У Запоріжжі відкрили оновлену галерею іменитих журналістів – людей, які десятиліттями формували обличчя місцевої преси й журналістської професії. Захід відбувся у приміщенні, де нині розташовані Центр журналістської солідарності та Запорізька обласна організація НСЖУ.
«Свято несподіване. Саме у переддень Різдва ми відкриваємо галерею іменитих журналістів», – зазначила голова Запорізької обласної організації НСЖУ, заслужений журналіст України Наталія Кузьменко, ініціатор цього заходу.
Перша секретарка Запорізької обласної організації НСЖУ Валентина Манжура нагадала, що дошки з портретами відомих журналістів багато років розміщувалися у вестибюлі Будинку преси, а після нещодавнього прийняття рішення про реконструкцію постало питання їх подальшої долі. За її словами, портрети могли передати до музею, однак вирішили залишити у професійному середовищі.
«Люди все життя тут пропрацювали. Ми вирішили, що саме на другому поверсі, де у нас Центр журналістської солідарності і Запорізька обласна організація НСЖУ, вони мають бути», – пояснила Валентина Манжура.
У галереї вшанували постаті, які зробили вагомий внесок у розвиток запорізької журналістики. Серед них – Андрій Степанович Клюненко, багаторічний керівник «Індустріального Запоріжжя».
– Він створив цю газету, створив цілу плеяду гарних журналістів, справжніх професіоналів, де людина відповідала за кожне своє слово і перед читачами, і перед собою, – зазначив ветеран журналістики Анатолій Огнєв, який починав шлях в газеті за керівництва Клюненка.
«Він раніше, коли ще не збудували Будинок преси, жив над редакцією, яка на той час була біля театру. Спускався з другого поверху – і опинявся в себе на роботі. Кожної секунди головний редактор тут і все контролює», – пролунало під час заходу.
Окремо згадали Миколу Пересунька – багаторічного очільника Запорізької обласної організації журналістів.
«Його називали Залізний Микола», – згадували колеги, наводячи характерні епізоди з редакційного життя. Він зайшов, глянув на хлопців, які зібралися трішки «відпочити» і каже: «Безсовісні ви люди». Повернувся і пішов. Ті підскочили, пішли бігом, доробили своє», – ділилися спогадами журналісти.
У галереї також вшанували поета й журналіста газети «Запорізька правда» Миколу Лиходіда, якого назвали «справді великим поетом – і запорізьким, і українським», а також Івана Лукаша – автора масштабних журналістських досліджень і книжок про героїв та промислову історію регіону.
Наталія Кузьменко підкреслила роль цих постатей у формуванні журналістських стандартів і професійної культури.
«Ці люди виховували в нас загостреність, націленість на сенсацію, на матеріали, які могли б викликати суспільний резонанс. Вони завжди йшли на крок-два вперед», – сказала вона. Редакції того часу були не просто колективами, а справжніми творчими родинами», – підкреслила вона.
***
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 15.
Лана Світланова, фото Сергія Біжка
Дискусія з цього приводу: