• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Середа, 4 Лютого, 2026
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    2026 рік із «Перемогою»: незламний дух людей на шпальтах газети

    2026 рік із «Перемогою»: незламний дух людей на шпальтах газети

    Друковане слово під демонтаж: чому в столиці знищується мережа продажу преси

    Друковане слово під демонтаж: чому в столиці знищується мережа продажу преси

    Локальні медіа: Львівське видання «лупає сю скалу», хоча редактор в армії, а влада «просить не критикувати»

    Локальні медіа: Львівське видання «лупає сю скалу», хоча редактор в армії, а влада «просить не критикувати»

    Локальні медіа: Як чернівецьке Медіа агентство «А.С.С.» розвивається на медіаринку, де прибутковість є радше винятком

    Локальні медіа: Як чернівецьке Медіа агентство «А.С.С.» розвивається на медіаринку, де прибутковість є радше винятком

  • Юридична допомога
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    2026 рік із «Перемогою»: незламний дух людей на шпальтах газети

    2026 рік із «Перемогою»: незламний дух людей на шпальтах газети

    Друковане слово під демонтаж: чому в столиці знищується мережа продажу преси

    Друковане слово під демонтаж: чому в столиці знищується мережа продажу преси

    Локальні медіа: Львівське видання «лупає сю скалу», хоча редактор в армії, а влада «просить не критикувати»

    Локальні медіа: Львівське видання «лупає сю скалу», хоча редактор в армії, а влада «просить не критикувати»

    Локальні медіа: Як чернівецьке Медіа агентство «А.С.С.» розвивається на медіаринку, де прибутковість є радше винятком

    Локальні медіа: Як чернівецьке Медіа агентство «А.С.С.» розвивається на медіаринку, де прибутковість є радше винятком

  • Юридична допомога
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Новини

Під тиском війни: що показав ще один рік для медіапростору Дніпропетровщини

NSJU NSJU
4 Лютого, 2026 / 09:05
рубрика Новини
0
Під тиском війни: що показав ще один рік для медіапростору Дніпропетровщини
Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

Як змінився медіапростір прифронтової Дніпропетровщини, які ключові ризики і виклики постають перед редакціями та як за таких умов максимально зберегти локальні медіа? Про це й навіть більше говорили минулого тижня під час онлайн-зустрічі,організованої Дніпровським центром журналістської солідарності НСЖУ.

Редактори, журналісти, видавці й медіаменеджери друкованих, онлайн- та аудіовізуальних медіа у вже знайомому форматі медіакави – невимушеної професійної розмови, обговорили стан локальних медіа, роботу редакцій у прифронтових громадах і в евакуації, трансформацію медіа та відповідальність журналістів в умовах війни.

Пов'язанітеми

Дніпро знову під обстрілом: постраждало житло журналістки Вікторії Сидоренко

Місце роботи, місце зустрічей – коворкінг Запорізького ЦЖС став універсальним журналістським офісом

– Для медійників нашого регіону цей рік став черговим випробуванням на витривалість. Ми говоримо не лише про безпекові виклики, які останнім часом посилилися, а й про виснаження редакційних команд, хронічний дефіцит кадрів, фінансову нестабільність і постійну потребу адаптуватися до нових реалій, – зауважила координаторка Центру Наталя Назарова. – Частина редакцій, на жаль, працює в умовах регулярних обстрілів. А редакція «Межівського меридіану» взагалі з минулої осені вимушена була евакуюватись із Межової. Та саме локальні медіа залишаються найближчим і найбільш довіреним джерелом інформації для своїх громад.

Під тиском війни: що показав ще один рік для медіапростору Дніпропетровщини 1

Підсумками минулого року із учасниками зустрічі поділилася представниця Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Дніпропетровській області Олена Демченко:

– Ми виявилися значно стійкішими, ніж я очікувала. Після 2022-2024 років прослідковувалася тенденція до погіршення: ми втрачали медіа, втрачали мовників, і це дуже засмучувало. Але 2025 рік показав іншу картину: великих втрат серед медіа в області не відбулося. Щобільше, Дніпропетровська область традиційно входить до п’ятірки регіонів України з найбільшою кількістю медіа. Медіапростір регіону продовжує жити й трансформуватися.

Станом на кінець 2025 року в області 287 зареєстрованих медіа. Для порівняння – торік було 174. Так, за даними представниці Нацради, наразі в структурі медіапростору продовжують поширювати інформацію 19 телемовників, 27 радіомовників, 21 провайдер аудіовізуальних сервісів, 159 друкованих медіа, 56 онлайн-медіа та 5 іноземних лінійних медіа.

– П’ять телемовників – з Дніпра, Павлограда, Кам’янського, Кривого Рогу та Жовтих Вод – продовжили ліцензії на наступні 10 років, що свідчить про довгострокові плани та віру в майбутнє. Хоча є й такі, що анулювали ліцензії. Проте, з’явилися і нові мовники з інших регіонів, а частина локальних компаній, навпаки, розширила географію мовлення на інші області України, – додала Олена Демченко.

Попри не обов’язкову процедуру, помітною була реєстрація онлайн-медіа, адже для багатьох вона стала не лише формальністю, а інструментом легітимності й довіри. Водночас, варто відзначити й стійкість радіомовлення, яке, за словами представниці регулятора, доволі швидко пристосувалося до викликів безпеки й інфраструктури та продемонструвало здатність до розвитку навіть в умовах війни.

Під тиском війни: що показав ще один рік для медіапростору Дніпропетровщини 2

Тим не менш, основним чинником впливу на медіапростір залишається російська агресія, яка опосередковано загострює всі інші проблеми: кадрові, фінансові, організаційні тощо.

– Вперше за час повномасштабної війни ми зафіксували системні обстріли інфраструктури мовлення – зокрема веж концерну РРТ, на яких працюють передавачі наших мовників. Для Дніпропетровської області це стало серйозним викликом. В листопаді через влучання в основну вежу та будівлю Суспільного мовлення в Дніпрі ефір був відсутній понад два тижні. Увесь цей час люди фактично залишалися без доступу до телерадіомовлення, а редакції не могли повноцінно працювати, – прокоментувала Олена Демченко.

Тривожним сигналом є те, що географія ворожого мовлення розширюється. За словами представниці Нацради, у Зеленодольську і Апостоловому Криворізького району минулого року вперше було зафіксовано російське радіомовлення без позивних, що свідчить про цілеспрямовану пропагандистську діяльність, створюючи загрозу для інформаційної безпеки регіону, яка потребує подальшого обговорення і реагування.

Економічні й кадрові проблеми – також серед ключових викликів локальних медіа. Молодь виїжджає, частина фахівців мобілізована, можливості бронювання обмежені. Редакції змушені працювати маленькими командами, де кожен – майже універсальний солдат.

Заразом, суттєво скоротився рекламний ринок, адже бізнес активно переходить на соцмережі та месенджери. А одне з таких основних джерел доходу для друкованих медіа як передплата зазнає чималих втрат через проблеми із поштовою доставкою.

Втім, учасники обговорювали й можливі рішення. А саме: партнерство з громадами, договори на інформаційні послуги, передплата видань для соціально вразливих груп населення, оптимізація витрат, аутсорсинг верстки та дизайну тощо.

Згадали і про грантову підтримку, яка для багатьох стала рятівною у 2022-2024 роках: допомогла втриматися, закрити заборгованості, оновити техніку, навчитися новим формам роботи. Та варто зауважити, що гранти – шанс вижити, але не універсальна модель розвитку. Без паралельного пошуку локальних джерел доходу медіа залишаються в зоні постійного ризику.

– Зараз виживати дуже сильно допомагає оптимізація, і тут немає нічого протизаконного, – наголосив Олексій Ковальчук, директор медіа «Вісті Придніпров’я», голова Дніпропетровської обласної організації НСЖУ. – Я повністю перейшов на аутсорсинг: верстка, дизайн, технічна підтримка тощо. Не потрібно думати про техніку, ліцензії, інтернет чи енергозабезпечення. Матеріали всі в хмарах, усе вичитується онлайн, і не потрібно сидіти в редакції, мерзнути чи залежати від світла.Я бачу, що це працює, і тому не треба боятися змінюватися. Головне – щоб були написані матеріали. Коли є можливість перекласти технічні обов’язки й зосередитися на журналістиці – це правильний шлях.

Учасники ділилися кейсами евакуації, вимушеної релокації, порятунку архівів видань із десятиліттями історії, роботи в складних умовах відключення електроенергії тощо.

– Зараз працювати стає дедалі важче. Узимку в редакції просто неможливо сидіти: я працюю в куртці, в шапці, у кількох светрах, бо треба робити газету, навіть коли холодно. Часто доводиться працювати з дому, але локальне медіа не може повністю піти в дистанційку – до нас приходять люди, і я не можу просто зачинити редакцію.Тому ми постійно підлаштовуємося: ловимо години зі світлом, чергуємося, виходимо на кілька годин, щоб просто не зупиняти роботу, – прокоментувала журналістка криничанського медіа «Нові рубежі» Наталя Долгіх.

Та найбільш загрозливою залишається безпекова ситуація в регіоні. Адже журналісти працюють за умов, де палати можуть не лише дедлайни, а й життя.

– Наш ранок нині починається з перевірки: хто цілий, у кого пошкоджене житло, чи не постраждала редакція. Є редакції, де зараз просто неможливо працювати: без даху, без вікон, без світла. І це вже не поодинокі випадки, а реальність, у якій медіа змушені виживати щодня, – зазначила Наталя Назарова.

Тим не менш, професійна спільнота Центрів – це про солідарність й готовність завжди простягнути руку: підтримати колег фінансово, допомогти з обладнанням, захисним спорядженням, тимчасовими рішеннями для роботи тощо.

Отже, ще один рік показав: попри безпекові, кадрові й фінансові виклики, медіа Дніпропетровщини продовжують працювати для своїх громад. Вони змінюються, часом скорочуються, трансформуються, оптимізуються, але не зникають. І доки журналісти продовжують виконувати свою місію – інформаційний фронт продовжує триматись.

Під тиском війни: що показав ще один рік для медіапростору Дніпропетровщини 3

Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.

Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру).

Ліана Охрименко, Дніпровський ЦЖС

Теги: Дніпровський ЦЖСжурналістимедійники
Попереднє

Суди та медіа: як говорити про правосуддя зрозуміло, відповідально і суспільно значимо

Схожі новини

Знімальна група Суспільне Дніпро під час роботи потрапила під російську атаку
Новини

Знімальна група Суспільне Дніпро під час роботи потрапила під російську атаку

03/02/2026
Дніпро знову під обстрілом: постраждало житло журналістки Вікторії Сидоренко
Новини

Дніпро знову під обстрілом: постраждало житло журналістки Вікторії Сидоренко

03/02/2026
Практичні аспекти впровадження EMFA: досвід і виклики для країн-кандидатів
Новини

Практичні аспекти впровадження EMFA: досвід і виклики для країн-кандидатів

03/02/2026
РФ погрожує життю одеського журналіста та еколога Владислава Балінського
Новини

РФ погрожує життю одеського журналіста та еколога Владислава Балінського

03/02/2026

Дискусія з цього приводу:

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • «Ми літали в бусику, як на феррарі»: історія військового журналіста, який пише про героїв і супроводжує колег зі світових медіа

    «Ми літали в бусику, як на феррарі»: історія військового журналіста, який пише про героїв і супроводжує колег зі світових медіа

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Журналіст Радіо Свобода врятував 4-річну дитину з охопленого полум’ям будинку (доповнено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • «Свою місію Руслан виконав з честю»: триває прийом робіт на премію з документалістики імені Руслана Ганущака

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

Під тиском війни: що показав ще один рік для медіапростору Дніпропетровщини

Під тиском війни: що показав ще один рік для медіапростору Дніпропетровщини

04/02/2026

Суди та медіа: як говорити про правосуддя зрозуміло, відповідально і суспільно значимо

Суди та медіа: як говорити про правосуддя зрозуміло, відповідально і суспільно значимо

03/02/2026

Знімальна група Суспільне Дніпро під час роботи потрапила під російську атаку

Знімальна група Суспільне Дніпро під час роботи потрапила під російську атаку

03/02/2026

Дніпро знову під обстрілом: постраждало житло журналістки Вікторії Сидоренко

Дніпро знову під обстрілом: постраждало житло журналістки Вікторії Сидоренко

03/02/2026

Практичні аспекти впровадження EMFA: досвід і виклики для країн-кандидатів

Практичні аспекти впровадження EMFA: досвід і виклики для країн-кандидатів

03/02/2026

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: [email protected]

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання