Як цікава і потрібна для суспільства грантова ідея може легко загубитися серед сотень інших заявок? Онлайн-вебінар «Чому ваша редакція не виграла грант і що можна було б поліпшити» Національна спілка журналістів України організувала з метою змінити підходи грантоздобувачів до створення грантових заявок. Як саме? Спікерки Ліна Кущ, перша секретар НСЖУ та Наталія Войтович, співкоординаторка Західноукраїнського ЦЖС говорили про робочі інструменити для медіа під час підготовки заявки на грант, аби підвищити шанси на успіх.
Чому ніби добре продумані грантові проєкти часто не проходять відбір? За словами Наталії Войтович, причина не в ідеї, а в тому, як вона подана. Під час вебінару експертка, спираючись на кейси власного досвіду, процес написання заявки на грант розклала на конкретні кроки, починаючи від формулювання ідеї і до складання бюджету. Спікерка поділилася практичними порадами, які допомагають медійникам структурувати думки, уникати типових пасток і перетворювати ідею на переконливу заявку для донора.
– Головною помилкою грантоздобувачів є написання того, що подобається їм, а не те, що цікавить грантодавця, – вважає пані Наталія. – Буває ідею, образно кажучи, притягують за вуха. І це одразу помітно. Гранти мають чіткі напрями, тож завдання авторів заявки дотримуватися їх. Використовуючи ШІ як помічника, варто розуміти, що він може «підтягувати» чужі напрацювання, тому потрібно чітко окреслювати завдання, даючи параметри роботи свого медіа. У цьому плані більш підходять платні версії, які, працюючи з конкретними документами, не будуть залучати чужий досвід. Краще все-таки писати автентичні заявки, а вже потім залучати ШІ для редагування та структурування тексту. І потрібно вивчати грантодавця як свою аудиторію, аби краще розумітися на вимогах
Донор хоче бачити цифри, конкретні кроки виконання проєкту. Анкетування, статистика переглядів чи голосування – все це має бути викладено у заявці. Грантодавцям мають бути представлені не просто наміри, а дії і показники, –додає спікерка.
Пані Наталія наголошує на важливому моменті: для команди, яка тільки починає грантову історію, важливо не намагатися відразу подавати заявки на масштабні проєкти. Бо відсутність досвіду часто насторожують грантодавців. А ось невеликі, але чітко продумані ініціативи з реалістичними термінами виконання та із зрозумілим результатом мають значно більше шансів на підтримку.
Окрему увагу спікерка звернула на те, що донори дивляться не лише на ідею, а й на здатність команди її реалізувати. Тому в заявці важливо показати, що редакція для заявленого обсягу роботи має достатньо ресурсів або партнерів, які доєднаються, а тому здатна довести проєкт до логічного завершення.
Ще один важливий акцент, на якому зупинилася Наталія Войтович, це – колаборація. Співпраця з громадськими організаціями, більш досвідченими грантоотримувачами чи партнерськими редакціями може значно підсилити проєкт. Такий підхід демонструє, що команда не працює ізольовано, а вміє вибудовувати партнерські зв’язки та виходити за межі своєї редакції. А якщо у медіа працює, приміром, одна людина, яка й газету випускає, і сама береться за виконання проєкту, то у донора закономірно може виникнути сумнів, чи вистачить ресурсу, аби кошти були освоєні.
– Одній людині впоратися важко, потрібна команда, –переконана пані Наталія. – Саме в обговореннях і у висловленні якихось, на перший погляд, нетипових ідей народжуються цікаві рішення.
Спікерка наводить приклад свого локального проекту «Наш вулик», коли команда думала над назвою газети. Яких тоді тільки пропозицій не звучало! А їй спало на думку слово «вулик», спочатку це здалося жартівливим, а згодом назву затвердили, проєкт був успішним.
– Коли отримуєте відмову у жодному разі не треба опускати руки і зупинятися. Ми мали вісім відмов, перш ніж виграли великий грант. Я просто вперто писала і подавала заявки знову і знову, – ділиться пані Наталія. –Аналіз помилок і повторні спроби, вважаю, нормальним процесом у грантовій роботі.
Спікерка попереджає: завищені цифри у бюджеті виглядають нереалістично, а занизькі можуть викликати сумніви у якості виконаних робіт. Вартість послуг перевіряється. Потрібно обирати золоту серединку і посилатися на місцеві ціни, а не, приміром, київські, як сталося в одному з її проєктів. Пані Наталія одного разу вказала київські бухгалтерських послуг, а після відбору гранту менеджер попросив скорегувати бюджет під місцеві розцінки.
Розглянули й технічний етап відбору заявок, на якому багато ідей «відсіюються» ще до експертного читання. Як і в інших розділах заявки, Наталія Войтович вказала на важливість виконання вимог донора. Це можуть бути конкретні посилання на сторінку в соцмережі чи адресу сайту або надання ПДФ-сторінок, тобто чітке дотримання усіх формальних критеріїв.
Поради від Наталії Войтович
1. Пишіть не про те, що вам подобається, а про те, що цікаво донору
Ідеї, «притягнуті за вуха» під напрямок гранту, грантодавці бачать одразу. Працювати варто тільки в межах тих тем і цілей, які чітко заявлені донором.
2. Починайте з малих, реалістичних проєктів
Для команди без грантового досвіду заявки на великі проєкти часто виглядають не переконливо. Натомість невеликі, добре продумані ініціативи з чітким результатом мають значно більше шансів на успіх.
3. Показуйте не тільки ідею, а й можливості її реалізації
У заявці важливо показати, що редакція має команду, ресурси чи партнерів і здатна довести проєкт до кінця.
4. Конкретика передовсім
Анкетування, статистика переглядів, голосування, чіткі індикатори – грантодавець хоче бачити цифри, кроки і спосіб перевірки результатів.
5. ШІ має бути помічником, а не автором заявки
Ідея, логіка і сенс мають бути автентичними й створеними медіа. Штучний інтелект доречно використовувати для структурування і редагування тексту.
6. Формуйте реалістичний бюджет
Завищені суми викликають недовіру, а низькі породжують сумніви у якості роботи. Орієнтуйтеся на середні ринкові й локальні ціни – їх перевіряють.
7. Колаборація підсилює заявку
Співпраця з ГО, партнерськими редакціями чи досвідченими грантоотримувачами демонструє зрілість команди та посилює довіру донорів.
8. Важливо пройти технічний етап відбору
Посилання, формати файлів, додатки, вимоги до оформлення: формальні помилки можуть «відсіяти» заявку ще до експертного читання.
9. Відмова – не поразка, а одна із складових грантової роботи
Аналіз помилок, повторні подачі й наполегливість є супутниками системної праці над заявками.
10. Напрацьовуйте ідеї для запасу
Домашні заготовки можуть виручити, коли наближається дедлайн подачі заявки.
Загалом під час вебінару не раз підкреслювалося, що грантова заявка – це не везіння, а баланс креативу, конкретики, реалістичного бюджету та командної роботи. Без страху отримати «ні», бо послідовність і готовність вчитися на помилках приводять медіа до успішних проєктів.
Людмила Мазнова
Дискусія з цього приводу: