Протягом аналізу матеріалів, опублікованих у медіа під час виборчої кампанії щодо проведення місцевих виборів 2020 року, а також розгляду інших скарг Комісія з журналістської етики звернула увагу на систематичну практику Інтернет-видань щодо створення новинних матеріалів на підставі дописів користувачів у соціальних мережах або месенджерах. Часто авторами таких дописів є політики або ж політологи, самі дописи ж спрямовані або на жорстку критику, або на відбілювання репутації представників різних гілок державної влади.
Новини, створені виданнями на підставі таких дописів, не містять бекграунду з описом ситуації, якої стосується допис, та можуть виглядати вирваними з контексту. Видання зазвичай також не проводять перевірки на предмет достовірності відомостей чи звинувачень, викладених у дописі, не надають можливості прокоментувати звинувачення об’єктам критики та не наводять посилань на матеріали, де ті чи інші звинувачення вже були спростовані. Частою є ситуація, коли журналісти не розміщують посилання на цитований допис, а додають скріншоти, які потребують додаткової верифікації зі сторони читача.
В результаті, дописи індивідуальних користувачів у Інтернеті сприймаються як редакційні матеріали, за розповсюдження яких відповідальність несуть безпосередньо видання. І хоча публікація таких матеріалів може свідчити не лише про низький рівень професійності журналістів, що є авторами матеріалів, а й про їх замовність, переважно такі матеріали не маркуються як реклама або оплатний контент та розміщуються у розділах «Новини» Інтернет-видань, що вводить в оману споживача інформації.
Такі кричущі порушення стандартів та Кодексу етики українського журналіста можуть свідчити про замовність матеріалів та використання медіа у інформаційних кампаніях, спрямованих на дискредитацію чи відновлення репутації тієї чи іншої особи. Використання медіа з цією метою є неприпустимим та несумісним зі стандартами журналістської етики.
Зважаючи на збільшення кількості практики створення матеріалів у медіа на підставі дописів користувачів у соціальних мережах, Комісія з журналістської етики рекомендує журналістам і медіа у подібних ситуаціях:
- перед використанням заяви експерта чи політика докласти зусиль для того, аби впевнитися чи насправді цю заяву зробив сам експерт чи політик, чи належить йому сторінка у соціальній мережі та чи не було таку сторінку зламано;
- з обережністю використовувати заяви експертів та політиків, оприлюднені на їхніх сторінках у соціальних мережах, та перевіряти їх на предмет достовірності;
- утриматися від публікацій цілком або переважно побудованих на цитуванні одного допису людини в соціальній мережі, та надавати слово стороні, що критикується у дописі, та незалежним експертам для коментування ситуації;
- надавати перевагу наданню прямих посилань на дописи у соціальних мережах, які цитуються, оскільки використання скріншотів часто може бути використане з маніпулятивною метою;
- належно відділяти редакційні матеріали від матеріалів, отриманих від зовнішніх дописувачів, задля чіткості встановлення редакційної відповідальності за розміщення матеріалу та для того, аби не вводити в оману споживачів інформації;
- відмовлятися від розміщення на будь-яких умовах матеріалів, які є політичною джинсою.
Підготовлено за підтримки проекту “Посилення саморегулювання українських медіа”, що виконується Координатором проектів ОБСЄ в Україні за фінансової підтримки Уряду Норвегії, Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, Сполучених Штатів Америки.
Джерело сайт Комісії з журналістсьеої етики