Про надзвичайно складні умови, в яких працюють українські медійники, розповів голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, виступаючи 26 лютого на важливому заході Ради ООН з прав людини в Женеві, присвяченому захисту журналістів у зонах збройних конфліктів.
Під час виступу голова НСЖУ тримав у руках газету «Зоря» з прифронтового Золочева Харківської області, яка стала символом стійкості української преси в умовах війни. Редакція вже десять разів зазнала обстрілів з боку російської артилерії, але продовжує видавати газету.
Британська «Daily Mail» назвала маршрут доставки «Зорі» «найнебезпечнішим газетним маршрутом у світі». Редактор Василь Мирошник щотижня ризикує життям, доставляючи свіжі примірники в села, розташовані поблизу російського кордону. На прифронтових територіях, де часто зникає електрика та переривається інтернет, друковані газети стають єдиним надійним джерелом інформації.
– Коли зв’язок відсутній, а російська пропаганда заполонює ефір, наші друковані газети залишаються життєво важливою ниткою, що поєднує прифронтові території з Україною, – сказав Сергій Томіленко. – Крім того, газети надають важливу інформацію про маршрути евакуації та гуманітарну допомогу.
Голова НСЖУ наголосив на системній стратегії Росії, спрямованій на знищення незалежних медіа в Україні. Тридцять українських журналістів наразі утримують в російських в’язницях, а молода журналістка Вікторія Рощина торік померла в російському ув’язненні.
Відбуваються цілеспрямовані обстріли готелів та інфраструктури, яку використовують журналісти та міжнародні місії. Під час російського ракетного удару по готелю в Краматорську загинув британський консультант «Reuters», а відеооператор перебував у комі декілька місяців. Трагічною ілюстрацією цього жаху стала звістка, що надійшла вже після круглого столу, про загибель унаслідок російської атаки поблизу Києва журналістки «Укрінформу» Тетяни Кулик.
Сергій Томіленко окреслив три основні проблеми, з якими стикаються українські ЗМІ. Фізичне руйнування медіаінфраструктури створює інформаційний вакуум, який грає на користь агресора. Цілеспрямоване полювання на журналістів призводить до ефекту залякування, обмежуючи висвітлення подій з найбільш постраждалих територій.
– Тим часом незалежний медіасектор України переживає серйозну кризу. Війна спустошила економіку, знищивши рекламні доходи та передплати, зокрема, місцевих медіа, які мають найвищий рівень довіри серед населення (до 90%). Раптове заморожування американської допомоги спричинило шок для нашої медіаспільноти, змусивши багато незалежних медіа боротися за виживання, – наголосив Сергій Томіленко.
Захід під назвою «Журналісти під вогнем: Як захистити журналістів та право громадян на доступ до інформації у часи конфлікту» зібрав представників різних країн та організацій. Серед спікерів були заступниця Міністра закордонних справ Естонії Мінна-Ліна Лінд, Посол з прав людини Королівства Нідерландів Вім Геертс, директорка тематичного напрямку «Спеціальні процедури та відділ права на розвиток» в Управлінні верховного комісара ООН з прав людини Пеггі Гікс, фотожурналіст і лауреат нагороди «Free Press Unlimited» Мохаммед Заанун, представниця Мережі жінок-журналісток Судану Лємія Абубакр, головний редактор «Radio Dabanga» Камаль Ельсадіг. Модерувала захід президентка організації «Free Press Unlimited» з Нідерландів Рут Кроненбург.
Ініціативу із захисту журналістів підтримали дипломати і представники Канади, України, Коста-Ріки та інших країн. Перша секретар представництва України при ООН Євгенія Кононенко привернула увагу до того, що Росія систематично руйнує міжнародний порядок з часу окупації Криму.
Незважаючи на всі труднощі воєнного періоду, Національна спілка журналістів України зуміла відродити 32 місцеві прифронтові газети. Голова НСЖУ закликав міжнародних партнерів підтримувати українську місцеву пресу, наголосивши, що доступ до надійної інформації в зонах війни – це не просто медійне питання, це гуманітарна необхідність, яка рятує життя.
Інформаційна служба НСЖУ
