Які тенденції, протиріччя та регіональні відмінності в політиці ВПО та ветеранів виявлені експертами? Які є успішні ініціативи та практики в різних регіонах? Як можна покращити інформаційну підтримку? Про ці та інші питання розповіли голова Благодійного Фонду «Центр допомоги переселенцям та ветеранам» Павло Медвідь та аналітик БФ Владислав Романов під час прес-конференції «Проблематика ВПО та ветеранів у інформаційному просторі прифронтових областей: тенденції, досягнення, провали». Захід, під час якого було презентовано результати моніторингу висвітлення питань внутрішньо переміщених осіб та ветеранів у прифронтових областях України, відбувся у Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ, організував його Благодійний Фонд «Центр допомоги переселенцям та ветеранам».
Благодійний фонд «Центр допомоги переселенцям та ветеранам» із початку 2025 року здійснює щотижневий моніторинг інформаційних повідомлень, що публікуються центральними та місцевими органами виконавчої влади, неурядовими організаціями, а також медіа у восьми прифронтових областях України, а саме: Дніпропетровській, Харківській, Луганській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській та Одеській. До моніторингової бази входить майже 300 джерел, з яких щотижня аналізується від 90 до 130 матеріалів.
– Головна проблема – комунікаційна, – зауважив Владислав Романов. – Треба виробляти певний продукт. Та це не про готові рішення, які є все ж таки прерогативою влади. Це концепт, варіації і пропозиції з обговореннями позицій зацікавлених сторін на професійному рівні.
Під час заходу учасники розглянули низку проблем, поширених в інформаційному просторі прифронтових регіонів України. Зокрема, звернули увагу на формування матеріалів крізь призму обіцянок, що призводить до створення ілюзії активної діяльності. Дискутували також і про інформаційний вакуум навколо тем переселенців та ветеранів, спричинений недостатньою кількістю як інформаційних, так і аналітичних матеріалів. Дефіцит інформації, водночас, створює поле для поширення російських наративів шляхом розповсюдження вкидів та пропаганди, що також ускладнюється неможливістю та/або небажанням аудиторії споживати новинний контент.
– Чимало людей остаточно зневірилися в усьому, новин не читають взагалі. Якщо людина стежить за новинами хоча б в одному джерелі інформації – це вже добре, – прокоментував учасник конференції, журналіст-ВПО з Херсонщини В’ячеслав Гусаков.
Разом з експертами учасники зустрічі також обговорили рекомендації щодо покращення інформаційної підтримки ВПО та ветеранів. Серед пропозицій – підвищення медіаграмотності, створення спеціалізованих інформаційних платформ, активніше залучення самих переселенців та ветеранів до створення контенту тощо.
Нагадаємо, Дніпровський центр журналістської солідарності НСЖУ є не лише місцем підтримки медіаспільноти, а й коворкінговим майданчиком, відкритим для проведення суспільно важливих заходів.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Ліана Охрименко, інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
