Які нині мовні тенденції та яку роль вони відіграють у медіа? Як зацікавити читача та зробити це грамотно? Про це і навіть більше говорили журналісти, студенти, викладачі – усі, хто працює зі словом, під час онлайн-зустрічі у форматі медіа-кави на тему «Як удосконалити й осучаснити журналістські тексти». Захід організував Дніпровський центр журналістської солідарності НСЖУ. Поглянути на журналістський матеріал по-новому учасникам з різних областей України допомагала спікерка, кандидатка філологічних наук, тренерка ГО «ГОЛОС ПРО» Катерина Карасьова.
– До нашої сьогоднішньої розмови я дібрала вислів Ліни Костенко про те, що нації вмирають не від інфаркту – їм спочатку відбирає мову. І думаю, ви всі з ним погодитесь. Адже якщо не буде нашої мови, то нам не буде за що боротися, не буде за що перемагати. Мова – це те, що нам потрібно оберігати і те, над чим варто працювати, – зауважила філологиня.
Катерина Карасьова нагадала специфіку споживання медіаконтенту, яка сьогодні переважно характеризується кліповим мисленням. Зокрема, за статистикою, 96% користувачів у стрічці новин читають лише заголовки, і незначний відсоток переходить до повного тексту. Водночас, читач витрачає на перегляд новини в середньому 5 – 20 секунд, швидко скануючи інформацію, зосереджуючись на якірних точках, які привертають увагу.
Тож як з цим працювати? Ось кілька іншомовних слів і українських відповідників:
- «дедлайн» – «крайдата»
- «пост» – «допис»
- «лайк» – «уподобайка»
- «бібліотека» – «книгозбірня»
- «журнал» – «часопис»
Так, аутентичні українські слова можуть слугувати не лише маркером ідентичності, але й засобом залучення уваги читача завдяки незвичності, милозвучності та стилістичній виразності.
Щобільше, до питомо українських особливостей відноситься і вживання кличного відмінку – форми, яка має глибоке історичне коріння та важливу комунікативну функцію, додає тексту живої інтонації та є проявом української мовної культури.
Важливо не забувати також про калькування та суржик, яких варто уникати. У практичній частині учасники виправляли типові помилки з медіатекстів: «на днях» – «днями», «в якості» – «як», «нанести удар» – «завдати удару», «одержати перемогу» – «здобути перемогу» тощо. Обговорили й наголоси, та фемінітиви, які наразі є мовною нормою і широко представлені в сучасних словниках. На сьогодні зафіксовано понад вісім тисяч таких слів, що свідчить про значну еволюцію мовного стандарту в бік рівноправного мовлення.
– Такі зустрічі корисні, так як ми постійно працюємо зі словом. Мені сподобалась інтерактивність зустрічі: можна було перевірити себе, пересвідчитися, чи є прогалини, чи не загублені знання, – прокоментувала журналістка медіа «Нові рубежі» Наталя Долгіх. – Я підтримую думку колег, що треба дбати про чистоту мови і привчати до цього змалечку.
Учасники отримали добірку практичних онлайн-ресурсів для самоперевірки та підвищення мовної грамотності, а також поради, яких варто дотримуватися при написанні медіатекстів.
А саме:
- Уникайте калькованих конструкцій та суржику. Замість «приймати участь» – «брати участь», «на протязі» – «протягом», «приступила до роботи» – «стала до роботи» тощо.
- Повертайте в лексикон аутентичні українські слова. Наприклад: «відхилення» замість «аномалія», «життєпис» замість «біографія», «згода» замість «консенус» тощо.
- Дотримуйтесь норм і правил сучасного українського правопису.
- Використовуйте кличний відмінок, адже це характерна риса української мови: Наталю, Олександре, Маріє.
- Вживайте фемінітиви. Вони є частиною сучасної мовної норми: редакторка, журналістка, експертка тощо.
- Завжди перевіряйте свої тексти на наявність типових помилок.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Ліана Охрименко, інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
