Як Covid-19 впливає на медіа-системи України, Вірменії та Молдови – три країни, які наразі переживають війну або заморожений конфлікт? Такою була тема першого онлайн-семінару у рамках міжнародного проекту «Медіадіалог 2020: плюралізм і порозуміння», який зібрав студентів-журналістів із Луцька, Львова та Києва (Україна), Тбілісі (Грузія), Єревана (Вірменія) та журналістів із Мінська (Білорусь).
Одним із ключових спікерів семінару стала перша секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ. На початку свого виступу вона звернулася зі словами підтримки до журналістів Білорусі і розповіла, що понад 100 редакцій і журналістів уже підписали ініційовану НСЖУ заяву солідарності.
Ліна Кущ детально розповіла про вплив коронакризи на медіа в Україні – зокрема, про втрату рекламодавців, про скорочення або призупинення випуску друкованих газет, про зменшення зарплат працівників медіа тощо. Разом із тим потреба в якісній журналістиці протягом останніх місяців зросла: аудиторія стала звертатися до тих джерел інформації, яким можна довіряти. Саме тому спілка журналістів наполягає на державній підтримці місцевих друкованих та онлайн-медіа, які постраждали під час кризи. Також доповідачка зупинилася на проблемах безпечної роботи журналістів у період пандемії та на проблемі збільшення фізичних атак проти журналістів під час виконання ними професійних обов’язків.
«Робота в медіа ніколи не була простою, але цими місяцями вона видалася особливо складною. Під час карантину прес-конференції, які проводили представники влади, були переведені в онлайн, без можливості для журналістів поставити запитання. Часто від медіа вимагали надсилати запитання заздалегідь; журналістів не пускали на заходи, які проводила місцева влада. Більшість офіційної інформації поширювалася у вигляді прес-релізів. Замість того, щоб ставити гострі запитання, журналісти змушені були опрацьовувати релізи», – розповіла перша секретар НСЖУ.
У соціальних мережах виникла велика кількість фейкових новин, які часто поширювалися і в онлайн-медіа. Учасники семінару відзначали, що фейки були схожі в різних країнах: наприклад, про те, нібито коронавірус створений штучно у Китаї чи в Сполучених Штатах; що коронавірусу не існує; що мережі 5G поширюють вірус; що вакцина вбиває людей тощо. Така злива неперевірених фактів суттєво впливала на інформаційне поле в країнах – учасницях проекту. Про це говорили журналіст і медіадослідник Костянтин Уздріс (Молдова) та директор Akos Cultural Мкртіч Тоноян (Вірменія). Також спікери наводили приклади роботи проросійської пропаганди під виглядом місцевих ресурсів.
«Ще однією проблемою у висвітленні теми пандемії стала мова ворожнечі. Дискримінаційні висловлювання використовувалися проти кількох соціальних груп: трудових мігрантів, вірян окремих конфесій, мешканців окупованих територій. Деякі медіа ретранслювали мову ворожнечі, звинувачували всіх представників певних соціальних груп у поширенні коронавірусу. До речі, ми спостерігали, як російська пропаганда використовувала ці конфлікти і посилювала. Кожна новина тиражувалася на сотнях ресурсів і в соціальних медіа. Україну представляли як ворожу країну, де точаться конфлікти між різними регіонами і різними соціальними групами», – додала Ліна Кущ.
Під час семінару учасники проекту обговорювали, який найбільший виклик у медіасистемі та журналістиці повинна подолати Україна, а також у чому полягають спільні та відмінні наслідки пандемії COVID-19 для України, Молдови і Вірменії. «Медіа не повинні обслуговувати політичні інтереси», «Найбільша проблема – те, що політики володіють медіа», «Медіавласники диктують редакційну політику», «Найбільший виклик – фінансова підтримка медіа під час COVID-19», «Впровадити передплатну модель для сталого існування медіа», «Коронавірус поставив усіх журналістів перед проблемою фактчекінгу», «Бути більш відповідальними за кожне слово, місцевим журналістам варто більше залучати аудиторію» – такі висновки стосовно ситуації в українському медіапросторі зробили учасники проекту.
Спільними проблемами студенти і журналісти назвали виведення медіа з-під контролю влади чи політиків, боротьбу з фейковими новинами, зміцнення довіри з боку аудиторії, підтримка і розвиток місцевих медіа.
«Ми спостерігаємо схожі проблеми в країнах Східного партнерства. І в Німеччині також маємо проблеми із фейковими новинами, із російською пропагандою, мовою ворожнечі. Ці та інші явища становлять загрозу для демократії. Пропоную проаналізувати всі висловлені учасниками пропозиції і продовжити дискусію в рамках проекту», – підсумував керівник проекту, директор регіонального медіацентру Open Channel TV Ludwigshafen (Німеччина), керівник European Youth4Media Network Association Вольфганг Рессманн.
Партнерами проекту «Медіадіалог 2020: плюралізм і порозуміння» є громадські, журналістські та освітні організації із Німеччини, України, Грузії, Вірменії, Білорусі й Молдови. Проект реалізується за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини і спрямований на кооперацію та підвищення професійних навичок молодих журналістів і студентів-журналістів країн Східного партнерства. Українськими партнерами проекту є Національна спілка журналістів України, ГО «Форум українських журналістів», Інститут журналістики Київського національного університету імені Шевченка, факультет філології й журналістики Східноєвропейського університету (Луцьк), факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.