«На війні дуже складно і дуже страшно. Але, як виявилося, в тилу набагато складніше, ніж на передньому краї. Там ти чітко знаєш, де, і що з ним робити. А тут, на жаль, воїнів. які повертаються з фронту, нерідко зустрічають байдужість, нерозуміння, і це призводить до дуже сумних випадків», – зазначив під час зустрічі ветеранів з медійниками голова і засновник громадської організації «Сила розвитку», ветеран війни Андрій Бобровнік. – Тому ми і вирішили створити громадську організацію, за принципом: ветерани для ветеранів, бо ми знаємо, що їх турбує, що їм болить, і розуміємо, як можемо допомогти.
Це була відверта, щира і корисна розмова партнерів, адже два місяці тому обласна журналістська організація і ГО «Сила розвитку» уклали Меморандум про співпрацю.
Під час заходу голова організації підсумував роботу перших місяців та розповів про ключові напрями діяльності – адаптацію і працевлаштування колишніх військовослужбовців, їх реабілітацію.
За словами Андрія Бобровніка, організація ще доволі молода, офіційно зареєстрована лише півроку тому, а активну роботу розпочали з вересня. Але за цей час досягнуто головного – «Сила розвитку» стала відомою серед ветеранів як простір допомоги, підтримки і поваги. Вже сьогодні в її лавах налічується близько ста членів, які, одержавши допомогу, вже й самі долучаються до активної роботи в організації.
«Чому ми обрали саме такі напрямки роботи? Вивчаючи ситуацію, ми зрозуміли, що юридична допомога і поховання – це важливо, але цим уже займаються кілька громадських ветеранських організацій. Тому ми обрали те, що найбільше болить ветеранам, що їх дуже турбує – це допомога у працевлаштуванні, перенавчанні і перекваліфікації, адаптації до цивільного життя і реабілітація», – наголосив пан Андрій.
Працевлаштування як основний напрям
«Сила розвитку» працює з малим і середнім бізнесом, допомагаючи ветеранам знайти роботу з урахуванням стану здоров’я та психологічних особливостей. За три місяці активної роботи працевлаштовано майже 50 військовослужбовців (враховуючи і перекваліфікованих), 20 ветеранів пройшли реабілітацію. Серед місць працевлаштування – виробничі підприємства, будівельні та монтажні компанії, органи місцевої влади.
«Люди влаштовані в будівельну компанію, яка створює підземні укриття. Хтось працює простим робітником, хтось – головним інженером чи конструктором. Є люди з серйозними вадами здоров’я, але з потужним інтелектуальним потенціалом», – розповів керівник ГО.
Окрему увагу в організації приділяють роботі з бізнесом і суспільством.
«Військові змінюються психологічно. Вони хочуть жити, працювати, але є травми. Тому адаптація має бути двосторонньою – і військових до цивільного життя, і цивільних до ветеранів», – пояснив Бобровнік.
Партнерство і комунікація
Під час зустрічі також йшлося про налагодження взаємодії з міською владою, ветеранськими структурами та військовими частинами.
«Раніше були навіть випадки, коли частина не знала про дату похорону загиблого побратима з нашої бригади. Зараз завдяки комунікації люди можуть віддати шану героям так, як це має бути», – зазначив пан Андрій.
Представники журналістської спільноти підкреслили важливість діяльності організації. Військовий і журналіст Герман Дубінін назвав таку ініціативу безцінною.
«Ініціатива, яка йде знизу, від тих, хто сам відслужив і знає, що і до чого – надзвичайно важлива. Це не можна переоцінити», – сказав він.
Як журналістам висвітлювати роботу з ветеранами: поради з перших вуст
Друга частина зустрічі стала своєрідним міні-тренінгом – як журналістам висвітлювати роботу з ветеранами.
По-перше, ця тема має стати однією з провідних у висвітленні її в медіа. Адже ветерани, загартовані війною, з високим рівнем відповідальності і вмінням оперативно оцінювати ситуацію і приймати відповідні рішення, вже зараз стають помітною рушійною силою прогресивних змін у суспільстві. А з поверненням до після перемоги великої кількості воїнів ця сила буде здатна реально змінити життя. Вони не будуть відпочивати. Вони будуть піднімати Україну з руїн. І дуже важливо формувати в суспільстві саме таке ставлення до ветеранів.
Водночас ми повинні спільними зусиллями влади і громадських ветеранських організацій вибудувати виважену державну політику по адаптації ветеранів до мирного життя, їх працевлаштування, вирішення соціальних проблем, психологічної підтримки, тощо. І тут для медійників – непочатий край роботи. Ми вдячні вам за підтримку нашої організації, наших зусиль і готові й далі працювати разом в цьому напрямку, – зазначив Андрій Бобровнік.
А Герман Дубінін додав ще кілька важливих моментів.
«Особливої делікатності вимагає спілкування і поводження з ветерани, які повертаються у цивільне життя, скалічені війною. Це стосується і підготовки журналістських матеріалів, і побутових ситуацій. Непрохану допомогу ветерани часто сприймають як приниження. Коли без дозволу хапають за руки і починають допомагати – це принижує їх. Треба запитати: чи потрібна вам допомога? Утримуйтесь від жалісних коментарів чи якихось співчутливих слів. Їм це не потрібно. Вони хочуть поваги, хочуть, щоб їх сприймали, як рівних, як активних членів суспільства. Вони це завоювали.
І ще одне. На жаль, є дві крайності у висвітленні теми війни і наших воїнів – пафос, від якого військових нудить, або суха подача, як прогноз погоди. Важливо знайти тонку межу, щоб не було соромно це читати», – зазначив Герман Дубінін.
«Ми не замінюємо державу»
У громадській організації наголошують: вони не беруть на себе функції держави, але готові доповнювати і коригувати ветеранську політику на місцевому рівні.
«Ми тримаємо ті позиції, куди держава не завжди дотягується. Це персональна, людяна робота», – підсумували учасники зустрічі.
За словами очільника організації, головне завдання – щоб діючі військові знали: після служби вони не залишаться сам на сам із проблемами.
«Коли військовослужбовець знає, що його тут чекають і допоможуть, це змінює і ставлення до служби, і до суспільства. Це про повагу і гідність».
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 15.
Світлана Карпенко, світлини Сергія Біжка
Дискусія з цього приводу: