Друковані видання у прикордонних з рф громадах опинилися на межі виживання. Фінансова нестабільність, відсутність державної підтримки, складнощі з розповсюдженням та зниження кількості передплатників – усе це ставить під загрозу їхнє існування.
Тетяна Каушан, редакторка локальної газети «Путивльські відомості» (Сумщина), працює всього за 25 кілометрів від кордону з росією, розповідає про фінансову неспроможність ведення медіабізнесу.
– Передплата на нашу газету коштує 33 гривні на місяць, тобто дешевше, ніж чашка кави, – з гіркотою порівнює Тетяна Каушан.– Але за доставку газети і оформлення передплати «Укрпошта» бере 41,65 грн. Це повний абсурд! Виходить, що людина платить нам 33 гривні за контент, а ще 41 гривню — за послуги пошти! Це показує, наскільки журналістика сьогодні знецінена на державному рівні. Приклад з кавою демонструє неспроможність медіабізнесу. На жаль, простіше просто продавати каву, аніж випускати газету.
Попри це, редакція продовжує випускати друковане видання, навіть на тлі війни та значного зменшення передплатників через евакуацію людей із прикордонних сіл Путивльської, Новослобідської громад, які часто потерпають від ворожих обстрілів. І хоч там нас підтримують передплатники, але їх лишається все менше.
– Наша редакція – це всього три людини. Реклами немає, передплатників дедалі менше, робота «Укрпошти» тільки погіршує ситуацію. Але щотижня забезпечуємо випуск газети на восьми шпальтах, – наголошує редакторка. – Більшість видавців зі мною погодяться, що однією з найбільших проблем для друкованих видань є робота «Укрпошти». До високих тарифів додається неякісне розповсюдження газет пересувними відділеннями, закриття поштових відділень у селах. А загалом все це ускладнює доступ передплатників до газет. Робота пересувних відділень потребує окремої розмови. Бо преса для них є обтяжливою послугою, вони можуть кидати газети аби-як, зовсім не думаючи про те, скільки в кожен примірник вкладається редакційної праці, друкарні. Навіть губляться ті примірники, і знайти серед поштовиків крайнього просто неможливо. Все це дуже болісно.
Додам, що у нас є не лише друкована версія газети, ми маємо активні сторінки у соціальних мережах.
Можливо, що однією з небагатьох надій для регіональних медіа все ще залишається Закон України про роздержавлення. Його 12-та стаття передбачає державну підтримку друкованих медіа й надання редакціям пріоритетного права на укладання договорів про висвітлення. Хочеться сподіватися, що колись ці положення запрацюють, але зараз вони залишаються здебільшого на папері.
Держава має системно підійти до підтримки медіа, які стоять на захисті державних інтересів. Інакше людям доведеться послуговуватися лише Фейсбуком, деякими провладними сторінками і телеграмканалами. Там може бути різного роду інформація, яка не підпорядковується жодним правилам професійності, етики чи порядності, вже не кажучи про законодавче поле, позбавлена правдивості. Вважаю, коли зникають офіційні сторінки й видання, їхнє місце заповнює ІПСО. Зараз нам доводиться боротися з фейками за власні кошти, розміщуючи в газеті спростування вигадок, подавати фахові роз’яснення з різних соціальних питань, які цікавлять населення прикордоння.
Нам допомагають триматися міжнародні донори, але ця підтримка не є постійною. Журналісти прикордонних і прифронтових регіонів закликають державу переглянути механізми підтримки локальних медіа. Без цього незалежна преса може зникнути, а разом із нею — і можливість мешканців отримувати достовірну інформацію про події в регіоні.
Підготували Вікторія Кукевич, Людмила Мазнова
Виступ головної редакторки локальної газети «Путивльські відомості» (Сумщини) Тетяни Каушан на спеціальній онлайн-нараді з керівниками місцевих медіа, яку провели Міністерство культури та стратегічних комунікацій спільно з Національною спілкою журналістів України 3 березня 2025 року. Участь у зустрічі взяли заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос, перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, директорка департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки МКСК Ганна Красноступ та понад 80 медійників. Обговорювалися можливості вирішення проблем, які накопичилися у медіа сфері в умовах війни та призупинення американської допомоги.
Дискусія з цього приводу: