• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Понеділок, 27 Жовтня, 2025
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини

    95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини

    Олександр Пасічник про «Зорю»: як газета єднає лиманців від Лимана до Канади

    «Ця газета вкрай потрібна жителям Лимана», – лікар, який через удар російського дрона втратив ногу, в реанімації турбується про виживання локального видання

    Газета під обстрілами: «Межівський меридіан» і далі працює за 15 кілометрів від лінії фронту

    Газета під обстрілами: «Межівський меридіан» і далі працює за 15 кілометрів від лінії фронту

    Не продаються правда і принципи: робота головного редактора вінницької газети

    Не продаються правда і принципи: робота головного редактора вінницької газети

  • Юридична допомога
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Лутфіє Зудієва: «Намагаюсь бути голосом тих, кого позбавили волі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Олена Цигіпа, дружина цивільного бранця Росії Сергія Цигіпи: «Ми не можемо спокійно жити, просинатися, дихати з думками про рідних у неволі»

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Готували на туристичній комфорці й жили під дахом із брезенту: як родина криворізького журналіста оговтувалася після ракетного удару

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

    Телеоператор з Херсона Ігор Загной: «Після акуборатравми спочатку змонтував сюжет, бо це мій професійний обов’язок, а потім звернувся до лікарів»

  • Мiсцевi Медiа
    95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини

    95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини

    Олександр Пасічник про «Зорю»: як газета єднає лиманців від Лимана до Канади

    «Ця газета вкрай потрібна жителям Лимана», – лікар, який через удар російського дрона втратив ногу, в реанімації турбується про виживання локального видання

    Газета під обстрілами: «Межівський меридіан» і далі працює за 15 кілометрів від лінії фронту

    Газета під обстрілами: «Межівський меридіан» і далі працює за 15 кілометрів від лінії фронту

    Не продаються правда і принципи: робота головного редактора вінницької газети

    Не продаються правда і принципи: робота головного редактора вінницької газети

  • Юридична допомога
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Новини

«Обов’язково повернуся в медіа», – Андрій Левків, член НСЖУ, офіцер 50-го полку імені полковника Семена Височана

NSJU NSJU
27 Жовтня, 2025 / 13:31
рубрика Новини, Головна
0
«Обов’язково повернуся в медіа», – Андрій Левків, член НСЖУ, офіцер 50-го полку імені полковника Семена Височана
Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

У часи, коли світ змінюється стрімко і непередбачувано, особливо цінними стають історії тих, хто вміє поєднувати різні грані життя – мирну й військову. Гість рубрики «Військові будні медійників Івано-Франківщини» Андрій Левків – яскравий приклад саме такої багатогранної особистості. В минулому – медійник, відеооператор і фотограф, а нині – офіцер 50-го полку імені полковника Семена Височана Нацгвардії України, лейтенант.

Його шлях – це історія про творче захоплення, яке переросло у професію, про вибір і силу духу. Під час зустрічі в коворкінгу Івано-Франківського Центру журналістської солідарності ми поговорили з Андрієм про те, як війна змінила його життя, що він бачить тепер по інший бік камери, і як творчість допомагає не втратити себе навіть у найскладніші часи.

Пов'язанітеми

Медійник В’ячеслав Твердохліб: «Журналістський коворкінг – потрібний всім нам творчий простір»

Роль журналістики у формуванні мовної культури: лекція для студентів Дніпра

– Андрію, передусім, розкажи як ти прийшов працювати в медійну сферу? З чого все почалося і що Тебе спонукало обрати саме цей напрям?

– Цікаве запитання! (Посміхається) Тепер треба все згадати… Почалося ще зі шкільних років. У мене тоді був комп’ютер –вони тоді ще були рідкістю. Я пробував монтувати різні кадри, працював у різних програмах. Свій перший короткий монтаж зробив у 12 років, у той час, коли в Івано-Франківську у Віктора Януковича кинули яйцем. Я зробив слайд-шоу про цей випадок у форматі однієї з програм і показав татові. А тато мені тоді й каже: «Та ти, по факту, вже розбираєшся в монтажі. Давай спробуй щось серйозніше – знімай і монтуй відео».

«Обов’язково повернуся в медіа», – Андрій Левків, член НСЖУ, офіцер 50-го полку імені полковника Семена Височана 1

Батьки купили мені відеокамеру, і я почав активно займатися монтажем. Ще в шостому класі, на такому аматорському рівні, я відзняв перше весілля. Поступово вдосконалював навички. Особливо запам’яталось, як на прохання тата Любомира Левківа, який багато років керував народним аматорським хоровим колективом «Опілля» села Пукова Рогатинського району, їздив з колективом: знімав виступи, робив фото. Потім усе це монтував – їм було потрібно для звітності. Тоді я навчався десь у в 10-му класі. Тоді я об’їздив майже всю Україну, побував у Польщі, Данії, Німеччині.

Монтувати відео і фотографувати було моїм улюбленим хобі. Але тоді я не думав, що це може стати професією. Просто мені це дуже подобалося. Всього, що я знаю і вмію в плані роботи з відео та фото, навчився через інтернет за допомогою сервісів Google.

– А хто ти за фахом?

– Закінчив Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Навчався на фізико-технічному факультеті за спеціальністю «Прикладна фізика. Інформаційні системи та технології».

На останньому курсі почав працювати в одній із приватних фотостудій Івано-Франківська. Тоді в мене вже був власний фотоапарат, і я вмів фотографувати на досить високому рівні. Працював десь півтора року, переважно знімав весілля. За цей час навчився швидко налаштовувати техніку й опанував багато професійних тонкощів фотосправи.

«Обов’язково повернуся в медіа», – Андрій Левків, член НСЖУ, офіцер 50-го полку імені полковника Семена Височана 2

Коли, перед завершенням навчання в університеті, постало питання працевлаштування, мені зателефонувала бабуся й сказала: «Андрію, слухай, по телебаченню, на телеканалі РАІ, оголосили, що шукають відеооператора». Не знаю чому, але я був впевнений, що мене візьмуть. Записався на співбесіду з генеральним директором телерадіокомпанії «РАІ» Андрієм Русиняком. І справді – мене прийняли на посаду відеооператора.

– Про що був твій перший відеосюжет? Чи все вдалося?

– Свій перший відеосюжет (Посміхається) для ТРК «РАІ» я змонтував ще до співбесіди з Андрієм Русиняком. Поки чекав під його кабінетом, до мене підійшла журналістка Віталіна Васильчук і запитала: «Потрібно змонтувати відеосюжет. Допоможеш?». «Звісно, без проблем», – відповів я. Віталіна передала мені начитаний текст, синхрони та відеоряд. Пригадую, сюжет стосувався якогось кримінального випадку. Я швидко змонтував матеріал і, як згодом сказала Віталіна, зробив це добре. Так усе й почалося.

Після цього ми з Віталіною стали працювати в професійному тандемі. Вона, так би мовити, «вимуштрувала» мене: пояснювала, як правильно знімати відео, записувати синхрони, робити бліцопитування, підбирати відеоряд тощо. Мені це все більше подобалося. Я пропрацював на ТРК «РАІ» понад десять років.

– Андрію, чи були якійсь складнощі в роботі за цей період?

– Загалом, серйозних труднощів у роботі не було. Проте іноді виникали нештатні ситуації. На початку роботи траплялася неуважність – міг забути на студії акумулятор до камери чи флешкарту перед виїздом на зйомку. Але проблеми вдавалось оперативно вирішити прямо на місці. У нас була дружня й згуртована команда телеоператорів із різних обласних телеканалів, і ми завжди допомагали одне одному. Було також кілька випадків, коли під час зйомок моя відеокамера ледь не постраждала.

«Обов’язково повернуся в медіа», – Андрій Левків, член НСЖУ, офіцер 50-го полку імені полковника Семена Височана 3

Окрім роботи на ТРК «РАІ», я брав участь у проєктах для Суспільне Івано-Франківськ та інтернет-видання «WestNews». Знімав відеосюжети для івано-франківських корпунктів телеканалів ІСТV та «5 каналу». Також разом із журналістом і власним кореспондентом Андрієм Соломкою ми готували матеріали для телеканалу «Прямий». Крайнє місце роботи перед мобілізацією – Університет Короля Данила. Працював фотографом та відеооператором у відділі зв’язків з громадськістю.

–Здавалося б, все так, як ти і хотів. Андрію, як так склалося, що нині Ти офіцер Національної гвардії України?

– Ви влучно помітили. Відверто кажучи, навіть ніколи над цим не задумувався. Того дня, коли розпочалася повномасштабна війна, пам’ятаю, проснувся вранці й не зрозумів, що сталось. Адже вибухів не чув. А потім відкрив сторінку Telegram, прочитав новини… Швидко зібрався. Пішов на роботу – тоді працював на телеканалі «РАІ». Ми цілий день моніторили ситуацію в країні, в області і робили новинні стрічки. Того дня також проводив на вулицях Івано-Франківська бліцопитування щодо повномасштабного вторгнення ворога на територію нашої країни. Свої думки висловлювали місцеві військові з числа тих, хто брав участь в АТО, а також звичайні громадяни. Цілий день провів у студії. Так було на початку понад місяць: ми 24/7 готували інформаційні матеріали, проводили прямі етери, забезпечували технічне обслуговування студії тощо.  

«Обов’язково повернуся в медіа», – Андрій Левків, член НСЖУ, офіцер 50-го полку імені полковника Семена Височана 4

З одного боку, я припускав, що рано чи пізно війна розпочнеться. Адже у мене багато друзів-добровольців АТО і вони всі, як один, казали, що слід чекати повномасштабної війни. Звісно, морально до таких подій готовий не був. Інколи ставало страшно. Як я вже казав, чимало серед моїх друзів – професійні військові. Тому при зустрічах вони обговорювали різні тактичні дії. А я слухав і думав: «О, Господи, що я робитиму? У мене нема жодних навичок».

– Так розумію, Андрію, ти дуже відповідально підійшов до цього питання. Що далі?

– Разом із друзями по цеху почав шукати тренерів, які могли б нас навчити елементарних навичок: як надати першу долікарську допомогу, як себе захистити, як вберегтися від небезпек. Нам допомогли в цьому інструктори Мальтійської служби та фахівці добровільних формувань Івано-Франківської міської територіальної громади. Також разом із колегами-медійниками ми добровільно патрулювали місто. У результаті – здобули певні корисні навички.

– Тож ти вирішив піти на службу вже підготовленим? Чи тобі прийшла повістка?

– Повістка якраз не приходила. Але я був впевнений, що рано чи пізно обов’язково мобілізуюсь. Адже більшість із моїх друзів пішли служити в артилерію і я також вирішив до них долучитися.

Та в житті кожної людини стається те, що має статись. Якось на одному із заходів, де я проводив відеозйомку, до мене підійшов нацгвардієць і запитав: «Хочеш йти на службу?». Я відповів: «Хочу. От якраз чекаю на документи. Готуюся в артилерію». Він переконав мене піти на службу до них, у Нацгвардію. «Потрібно лише пройти співбесіду в командира», – пояснив мені нацгвардієць. «Якщо мене не візьмуть сюди, то точно піду до друзів в артилерію. Але все одно піду, не чекаючи повістки», – подумав я собі.

«Обов’язково повернуся в медіа», – Андрій Левків, член НСЖУ, офіцер 50-го полку імені полковника Семена Височана 5

Співбесіду пройшов. Навчання пройшов. Уже понад два роки на службі в складі 50-го полку імені полковника Семена Височана Нацгвардії України, офіцер служби інформації та комунікації, у званні – лейтенант.

– Розкажи про свої військові будні. Що входить у Твої обов’язки?

– Передусім – я військовослужбовець. Основний мій обов’язок – виконання бойових завдань. Кожен військовослужбовець має вміти надати першу долікарську допомогу, користуватися зброєю та знати її тактико-технічні характеристики, дотримуватись правил мінної безпеки. Попри службові питання та військову підготовку в мої безпосередні обов’язки входить робота з медійниками й висвітлення службово-бойової діяльності нашого підрозділу. Тому в моєму рюкзаку, поряд зі всім необхідним, завжди є ноутбук та засоби фото- і відеофіксації.

Наш полк має широкий спектр завдань – від охорони громадського порядку до охорони важливих державних об’єктів та захисту кордонів.

– Що запам’яталося найбільше за цей період служби?

– Найбільше запам’яталася Донеччина. Я особисто побував на тих територіях, які перебувають у безпосередній близькості до лінії зіткнення з ворогом. Зокрема, найбільше мене вразило Добропілля. Не зважаючи на те, що приблизно 20 кілометрів до лінії фронту, життя в місті триває: всі заклади працюють, продуктові та промислові магазини відчинені. Також побачив на вулицях багато молоді. Розумію, що вони не мають бажання покидати свої домівки. Адже це їхня земля і вони не хочуть її залишати.

– Як відбувається співпраця з медіа в умовах війни?

– Звісно, коротко розповім. Майже щодня здійснюю фото- та відеозйомки різноманітних заходів, які відбуваються у полку. Підготовлену інформацію розповсюджую через медіа. Адже, з одного боку, проблематично, а з іншого небезпечно запрошувати журналістів у місця розташування підрозділу. Маючи навички телеоператора, можу сам відзняти і змонтувати потрібний матеріал. Інколи, за потреби, пишу короткі тексти про події. Мої матеріали неодноразово транслювались як на регіональних, так і на центральних телеканалах.

«Обов’язково повернуся в медіа», – Андрій Левків, член НСЖУ, офіцер 50-го полку імені полковника Семена Височана 6

Інша річ – це співпраця з фіксерами та іноземними медійниками. Коли я перебував на Донеччині, був прикомандирований до одного з підрозділів Нацгвардії України. Ми тоді дислокувалися на Покровському напрямку. В зону бойових дій часто приїжджали акредитовані іноземні знімальні групи, зокрема, з італійської телерадіокомпанії RAI, відомого американського видання «Волл-стріт Джорнел». Закордонні колеги робили свої фото- та відеоматеріали про війну в Україні, а ми забезпечували їм можливість безпечно працювати. Доводилось їх супроводжувати інколи на бойові позиції другої – третьої ліній оборони. Під час фото- чи відеозйомок ми пояснювали колегам, що можна фіксувати, а що ні. Адже фотограф чи відеооператор намагається захопити гарний кадр, але в тому кадрі може відобразитися вся лінія горизонту, на якій дислокуються наші бійці. А це пряма небезпека для наших захисників. Тому потрібно було бути максимально уважним і професійним у таких моментах співпраці.

– Що для тебе найважче психологічно на службі?

– Особисто для мене – це адаптація до умов служби. Адже я людина творча, а армія – це певні рамки: режим дня, дисципліна, правила поведінки, стиль одягу. Скажу чесно, що дуже велика різниця між життям на службі й цивільним життям.

– Чи думаєш повернутися працювати в медіа, чи продовжиш службу військового?

– Я – медійник. І в душі, і в професії. Обов’язково повернуся в медіа. Як це буде і де працюватиму – ще не думав. Мені подобається те, що я роблю. А якщо це подобається ще й іншим, то чому б не робити те, що приносить задоволення!

– Щиро вдячна за зустріч, за  цікаву і змістовну розмову.

«Обов’язково повернуся в медіа», – Андрій Левків, член НСЖУ, офіцер 50-го полку імені полковника Семена Височана 7
«Обов’язково повернуся в медіа», – Андрій Левків, член НСЖУ, офіцер 50-го полку імені полковника Семена Височана 8

 Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.

Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.

Розмову вела Богдана Засідко, Івано-Франківський Центр журналістської солідарності

Теги: Івано-Франківський центр журналістської солідарностімедійники
Попереднє

«Камера стає важчою», – оператор «Інтера» розповів, як пережите руйнування свого житла змінює погляд журналіста на війну

Наступне

«Люди-бійці без ніг грають у хокей, і ще й як!» – Олександр Пасічник

Схожі новини

95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини
Новини

95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини

27/10/2025
Чи стикалися ви з харасментом на роботі? Результати опитування телеграм-каналу НСЖУ
Новини

Чи стикалися ви з харасментом на роботі? Результати опитування телеграм-каналу НСЖУ

27/10/2025
Сила історій: чому сторітелінг – найкращий спосіб передачі інформації та як написати сильну історію
Новини

Сила історій: чому сторітелінг – найкращий спосіб передачі інформації та як написати сильну історію

27/10/2025
Головний редактор сайту газети «Молодий буковинець» Микола Кобилюк: «Армія багато чому мене навчила»
Новини

Головний редактор сайту газети «Молодий буковинець» Микола Кобилюк: «Армія багато чому мене навчила»

27/10/2025
Наступне
«Люди-бійці без ніг грають у хокей, і ще й як!» – Олександр Пасічник

«Люди-бійці без ніг грають у хокей, і ще й як!» – Олександр Пасічник

Дискусія з цього приводу:

Currently Playing

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Як журналісти рятувалися від російських ракет. Конференція НСЖУ в Дніпрі

Відео
My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

My trip to Ukraine. Anna Del Freo. EFJ

Відео
Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Як журналісти пережили перші дні широкомасштабного вторгнення

Відео

Найбільше читають

  • Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    Список журналістів, які загинули від початку повномасштабної російської агресії (оновлено)

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Актуально. Про механізми реагування «Укрпошти» на скарги щодо доставки

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Черкаський аграрій Олексій Васильченко з початком війни повернувся в Україну, щоб допомагати фронту

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • «Вибух за двісті метрів від дому»: голова Спілки журналістів про нічну атаку на київський Поділ

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Світ не має права мовчати, коли журналістів убивають дрони: загинуло двоє журналістів FREEДОМ

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини

95-річний літопис: газета, яка писала історію Харківщини

27/10/2025

Чи стикалися ви з харасментом на роботі? Результати опитування телеграм-каналу НСЖУ

Чи стикалися ви з харасментом на роботі? Результати опитування телеграм-каналу НСЖУ

27/10/2025

Сила історій: чому сторітелінг – найкращий спосіб передачі інформації та як написати сильну історію

Сила історій: чому сторітелінг – найкращий спосіб передачі інформації та як написати сильну історію

27/10/2025

Головний редактор сайту газети «Молодий буковинець» Микола Кобилюк: «Армія багато чому мене навчила»

Головний редактор сайту газети «Молодий буковинець» Микола Кобилюк: «Армія багато чому мене навчила»

27/10/2025

Медійник В’ячеслав Твердохліб: «Журналістський коворкінг – потрібний всім нам творчий простір»

Медійник В’ячеслав Твердохліб: «Журналістський коворкінг – потрібний всім нам творчий простір»

27/10/2025

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: [email protected]

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання