Новий практичний порадник із безпеки для журналістів, які працюють в умовах дронової загрози, представив 5 травня на майданчику Конгресу Міжнародної федерації журналістів у Парижі голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
Документ створений на основі реального досвіду українських медійників, що працюють у прифронтових регіонах, та враховує трагічні втрати в журналістській спільноті.
У своєму виступі перед колегами зі спілок журналістів усього світу Сергій Томіленко наголосив, що сьогодні саме дрони стали загрозою номер один для українських журналістів.
«Коли люди запитують мене – якою є реальність війни для журналістів, – я зазвичай відповідаю одним словом: дрони», – сказав голова НСЖУ.
За його словами, з 2024 року ситуація кардинально змінилася: дрони здатні уражати цілі на відстані 20–25 кілометрів від лінії фронту, а час реакції на загрозу іноді становить лише 30–60 секунд.
Сергій Томіленко окреслив важливі зміни в умовах роботи журналістів:
- маркування «PRESS» більше не захищає – навпаки, воно може зробити журналіста мішенню;
- будь-який рухомий об’єкт може стати ціллю;
- головне правило: будь-який дрон у небі – це загроза.
Голова НСЖУ нагадав про трагедію 23 жовтня 2025 року в Краматорську, коли внаслідок удару російського дрона за 20 кілометрів від лінії фронту загинули журналісти телеканалу FREEDOM Альона Грамова та Євген Кармазін.
Презентуючи порадник, Сергій Томіленко окреслив трирівневу систему реагування на нові виклики.
Перший рівень – знання. Саме на цьому ґрунтується новий практичний порадник, який щойно надруковано і вже поширюється серед журналістів у прифронтових регіонах.
Другий рівень – обладнання. Українські журналісти сьогодні використовують детектори дронів. «Вони не гарантують безпеки, але дають час. Іноді кілька секунд можуть врятувати життя», – наголосив голова НСЖУ.
Третій рівень – організація. НСЖУ розгорнула мережу Центрів журналістської солідарності, які діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Дніпрі, Харкові, Запоріжжі та Сумах. Центри забезпечують захисне спорядження, безпечні робочі простори, екстрену підтримку, а також психологічну та правову допомогу.
За понад п’ять років повномасштабної війни через мережу Центрів допомогу отримали понад 9000 журналістів. Сергій Томіленко окремо підкреслив, що психологічна підтримка стала однією з найбільших потреб журналістської спільноти.
Голова НСЖУ нагадав міжнародній журналістській спільноті, що частина українських журналістів сьогодні перебуває в російському полоні. «Для них безпека журналіста – це не питання обладнання. Це питання свободи. Саме тому наша солідарність має включати й адвокацію їхнього звільнення», – сказав Сергій Томіленко.
Він також поінформував, що український досвід уже виходить за межі України: разом із партнерами відкрито три аналогічні Центри медійної солідарності в Палестині – для підтримки журналістів, які працюють в умовах екстремального ризику.
Основні практичні рекомендації порадника
Документ систематизує практичні рекомендації за п’ятьма рівнями системи безпеки.
1. Фізичний захист. Бронежилет повного покриття (із захистом шиї та пахових ділянок), шолом, балістичні окуляри, нейтральний одяг – без маркування «PRESS».
2. Виявлення. Детектор дронів має бути постійно ввімкнений; за можливості варто використовувати кілька типів детекторів. Водночас порадник застерігає: не всі дрони можна виявити, а оптоволоконні дрони стандартними детекторами не виявляються взагалі. Ключова теза: детектор – це інструмент підтримки, а не захист.
3. Поведінка (визначається в пораднику як найважливіший рівень). Мінімізувати час перебування на відкритій місцевості, не рухатися передбачувано, працювати швидко та змінювати позиції, постійно оцінювати ризики навколо.
4. Організація. Малі команди, альтернативні маршрути, обов’язковий план укриття.
5. Координація. Контакт із військовими (пресофіцерами), моніторинг ситуації через офіційні канали та месенджери, інформування редакції.
Перед виїздом у небезпечну зону журналіст має переконатися, що детектор повністю заряджений, бронежилет – без розпізнавальних знаків, з аптечкою і турнікетами, у нейтральному одязі, із продуманим маршрутом і планом укриття.
Якщо лунає сигнал про дрон, в автомобілі слід негайно зупинитися, вийти з машини й розосередитися. Поза автомобілем – лягти або сховатися, уникати відкритих ділянок, шукати укриття (бетон, підвал, дерева).
У разі атаки дрона – рухатися зигзагами, не бігти по прямій, використовувати перешкоди як прикриття.
Серед найпоширеніших загроз порадник виокремлює FPV-дрони (найнебезпечніші), баражуючі боєприпаси, що очікують руху перед ударом, повторні удари та атаки на цивільних.
Завершуючи виступ, Сергій Томіленко звернувся до міжнародної журналістської спільноти: «Війна змінюється швидше, ніж наше розуміння безпеки журналістів. І наша відповідь також має еволюціонувати. Коли війни і конфлікти тривають, потреба в підтримці не зменшується – навіть коли увага згасає».
«Ми не можемо бути готовими до всього, але маємо швидко адаптуватися й реагувати на всі запити колег, які потребують допомоги», – підсумував голова НСЖУ.
Дискусія з цього приводу: