У представництві об’єднаного Західноукраїнського центру журналістської солідарності в Чернівцях відбувся тренінг «Медіаграмотність в умовах війни: розпізнаємо фейки та ворожу пропаганду». Учасники навчання: журналісти та студенти кафедри журналістики ЧНУ ім. Ю. Федьковича разом з досвідченими медійниками Анатолієм Ісаком та викладачкою кафедри журналістики ЧНУ ім. Ю. Федьковича, Заслуженою журналісткою України Тетяною Смолдирєвою, аналізували конкретні приклади створення фейків та методи їх розпізнавання.
–Бути медіаграмотним означає бути спроможним знайти те, що шукаєш, вибрати те, що потрібно, й визначити, наскільки надійною та правдивою є ця інформація, – каже заступник головного редактора газети «Погляд», Заслужений журналіст України Анатолій Ісак. – Бути медіаграмотним означає бути здатним оптимально використовувати відповідну інформацію, зберігаючи її розумно й ділитися нею з іншими.
Основна мета фейків – змінити увагу аудиторії, відвернувши її від правдивої інформації, спонукати до певних думок або дій, які будуть вигідні для того, хто поширює фейк, а також створити в людей певний емоційний стан, наприклад, страх або паніку, посіяти ворожнечу тощо.
– Часто аудиторія «ведеться» на фейки з різних причин. Серед основних: велика кількість різноманітної інформації емоційного характеру, яку людині немає часу перевіряти, привабливість та оригінальність інформації, сенсаційний заголовок і велика кількість лайків та поширень, але найважливіше – брак медіаграмотності й критичного мислення у «споживачів» інформації, – розповідає Анатолій Ісак.
Найперший метод боротьби з дезінформацією – це казати правду трохи швидше, ніж ворог закидає свою брехню. Адже будь-яку їхню пропаганду можна швидко розбити фактами.
Кожним фейком аудиторію намагаються загнати в певні рамки, у межах яких можна робити будь-що, аби не давати фейку «померти»: обговорювати, сперечатися тощо. Маніпулятори зазвичай подають інформацію однобоко, спотворюють причинно-наслідкові зв’язки, однак можуть подавати й правдиві дані, але з хибним контекстом.
Боротися проти дезінформації можна лише комплексно. Цей підхід має включати:
- заборону шкідливого контенту. Цим мають займатися спеціальні організації;
- побудову ефективних державних комунікацій і формування своїх позитивних наративів;
- розвиток якісної журналістики та творення свого добротного контенту на різних платформах.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності Львів-Чернівці – 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Бобер – асистент), адреса: вул. Соломії Крушельницької, 5.
Інформаційна служба представництва Західноукраїнського центру журналістської солідарності в Чернівцях
Дискусія з цього приводу: