Російська армія атакувала Львів ударним безпілотником типу «Shahed» вранці четверга, 15 січня. Дрон впав на дитячий майданчик поблизу пам’ятника Степанові Бандері. На місці влучання працювали журналісти львівських медіа, серед них редакторка Вікторія Палайда. Медійниця розповіла про особливості роботи після обстрілів.
За словами Вікторії Палайди, коли у Львові є руйнування об’єктів інфраструктури, спершу потрібно дізнатися, чи можна там знімати і чи є постраждалі цивільні. Надалі знімальна команда оперативно вирушає на місце атаки.
«Дивимося на логістику обов’язково. Наприклад, цього ранку черговою була інша людина, але їй набагато довше добиратися до центру міста. Відповідно, викликають людину, яка швидше зможе дістатися до точки», – пояснює журналістка.
Після приїзду медійники оглядають локацію та дізнаються інформацію від офіційних служб чи представників влади. Оскільки цього разу є руйнування саме цивільних об’єктів, дозволяли знімати все – важливо лише не перетинати обмежувальної стрічки. Вікторія додає, що варто прислухатися до прохань працівників правоохоронних органів, оскільки це безпека. Також слід дивитися під ноги й догори, бо є ризики обвалів чи падіння розбитого скла, а також легко проштрикнути чимось ногу.
Журналісти кадрували вигорілий майданчик, вибиті шибки в будинках і школі та пошкодження вітражів у храмі святих Ольги та Єлизавети. Втім, першочергово звертали увагу на людські історії.
«Попробували зайти до деяких помешкань і поспілкуватися з власниками. Звісно, питали, чи вони не проти, тому що, зазвичай, люди схвильовані і не завжди хочуть говорити, але ми пояснюємо, чому це важливо», – розповіла Вікторія Палайда.
Робота на місці включає багато факторів. Медійники відзняли матеріали для сюжетів, а також паралельно робили фото та відео для соціальних мереж. Ранкову пресконференцію міського голови додатково транслювали на сторінках медіа. А опісля зйомок Вікторія вийшла у радіоефір та в новинному блоці розповіла деталі атаки.
Колегам журналістка радить завжди носити з собою посвідчення: для подібних випадків бажано мати прескарту й акредитацію, щоб уникнути додаткових питань від спецслужб. Не менш важливо обирати зручний та теплий одяг, що не промокатиме під снігом чи дощем.
«Якщо замерзнеш, то не будеш якісно працювати, а тільки думати про те, як швидше закінчити зйомку. Куртки мають бути і вітрозахисні, і вологозахисні, бо наш оператор вдягнув куртку, яка промокла під снігом з дощем, тому останні частини зйомки було дуже складно йому працювати. За етикою дуже часто журналісти вмикаються в телеефір без головних уборів чи рукавиць, тож їх має бути зручно зняти, але при цьому пам’ятати про тепло», – каже Вікторія.
Журналісти не використовували захисне спорядження, проте за потреби Центр журналістської солідарності у Львові надає необхідне для медійників обладнання. Зокрема можна залишити заявку та отримати каску й бронежилет для безпечної роботи.
«Журналісти обов’язково мають пам’ятати про власну безпеку. Ми неодноразово наголошуємо, що надважливо піклуватися про захист, тож готові у таких випадках чи у разі відряджень до зони бойових дій надати захисне спорядження медійникам», – зауважила координаторка львівського центру Наталія Войтович.
У разі потреби в захисному спорядженні медійники мають змогу звернутися до НСЖУ та отримати його безкоштовно.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності Львів-Чернівці – 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Бобер – асистент), адреса: вул. Соломії Крушельницької, 5.
Дар’я Маркова
Дискусія з цього приводу: