наталею проїхав маршрутом від Охтирки до населених пунктів, розташованих лише за кілька кілометрів від кордону з Росією. Цей маршрут доставки преси у світі визнали найнебезпечнішим. Саме тому один із нових детекторів було передано редакції для постійного користування. Під час поїздки голови НСЖУ та медійників Великописарівської громади і використовувався детектор дронів «Чуйка», що дозволяло оцінювати рівень небезпеки під час руху.
За словами голови НСЖУ, попри постійні обстріли та руйнування, місцеві мешканці продовжують чекати на українську пресу. Через проблеми зі зв’язком та доступом до цифрових сервісів у багатьох прикордонних громадах друкована газета залишається одним із небагатьох стабільних джерел інформації.
–Кілька років тому ми говорили насамперед про каски та бронежилети як основні засоби захисту журналіста. Сьогодні до цього переліку додалися детектори дронів. І ми вже розуміємо, що характер загроз продовжує змінюватися, тому маємо постійно шукати нові рішення для безпеки медійників, – підкреслює голова НСЖУ.
Сергій Томіленко подякував міжнародним партнерам, з якими співпрацює НСЖУ, зокрема, швейцарському фонду Fondation Hirondelle, котрий підтримує українські регіональні медіа та долучився до видання мініпосібника з безпеки.
Саме завдяки такій підтримці багато локальних редакцій у прифронтових областях можуть продовжувати свою роботу та надавати людям перевірену інформацію.
Однак безпека журналістів, переконаний голова НСЖУ, не обмежується лише технічними засобами захисту. Не менш важливими залишаються питання психологічної стійкості, подолання професійного вигорання та відновлення після роботи в умовах війни.
–Українські журналісти, особливо ті, які працюють на фронті й у прифронтових громадах, щодня документують війну, людський біль і воєнні злочини, часто відкладають власне відновлення на «потім». Безумовно, вони також потребують лікування, психологічної підтримки й часу на відновлення, працюючи в умовах постійного стресу. Спілка разом із партнерами розвиває програми фізичної та психологічної реабілітації медійників, адже війна залишає наслідки, які не завжди помітні відразу, – наголошує Сергій Томіленко. – Разом із компанією «Нова пошта» ми започаткували програму відновлення для журналістів. Першими її учасниками стали шість медійників, які зазнали важких наслідків війни чи травм під час виконання професійних обов’язків. Вони проходять двотижневий курс відновлення у спеціалізованому медзакладі. Серед них і Олександр Количев, який вижив після удару російського безпілотника «Ланцет» по знімальній групі телеканалу FreeДом у Краматорську.
Підсумовуючи дискусію, Сергій Томіленко наголосив, що журналісти сьогодні виконують надзвичайно важливу місію: документують злочини війни, зберігають свідчення очевидців та забезпечують суспільство достовірною інформацією. Саме тому питання їхньої безпеки, підтримки та професійної стійкості повинні залишатися пріоритетними як для журналістської спільноти, так і для держави та міжнародних партнерів.
Євгенія Кравчук: «Журналісти фіксують воєнні злочини для майбутнього правосуддя»
Народна депутатка України Євгенія Кравчук, голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування порушень прав журналістів та злочинів Росії проти журналістів, наголосила,що документування злочинів проти медійників має стати складовою міжнародної відповідальності держави-агресора. Росія системно атакує журналістів і медіа, використовуючи широкий арсенал тиску – від кібератак і переслідувань до фізичного насильства та вбивств.
– Водночас саме журналісти сьогодні виконують особливу місію, фіксуючи воєнні злочини та зберігаючи докази для майбутнього правосуддя. Це напряму пов’язано з покаранням тих, хто їх чинить. Правоохоронні органи підтверджують цю роботу медійників, – зазначила вона.
За словами Євгенії Кравчук, вперше у Верховній Раді створено Тимчасову слідчу комісію, яка системно займається документуванням злочинів проти журналістів. Йдеться не лише про українських, а й про міжнародні медіа, представники яких також ставали мішенню російської агресії.
Окремо вона звернула увагу на масштаби роботи комісії.
–Комісія працює пів року, і за цей час ми проаналізували майже тисячу воєнних злочинів, які Росія вчинила з 2022 року. Це різні категорії: убивства та поранення журналістів, полон, атаки дронів, ракетні удари по готелях, де зупиняються журналісти. На окупованих територіях – захоплення майна редакцій, привласнення медіабрендів, тиск на людей із метою змусити їх відмовитися від професії, – сказала народна депутатка.
За словами Євгенії Кравчук, важливим є не лише документування злочинів, а й формування міжнародних правових механізмів відповідальності.
–Йдеться про те, щоб злочини проти журналістів отримали належну правову оцінку на міжнародному рівні. Зокрема, ми працюємо над відповідними рішеннями в межах Парламентської асамблеї Ради Європи. Це важливий крок до посилення захисту журналістів і притягнення винних до відповідальності, – наголосила вона.
Євгенія Кравчук нагадала, що під час виїзного засідання ТСК в Дніпрі, у Центрі журналістської солідарності мала можливість поспілкуватися з журналістами, які працюють у безпосередній близькості до лінії фронту. Особливо гостро прозвучала тема забезпечення редакцій сучасними засобами захисту.
Сьогодні журналісти Сумщини, Харківщини, Дніпропетровщини та інших областей, які регулярно зазнають російських атак, виконують роботу воєнних кореспондентів. Народна депутатка вважає, що фактично вони всі стали воєнними кореспондентами.
–Можна лише уявити, як жити і працювати в Нікополі, який щомісяця переживає тисячі ударів дронів та обстрілів. Для журналістів таких громад питання безпеки є щоденною необхідністю. Детектори дронів дають змогу хоча б завчасно надати попередження про потенційну загрозу та допомагають журналістам ухвалювати рішення в небезпечних умовах, – каже Євгенія Кравчук. – Ми підтримали ініціативу Національної спілки журналістів України щодо забезпечення редакцій детекторами дронів. Народні депутати також долучилися до збору коштів на придбання ще одного такого пристрою для регіональних медіа. Таких приладів ніколи не буває забагато. Журналісти постійно виїжджають на зйомки, працюють у різних громадах, тому потреба в додаткових засобах безпеки залишається дуже високою.
Вона звернула увагу на те, що українські журналісти часто працюють у значно складніших умовах, ніж іноземні кореспонденти, які приїжджають в Україну, маючи короткотермінові відрядження, проте мають більше можливостей для забезпечення власної безпеки.
Євгенія Кравчук зауважила, що суспільство та міжнародні партнери добре розуміють різницю між засобами раннього попередження про небезпеку і засобами ураження. Тому використання журналістами детекторів дронів не викликає жодних заперечень. Пристрої є легітимним і необхідним інструментом захисту журналістів. Вони не змінюють цивільного статусу медійника та не суперечать міжнародним нормам роботи преси в зоні конфлікту. І важливо, що виробники серед цільової аудиторії бачать журналістів.
–Усім колегам хочу побажати ніколи не побачити на екрані детектора сигнал про реальну загрозу, а тим паче свою автівку, – наголосила Євгенія Кравчук.
Себра Айрес (Sebra Ayres): «Міжнародні партнери готові адаптувати допомогу до нових викликів»
Представниця швейцарського фонду Fondation Hirondelle в Україні, американська журналістка Себра Айрес (Sebra Ayres) наголосила, що повномасштабне вторгнення постійно змінює ризики, з якими стикаються українські медійники. Саме тому міжнародним партнерам важливо перебувати в безпосередньому контакті з журналістською спільнотою та реагувати на актуальні потреби.
За словами Себри Айрес, фонд Fondation Hirondelle радий підтримувати Національну спілку журналістів України у проєктах, спрямованих на посилення безпеки медійників. Зокрема, за підтримки фонду було видано посібник із безпеки для журналістів, а також придбано один із детекторів дронів «Чуйка», переданих для користування українським журналістам.
–Ми бачимо, що ризики для журналістів дуже швидко змінюються. Тому для нас важливо чути їх самих і розуміти, як саме ми можемо підтримати медійників, – зазначила вона.
Представниця фонду наголосила, що міжнародні організації сьогодні уважно прислухаються до досвіду українських медійників, які працюють в умовах повномасштабного вторгнення. Саме журналісти на місцях найкраще знають, які виклики постають перед ними щодня і які інструменти можуть реально допомогти зберегти життя та здоров’я під час роботи.
Себра Айрес наголошує, що для міжнародних партнерів важливо не лише надавати допомогу, а й постійно вдосконалювати програми підтримки відповідно до нових реалій війни.
Водночас голова НСЖУ Сергій Томіленко подякував фонду Fondation Hirondelle за багаторічну підтримку українських регіональних медіа. Він зазначив, що завдяки допомозі міжнародних партнерів багато локальних редакцій, зокрема у прифронтових та прикордонних регіонах, продовжують свою роботу попри складні умови воєнного часу.
За словами Сергія Томіленка, підтримка фонду допомагає редакціям зберігати свою присутність у громадах та забезпечувати людей перевіреною інформацією. Навіть там, де робота медіа пов’язана з постійними ризиками для життя.
Учасники дискусії наголосили, що співпраця між українськими медіа та міжнародними партнерами залишається одним із важливих елементів системи підтримки журналістів, які працюють в умовах війни.
Андрій Бистров: «Підтримка журналістів має бути системною»
Представник компанії-виробника детекторів дронів «Чуйка» Андрій Бистров наголосив, що допомога журналістам не повинна обмежуватися разовими акціями.
За його словами, співпраця з Національною спілкою журналістів України від самого початку будувалася як довгострокова програма підтримки. Після передачі першої партії детекторів виробники побачили, що пристрої активно використовуються журналістами в польових умовах, тому ухвалили рішення продовжити проєкт.
–Для нас є важливим, що передані детектори реально працюють і допомагають людям. Саме тому ми рухаємося системно та передаємо нову партію пристроїв, – зазначив Андрій Бистров.
Він також підкреслив, що «Чуйка» є українською розробкою, створеною українськими інженерами.
Андрій Бистров підтримав модель безкоштовного прокату детекторів через мережу Центрів журналістської солідарності НСЖУ.
–Невеликі команди в регіонах виконують величезну роботу. Саме тому можливість отримати детектор у тимчасове користування є дуже правильним і дієвим рішенням, – переконаний він.
Під час заходу нові детектори дронів «Чуйка» передані до Одеси та Сум, а також поповнили фонд безкоштовного прокату для журналістів, які працюють у небезпечних районах.
Експертна дискусія «Журналістика в умовах дронових атак: безпека, підтримка та професійна солідарність» засвідчила: характер загроз для журналістів продовжує змінюватися разом із війною. Тому одним із ключових завдань Національної спілки журналістів України залишається посилення системи захисту медійників – від забезпечення сучасними засобами безпеки та практичними рекомендаціями до розвитку програм психологічної підтримки й професійного відновлення. Саме комплексний підхід дає журналістам можливість продовжувати працювати в умовах війни, документувати її наслідки та забезпечувати українське суспільство і світ достовірною інформацією.
Від початку повномасштабного російського вторгнення Національна спілка журналістів України зробила безпеку медійників одним із пріоритетних напрямів своєї роботи. Опорою цієї діяльності стала мережа Центрів журналістської солідарності, що діють у Києві, Харкові, Дніпрі, Запоріжжі, Львові, Івано-Франківську, та Сумах. Тут журналісти можуть отримати захисне спорядження й технічну допомогу, консультації з питань безпеки та психологічну підтримку, а також працювати в безпечних умовах.
Особливу увагу Спілка приділяє тим, хто працює у прифронтових і прикордонних регіонах. НСЖУ регулярно передає редакціям і воєнним кореспондентам бронежилети, шоломи, аптечки, засоби зв’язку та портативні джерела живлення — усе, без чого сьогодні неможлива робота поблизу зони бойових дій.
З масовим застосуванням російських безпілотників перед медіа постала нова загроза, і НСЖУ послідовно порушує питання безпеки журналістів в умовах дронової війни – як усередині країни, так і на міжнародних майданчиках. Спілка наголошує: традиційні підходи до захисту медійників більше не відповідають реальним ризикам, адже журналісти дедалі частіше стають мішенню навіть на значній відстані від лінії фронту.
Відповіддю на ці виклики стало забезпечення журналістів детекторами дронів через мережу Центрів журналістської солідарності та підготовка практичних рекомендацій для роботи в умовах зростання дронових загроз. За підтримки міжнародних партнерів Спілка розробляє й поширює оновлені безпекові протоколи, адаптовані до реалій сучасної війни.
Паралельно НСЖУ документує випадки поранень, загибелі та переслідування журналістів, домагається міжнародної реакції на злочини проти медіа й обстоює посилення їхнього захисту через Європейську (EFJ) та Міжнародну (IFJ) федерації журналістів, ЮНЕСКО та інші міжнародні організації. Спілка послідовно нагадує: напади на журналістів — це не лише посягання на свободу слова, а й воєнні злочини, які мають дістати належну правову оцінку.
Людмила Мазнова
Фото Лариса Портянко
Дискусія з цього приводу: