В умовах війни в Україні, що триває, зростання контенту, згенерованого штучним інтелектом, та вплив великих технологічних платформ змінюють спосіб поширення інформації.
На цьому наголосила, виступаючи на панелі «ШІ, дезінформація та світ постправди/постсорому» міжнародної конференції «Захист демократії: горизонти свободи» перша секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ.
Civil.Today публікує текст її виступу:
Приєднатися до вас було для мене складно, оскільки зараз я перебуваю в Києві, Україна, і ми зазнаємо серйозних відключень електроенергії. Наприклад, сьогодні у мене є лише три години електрики вдень і кілька годин вночі. Тому підключитися до цієї конференції та підтримувати стабільне з’єднання було непросто.
Щодо ШІ, дезінформації та впливу великих технологічних платформ: ми бачили, що хоча соціальні мережі були основним каналом поширення дезінформації протягом останніх кількох років, генеративні моделі ШІ, такі як GPT, тепер приєдналися до цієї боротьби. Соціальні мережі, посилені контентом, згенерованим ШІ, залишають звичайних людей у віртуальних просторах практично без можливості уникнути його шкідливого впливу.
Як це проявляється? Одним із прикладів є поширення російських наративів в українському сегменті соціальних мереж. Це включає перебільшення успіхів російської армії та заперечення воєнних злочинів Росії. ШІ може використовувати демократичні інструменти та підходи для поширення інформації, навіть створюючи декілька версій подій, включаючи абсолютну брехню про російські воєнні злочини. Це було помітно у таких справах, як MH17, і продовжується сьогодні. Мета часто полягає в тому, щоб зробити ці екстремальні наративи предметом публічного обговорення.
Наприклад, раніше цього року так звана мирна угода стала темою для обговорення. Замість того, щоб зосередитися на реальній проблемі — російській агресії — дебати зміщувалися до умов угоди: які українські території слід «віддати» або визнати російськими. Фундаментальні проблеми, такі як справедливість для жертв та відповідальність агресора, часто ігноруються. Для українців справедливість є важливою; жодна угода не повинна бути укладена без відповідальності перед тими, хто вижив, та жертвами.
Водночас великі технологічні платформи стають свого роду правлячим класом в інформаційному суспільстві. Журналісти можуть вірити, що ми можемо вільно обирати, що писати та публікувати, але досвід українських медіа показує протилежне. Багато видань зіткнулися з блокуванням та обмеженнями контенту, що демонструє цифрову цензуру.
Наприклад, журналіст із Дніпропетровської області в Україні мав ютуб-канал із 700 000 підписників, присвячений футболу. Після 2022 року він переключив увагу на війну та політику. Ютуб помістив канал у «тіньовий бан», зменшивши кількість глядачів із сотень тисяч до лише сотень на відео. Багато українських медіавидань стикаються з подібними проблемами. Платформи визначають не лише те, про що ми спілкуємося, а й які слова та ілюстрації ми можемо використовувати. Навіть високопоставлені особи, як-от голова Спілки журналістів України, були заблоковані за публікацію контенту про поранених журналістів, без будь-якої можливості оскарження протягом тижнів.
Українські науковці та експерти розглядають це явище як систематичний інструмент для створення паралельної реальності. На окупованих територіях Росія намагалася індоктринувати студентів та дітей, поширюючи пропаганду через численні платформи для створення лояльних до себе громадян. Дослідження показують, що телеграм став основною відправною точкою для російської дезінформації, хоча використовуються й інші платформи.
Що можуть робити журналісти та українські громадяни? По-перше, нам потрібні вітчизняні організації з фактчекінгу та розвиток навичок перевірки фактів серед журналістів. В Україні щорічно проводяться національні тести з фактчекінгу, організовані Міністерством культури, з понад 200 000 учасників. По-друге, нам потрібна міжнародна співпраця між журналістами та активістами громадянського суспільства для викриття російських мереж фейкових новин та пропаганди, включаючи контент, згенерований моделями ШІ.
Ці мережі поширюють дезінформацію в різних країнах, підриваючи довіру до влади, європейських інституцій та європейських цінностей. Захист цих цінностей має бути нашою щоденною місією через спільні зусилля.
Дякую за розуміння ситуації, за вашу солідарність, і я сподіваюся на майбутню співпрацю.
Дивіться повне відео з конференції:
Дискусія з цього приводу: