Як розрізнити гострий сарказм і небезпечну стигматизацію? Національна рада з питань телебачення і радіомовлення представила розлогі рекомендації для медіа, які допоможуть журналістам уникати дискримінації та протидіяти ворожим інформаційним вкидам під час війни.
Сьогодні, 4 березня, Нацрада презентувала стратегічно важливий документ – «Рекомендації для медіа щодо запобігання мові ненависті та дискримінації». Про це повідомляє Детектор медіа. Проєкт було реалізовано спільно з експертами Ради Європи та представниками понад 80 громадських організацій. Він оприлюднений на сайті Нацради. Також можна переглянути презентацію документа.
Голова Нацради Ольга Герасим’юк підкреслила: під час війни дотримання прав людини всередині країни є питанням національної безпеки. Зовнішній ворог активно використовує мову ворожнечі, щоб розколоти українське суспільство, намагаючись виставити Україну в очах світу як «расистську чи сексистську державу».
«Саме ворог робить багато вкидів, щоб посварити між собою національні спільноти та посіяти розбрат. Але ці спроби марні. Наші рекомендації – це відповідь на світову проблему мови ненависті», – зазначила Ольга Герасим’юк.
Член Нацради Максим Онопрієнко звернув увагу на серйозну проблему: ані в українському, ані в міжнародному законодавстві досі немає єдиного визначення терміну «мова ворожнечі». Це часто стає лазівкою для маніпуляцій.
- Маскування під гумор: Часто дискримінація подається як сарказм, проте якщо результатом є стигматизація групи людей – це порушення.
- Свобода слова vs Гідність: Медіарегулятор наголошує, що право на власну думку не дає карт-бланш на приниження людей за етнічними, релігійними, віковими чи гендерними ознаками.
Документ – це не просто перелік заборон, а практичний інструментарій для редакцій. Основна увага приділена:
- Аналізу наративів: Як повторювані тези поступово формують негативне ставлення до певних груп (наприклад, до ромської спільноти).
- Перевірці матеріалів: Набір інструментів, за допомогою яких журналіст може самостійно перевірити текст на наявність прихованих стереотипів чи ярликів.
- Саморегуляції: Розробники закликають медіа не чекати санкцій, а імплементувати ці норми у свої редакційні статути вже зараз.
Наразі робоча група продовжує працювати над тим, щоб закріпити чітке визначення «мови ворожнечі» на законодавчому рівні. Рекомендації мають стати фундаментом для того, щоб український медіапростір залишався толерантним, а суспільство – згуртованим перед зовнішніми викликами.
Раніше ми розповідали про те, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення звернулася до Кабінету міністрів України з вимогою термінової підтримки локальних друкованих видань, які опинилися на межі зникнення.
