Чернівецьке медіасередовище зазнає змін, підлаштовуючись під умови, у яких зараз перебуває. Скорочення друкованих видань, фінансові труднощі, вплив бізнесу та політики на медіа – про ці та інші виклики розповів Володимир Бобер, голова Чернівецької обласної організації НСЖУ.
– Ще до 2022 року діяльність спілки не була гідно оціненою, проте зараз усі розуміють, що організація надає журналістам, які працюють у гарячих точках, необхідне спорядження, проводить навчання з безпеки та професійного розвитку, допомагає з технічним оснащенням. Також вона стала своєрідним центром підтримки: журналісти звертаються сюди не лише за допомогою, а й просто для спілкування у важкі часи. Чернівецька обласна організація НСЖУ відіграє ключову роль у підтримці місцевих медійників, особливо в умовах сучасних викликів.
Останнім часом у регіоні значно зменшилася кількість друкованих видань. Наприкінці 2024 року припинили вихід дві газети – Хотинська та Кельменецька, ще дві — на межі закриття. Це означає втрату робочих місць для журналістів, багато з яких були членами спілки. Дехто з них залишиться в професії, інші ж змушені будуть шукати альтернативні заробітки, що призведе до ослаблення професійної спільноти.
![«Чернівецька обласна організація НСЖУ відіграє ключову роль у підтримці місцевих медійників», – Володимир Бобер 18 «Чернівецька обласна організація НСЖУ відіграє ключову роль у підтримці місцевих медійників», – Володимир Бобер 1](https://nsju.org/wp-content/uploads/2025/02/ridne-slovo.png)
![«Чернівецька обласна організація НСЖУ відіграє ключову роль у підтримці місцевих медійників», – Володимир Бобер 19 «Чернівецька обласна організація НСЖУ відіграє ключову роль у підтримці місцевих медійників», – Володимир Бобер 2](https://nsju.org/wp-content/uploads/2025/02/hotynski-visti.png)
Якщо журналісти йдуть з професії, то втрачають зв’язок зі спілчанською організацією. А коли через роки вони потребують підтримки, важливо, щоб вони мали куди звернутися. Тож необхідно зберегти медіа, тому що так ми зберігаємо наші первинні організації
Телерадіопростір області також змінюється: сьогодні в регіоні працюють пʼять телерадіокомпаній, з них чотири належать приватним бізнесменам, які тяжіють до якихось політичних сил. Це відображається на редакційній політиці та створює додаткові виклики для незалежної журналістики.
Також масово відкриваються нові онлайн медіа, проте їхній розвиток залишається на місці, адже серед усіх, лише одиниці змогли стати системними виданнями та почати заробляти кошти. Це можна порівняти з явищем, коли у 90-ті рекламні газети з’являлися та зникали за кілька місяців.
Важливо зберегти незалежність чинних медіа, а також створювати умов для їхнього розвитку та стійкості.
Підготувала Вікторія Кукевич
З виступу на розширеному засіданні Правління НСЖУ, яке відбулося в онлайн-режимі 23 січня 2025 року за участю понад 50 спілчан із усіх регіонів України. Правління одностайно підтримало пріоритети НСЖУ на 2025 рік. Ключові напрямки: захист журналістів та свободи слова, системна допомога регіональним та місцевим медіа, солідарність з полоненими колегами, розвиток мережі Центрів журналістської солідарності, посилення міжнародної співпраці.
Дискусія з цього приводу: