16 листопада — наш другий День журналіста. День працівників радіо, телебачення та зв’язку. Вітаємо всіх телерадіоколег — і кожного / кожну, хто сьогодні тримає ефір, звук, слово. Бо в епоху війни з аудіо й відео працюють практично всі.
«Цього квітня я був зворушений, відвідуючи редакцію невеликого радіо в Нікополі. Два роки тому росіяни розстріляли цю редакцію — бо локальне українське радіо для них загроза. Особливо поруч із окупованим Енергодаром, де окупанти транслюють свою пропаганду (чотирма новими FM-каналами). Попри щоденні атаки на Нікополь, радіо відродилося. Дуже радий, що Національна спілка журналістів України разом із нашими міжнародними партнерами змогли допомогти директору Валерію Терещенку відновити мовлення. Я стояв у порожній редакції — з питань безпеки люди 90% часу працюють дистанційно. Але там, у тій порожній кімнаті, бʼється живе серце. Зарядна станція, яку ми отримали від скандинавських друзів і передали в Нікополь. У часи блекаутів саме вона тримає ефір», – розповідає голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Так працюють українські журналісти. Під обстрілами. У зруйнованих будівлях. При відключеннях світла…Хтось знімає на передовій. Хтось монтує вночі. Хтось веде ранкові програми. Хтось пише про культуру, науку чи людські історії — бо ми не тільки виживаємо, ми продовжуємо жити.
Дякуємо вам, колеги! За стійкість. За професійність. За кожне слово правди. З професійним святом. Бережіть себе. Журналісти важливі!
Дискусія з цього приводу: