Задля системної підтримки українських медіа, що продовжують інформувати регіони в умовах повномасштабного вторгнення, Національна спілка журналістів України розпочинає новий етап співпраці з Німецьким фондом Маршалла та Українським Медіа Фондом. Протягом онлайн-зустрічі, що відбулася 9 січня, Спілка зібрала п’ятнадцять регіональних редакцій, які пройшли ретельний відбір за критерієм – медіа як сталий бізнес, що працює й розвивається. Серед учасників проєкту – телекомпанії, радіостанції, онлайн-медіа та друковані видання з восьми областей України.
Особливість грантової програми полягає в її інноваційному підході до підтримки локальних видань. Замість традиційної схеми створення спеціального контенту під вимоги донорів, редакції отримають можливість розвивати власні ініціативи для посилення зв’язку зі своєю аудиторією. Фінансування може спрямовуватися як на заробітну плату працівників, так і поточні потреби редакцій.
– Ми раді, що рекомендували донору не вигадувати завдання для медіа, які не зовсім відповідають їхньому формату. Часто існують проєкти, коли сам донор визначає умови по створенню певного контенту, і медіа задіюють свої ресурси на продукування матеріалів, які, можливо, не дуже цікаві їхній аудиторії. У рамках співпраці з Українським медійним фондом та Фондом Маршалла досягли порозуміння щодо підтримки редакцій у реалізації їхніх власних інфопродуктів, – зазначив у вітальному слові голова НСЖУ Сергій Томіленко.
До проєкту долучилися різнопланові медіа з восьми областей України: телерадіокомпанія «РАІ» з Івано-Франківська, радіостанції «Галичина» зі Львова та «Ностальжі» з Нікополя, онлайн-медіа «Панорама» з Мукачева, львівське «Leopoplis», черкаський «Прочерк» та буковинська інформагенція «А.С.С.», а також вісім друкованих видань, які мають онлайн-платформи, серед яких «Високий замок» (Львів), «Вісник Ч» (Чернігів), «Новий день» (Херсон) та інші. За словами Сергія Томіленка, ця підтримка набуває особливої ваги в умовах, коли міжнародні донори часто переорієнтовують свою увагу на інші регіони світу, зокрема Близький Схід та Латинську Америку, або зосереджуються виключно на прифронтових територіях України. Національна спілка журналістів послідовно відстоює позицію щодо важливості підтримки медіа в усіх українських регіонах, оскільки саме регіональні видання забезпечують якісне інформування громадян про події, які безпосередньо впливають на їхнє життя.
Представники й представниці редакцій підсумували 2024 рік й поділилися економічними планами на 2025-й.
Андрій Русиняк: «Нам вдається виживати й розвиватися»
Директор телерадіокомпанії «РАІ» з Івано-Франківська Андрій Русиняк, підбиваючи підсумки 2024 року, характеризує його як надзвичайно складний, але водночас успішний для медіа. Компанії, що нині має у своєму складі телебачення та вісім радіостанцій по всій області, вдалося отримати ліцензію на радіостанцію в Івано-Франківську.
– Головний офіс знаходиться у місті Бурштині, який живе у великому страху, коли ворог намагається знищити всю енергетичну інфраструктуру. Це доволі складно, але нам вдалося вижити, – зазначає керівник «РАІ».
Торік медіа зробило значний технологічний прорив: встановило енергетичні акумулюючі станції на передавачі у віддалених Верховинському та Косівському районах завдяки проєкту підвищення стійкості українських медіа від Інституту регіональної преси та швейцарської фундації Hirondelle.
Серйозним випробуванням для компанії стала постанова Кабміну про мінімальну зарплату 20 тисяч гривень для медіа, що мають статус об’єктів критичної інфраструктури. Рішення не стосується державних і комунальних редакцій, що створило додатковий тиск на приватні медіа. За словами директора, довелося скоротити частину працівників телекомпанії та перевести їх в інші структури, щоби зберегти статус критичності та утримати ключових фахівців. Андрій Русиняк наголошує, що для виживання медіа критично важлива підтримка донорів, оскільки через відсутність рекламного ринку та загальну економічну ситуацію працювати в Україні надзвичайно складно. «РАІ» продовжує співпрацю з органами місцевого самоврядування та готує звернення до обласної ради щодо підтримки редакцій.
– Кожне вкраплення фінансів для наших компаній надзвичайно важливе. Важлива не сума, а підтримка й розуміння: що є люди, які тобі допомагають, – зазначає директор.
За його словами, телерадіокомпанія активно працює над різними проєктами, зокрема «Сила слова», започаткованому протягом попередньої співпраці НСЖУ з Фондом Маршалла. Він надає можливість людям, зокрема молоді, висловлювати свої думки і доносити можновладцям нагальні питання. Попри всі виклики, телерадіокомпанія не зменшує обсяги контенту, а отже продовжує інформувати про роботу влади, військову та волонтерську діяльність. На 2025 рік «РАІ» зберігає договори з органами місцевого самоврядування, що дає певну стабільність у роботі медіа.
Диверсифікація доходів рятує друковану пресу: приклад «Високого замку»
Головна редакторка львівської газети «Високий замок» Наталія Балюк вважає, що чутки про смерть друкованих медіа значно перебільшені – чимало видань не лише тримаються на плаву, але й продовжують розвиватися.
– У нашу газету реклама досі поступає краще, ніж на сайт. Це може здаватися дивним, але це факт, – зазначає редакторка.
Вона підкреслює, що виданню вдалося практично повністю зберегти тираж, хоча щороку під час передплатної кампанії є певні хвилювання. Нині редакція активно працює над утриманням читачів через співпрацю з поштою, рекламу в соцмережах та комунікацію з керівниками підприємств. Цьогоріч «Високий замок» збільшив відсоток винагороди рекламним агентам і зберіг 50% для онлайн-реклами.
– Коли ти щось людині даєш, потім забирати нереально. Можна тільки додавати, – пояснює керівниця видання щодо мотивації рекламного відділу.
Значну роль у фінансовій стабільності відіграє власна друкарня, яка, крім газети, виконує комерційні замовлення. До того ж редакція диверсифікувала джерела доходів та інвестувала в нерухомість – побудувала та здає в оренду офісні приміщення. У 2024 році «Високий замок» також розпочав будівництво складських приміщень для оренди біля друкарні.
– Ми виживаємо без жодної владної підтримки, – наголошує Наталія Балюк. На її думку, державна підтримка може зашкодити свободі слова, попри те, що у країнах зі сталими демократичними традиціями, як-от Франція, владна підтримка медіа є звичною практикою. Редакторка також звертає увагу на проблему професійного вигорання та потребу в обміні знаннями.
– Нам бракує свіжого дихання і практичного досвіду. Обмін досвідом є дуже потрібним – щоби бачити на власні очі, як працюють колеги, – підкреслює вона та висловлює готовність як приймати колег у себе, так і переймати досвід інших редакцій в Україні та за кордоном.
«Високий замок» також продовжує розвивати свій вебсайт, попри нестабільність онлайн-показників. Видання демонструє, що комплексний підхід до управління медіабізнесом та диверсифікація доходів дозволяють зберігати фінансову стійкість навіть у складних економічних умовах.
Інформагентство АСС: «Грантова підтримка стимулює діалог між владою та громадою»
На думку керівниці чернівецького інформаційного агентства «АСС» Оксани Данилюк, цей рік для компанії розпочався успішно завдяки спільному проєкту з партнерською радіостанцією. Вона підкреслила значущість підтримки й від Національної спілки журналістів України, яка, хоч і менша за обсягом порівняно з великими грантовими проєктами, але забезпечує стабільність роботи редакції.
За словами керівниці інформагенства, можливість гарантовано оплачувати роботу навіть двох працівників дозволяє зосередитися на пошуку фінансування для решти команди. Редакції вдалося не лише зберегти кількісний склад колективу, але й покращити його якісно, незважаючи на певну ротацію персоналу. Оксана Данилюк також відзначає важливість проєкту з налагодження комунікації між громадянами та посадовцями «Хочу знати», зачаткованому протягом співпраці НСЖУ з Німецьким фондом Маршалла.
– Проєкт показав свою перспективність і важливість. Наша редакція стала своєрідним мостом між громадянами та посадовцями, до яких люди часто не можуть достукатися самостійно через різні причини – брак часу, інертність чи небажання стукати у двері, які не завжди відчиняються, – наголошує керівниця агентства.
Показово, що проєкт продовжував працювати навіть у міжгрантові періоди. Якщо спочатку редакціям доводилося переконувати посадовців долучатися до ініціативи, то нині представники влади самі звертаються з проханнями взяти участь.
– Це дуже важливе надбання проєкту, який народився саме завдяки грантовій пропозиції від Національної спілки журналістів. Він не лише забезпечує економічну стійкість, але й стимулює творчий розвиток та впровадження нових форматів роботи, – підсумовує Оксана Данилюк.
Газета «Технополіс» зберігає свою місію та вдосконалює контент
В умовах постійних загроз та примусової евакуації населення краматорській газеті «Технополіс» вдалося не лише вижити, але й розширити свою аудиторію.
– Наша робота – це насамперед бізнес, і попри потребу в підтримці, ми намагаємося розвивати бізнес-процеси, – наголошує заступниця головного редактора Віра Ільїна. – Видання продовжує друкувати та продавати газету через мережу «Укрпошти», отримує доходи від реклами та співпрацює з місцевою владою на основі підписаних меморандумів.
«Технополіс» активно співпрацює з Торгово-промисловою палатою, бере участь у промоції різних проєктів. Проте основним джерелом фінансування залишаються грантові кошти. За словами Віри Ільїної, завдяки проєктам Національної спілки журналістів України вдалося істотно збільшити цільову аудиторію. У 2024 році видання отримувало підтримку від різних донорів, зокрема індивідуальні стипендії від «Інтерньюз-Україна» та проєкту «Голоси України». Нині редакція також реалізує проєкт із протидії дезінформації.
– Змінюються тенденції та умови отримання фінансування. Для редакцій, орієнтованих на друковану версію, складно переформатуватися на роботу в соціальних мережах через брак людських ресурсів, – зазначила медійниця.
Серед ключових викликів медіа – неможливість стратегічного планування через військові дії та залежність від послуг «Укрпошти» для доставки газети. Також видання стикається із проблемою накопичення заборгованості за комунальні послуги у власному приміщенні, де нині не має змоги працювати через безпекові питання на Донеччині.
– Попри це, «Технополіс» продовжує роботу – уже передплатили друк газети на півроку вперед. Наше видання потрібне людям, особливо в тих населених пунктах, де немає інтернету чи електрики, – підкреслює Віра Ільїна. За її словами, особливою гордістю видання є колектив, який продовжує свою роботу фактично на волонтерських засадах протягом майже трьох років війни.
– Газеті вже 32 роки, і ми хочемо її зберегти. Наші працівники – справжні герої, – підсумувала редакторка.
Газета «Голос Гуляйпілля»: «Без допомоги Укрпошти нам не обійтися»
Головна редакторка газети «Голос Гуляйпілля» Тетяна Велика відзначає особливу роль висвітлення подій на прифронтовому Запоріжжі, зокрема військових з Івано-Франківщини, які боронять Гуляйпільський напрямок. Так, у співавторстві з колишнім редактором газети Іваном Кушніренком видання випустило книгу «Оборонці Гуляйпільського краю», присвячену полеглим воїнам.
– 2024 рік нам вдалося пройти завдяки підтримці Національної спілки журналістів та донорських програм, – зазначила Тетяна Велика. Редакція отримала фінансування від проєкту НСЖУ «Близько до нуля», що дозволило оплачувати заробітні плати працівникам і друк газети, а також взяла участь у проєкті «Лабораторія журналістики суспільного інтересу». Значну роль у роботі видання відіграє співпраця з «Укрпоштою», працівники якої забезпечують доставку газети до прифронтових громад Гуляйпільщини.
Цей рік для «Голосу Гуляйпілля» розпочався з позитивних новин – газета отримала підтримку від НСЖУ, виграла грант Інституту масової інформації з фінансуванням до кінця травня, а також очікує на співпрацю з Академією української преси.
– Головне для мене – не випасти з професії. І колеги, які працюють — це мої герої. Дякую журналістам, які не відмовляються від обов’язків навіть із затримками заробітних плат, – наголосила Тетяна Велика. Редакція продовжує роботу у складних умовах, часто працюючи дистанційно через небезпеку обстрілів. Нещодавно довелося екстрено залишати Запоріжжя через ракетні удари. Та попри все, «Голос Гуляйпілля» зберігає свою важливу місію інформування громади та документування подій війни, а команда редакції демонструє надзвичайну відданість своїй справі.
«Сарненські новини» будують стратегію розвитку в умовах війни
Завдяки проєктній підтримці газеті «Сарненські новини», що на Рівненщині, вдалося створити фінансову «подушку» для стабільної роботи на початку 2025 року.
– На жаль, ми спостерігаємо тенденцію закриття газет, особливо в західних регіонах. Деякі видання відмовилися від послуг «Укрпошти», але це створило для них додаткові труднощі, – зазначає головна редакторка видання Світлана Ляшко.
Вона розповідає, що реформа «Укрпошти» призвела до втрати двох третин тиражу, проте виданню вдалося зберегти наявних передплатників. «Сарненські новини» планують розширювати роздрібний продаж, який наразі становить понад тисячу примірників, та охопити нові райони після адміністративної реформи.
– На 2025 рік ми вперше розробляємо стратегічний план. Раніше ми не планували так далеко наперед, що створювало труднощі при подачі грантових заявок, – ділиться Світлана Ляшко. Видання також стикається із проблемою нестачі кадрів, особливо молодих журналістів, через невисокі зарплати, однак забезпечує стабільні виплати та навіть мало змогу преміювати працівників наприкінці року.
Важливу роль у роботі видання відіграють громадські дописувачі та професійні журналісти, які втратили роботу в інших медіа. Редакція успішно розвиває власний сайт, хоча й відчуває брак фахівців для його повноцінного наповнення. Серйозним викликом залишається ситуація з «Укрпоштою» – скорочення листонош призводить до відсутності доставки в багатьох населених пунктах. Попри це, виданню вдається налагоджувати конструктивний діалог з обласною дирекцією поштового оператора.
– Участь у проєктах НСЖУ дає поштовх до розвитку та безцінний досвід. Наша мета — активізувати громаду для вирішення місцевих проблем, — підсумовує редакторка.
«Прочерк» досліджує дію громад під час війни
За словами головного редактора черкаського інформаційного порталу «Прочерк» Назарія Вівчарика, видання стикається з типовими для галузі проблемами — від фінансових труднощів до технічних перебоїв через блекаути, що особливо критично для онлайн-медіа.
— Важливою складовою нашої стабільності є грантова підтримка від різних донорів – Інституту регіональної преси (ІРМІ), Інтернюз та поточного проєкту НСЖУ, – зазначає Вівчарик. У рамках останнього «Прочерк» розвиває напрямок громадської журналістики.
Редактор зазначає, що виданню вдалося реалізувати серію успішних ініціатив: провести опитування читачів, проаналізувати громадські бюджети в територіальних громадах та здійснити низку відряджень регіоном.
– Завдяки серії публікацій ми наростили аудиторію. Зараз продовжуємо висвітлювати діяльність громадського сектору, громадські бюджети та активність місцевих лідерів у громадах, – підкреслює він.
Журналіст також наголошує на важливості підтримки не лише прифронтових медіа, адже фінансові виклики стоять перед усіма регіональними виданнями України. Хоча «Прочерк» має найбільше рекламних надходжень серед черкаських видань, цього недостатньо для сталого розвитку.
– На відміну від колег, які мають додаткові джерела доходу, як-от друкарні чи інші послуги, ми можемо покладатися лише на сайт та інформаційні послуги. Тому продовжуємо шукати грантові можливості та накопичувати досвід написання проєктних заявок, — підсумовує Назарій Вівчарик.
Як найбільша газета Херсонщини «Новий день» адаптується до роботи в умовах частково окупованого регіону
До початку повномасштабного вторгнення «Новий день» був найтиражнішим виданням області, представленим у кожному населеному пункті Херсонщини. Після деокупації частини регіону (близько 30% території) редакції вдалося відновити довіру читачів завдяки підтримці Національної спілки журналістів України, Академії української преси та програми IRMI щодо підвищення стійкості української преси. Ця допомога забезпечила технічні можливості та фінансування робочих поїздок зі Львову (куди релокувалася команда) до Херсона, які потребують значних витрат – близько 10 тисяч гривень лише на пальне для однієї поїздки.
– Постійна евакуація населення створює додаткові труднощі в роботі. Часто домовленості зриваються через те, що люди змушені терміново виїжджати в безпечніші регіони під загрозою обстрілів, — зазначає головний редактор і видавець газети Анатолій Жупина.
Основними викликами для видання стали відсутність передплати, роздрібної торгівлі та реклами. У 2024 році 90% бюджету становила донорська допомога. На 2025 рік редакція розробила альтернативну стратегію розповсюдження, уклавши угоди з головами сільських військових адміністрацій щодо оплати друку та доставки газети.
– Через відсутність стабільного фінансування складно вирішувати кадрові питання. Як можна запропонувати роботу журналістам, якщо немає гарантованого фінансування? – підкреслює редактор. Додаткові складнощі створює значна відстань до Херсона (930 кілометрів) та комендантська година, що ускладнює оперативну роботу.
Попри всі виклики, редакція «Нового дня» продовжує випуск газети та роботу сайту. У рік 65-річчя видання колектив налаштований на подальшу роботу та розвиток.
Мукачівське медіа «Панорама» поєднує онлайнові та друковані формати
Головний редактор мукачівського медіа «Панорама» (PMG.ua) Іван Гарагонич наголошує на суперечливій динаміці розвитку. За його словами, грантове фінансування склало лише 10% бюджету, що підкреслює важливість підтримки від Національної спілки журналістів України для медіа західного регіону.
– 2024 рік був контрастним для нашого онлайн-видання. У серпні ми досягли рекордної середньодобової аудиторії у 800 тисяч читачів, а вже у вересні показали один із найгірших результатів за рік через зміни алгоритмів Google, – зазначає він.
Видання успішно реалізувало проєкти, зокрема з НСЖУ, Інститутом регіональної преси. На 2025 рік уже підтвердило співпрацю з ГО «Інтернюз-Україна» та новим проєктом від НСЖУ. Серед основних викликів редактор відзначив кадрові проблеми та професійне вигорання працівників.
— Працювати в такому ритмі, із таким об’ємом інформації складно. Якщо раніше ми залучали людей на аутсорсингу, то зараз плануємо розширити штатну команду, – ділиться Іван Гарагонич.
Складнішою залишається ситуація з друкованою газетою «Панорама», якій цьогоріч виповнюється 80 років. За словами редактора, кількість обласних тижневиків у передплатному каталозі на 2025 рік скоротилася до п’яти видань. Водночас спостерігається тенденція до появи тимчасових інформаційних ресурсів, що може бути пов’язано з майбутніми виборами.
— Наша модель включає газету, онлайн-видання та здачу в оренду власних приміщень для часткового покриття витрат, – розповідає керівник мукачівського медіа. Серйозним викликом стало й замороження коштів через визнання неплатоспроможним банку, де обслуговувалося медіа.
Попри всі труднощі, редактор наголошує на головній цінності видання — команді, яка працює разом уже 15 років: «Найбільша цінність будь-якого медіа – це не аудиторія чи класні статті, а люди, з якими ми працюємо, які вміють досягати результатів, незважаючи на виклики».
«Вісник Ч» зберігає масштабний тираж та розвиває діджитал-напрямок
Головний редактор чернігівської газети «Вісник Ч» Сергій Народенко презентував успішний досвід поєднання традиційних та цифрових форматів роботи видання. Попри скептичне ставлення до друкованої преси, редакції вдається утримувати значний тираж у розмірі 24,2 тисячі примірників.
– За час війни в нас навіть було суттєве зростання тиражу — на 5 тисяч примірників протягом одного півріччя. Такого результату вдалося досягти завдяки постійним інноваціям та адаптації до потреб читачів, – зазначає редактор. За його словами, колектив щороку впроваджує десятки нових підходів у роботі з друкованою версією, що дозволяє зберігати її як найбільш монетизований продукт.
Паралельно «Вісник Ч» активно розвиває присутність в інтернеті. Facebook-сторінка видання за 9 місяців органічно досягла 20 тисяч підписників, а загальна аудиторія в соцмережах становить близько 40 тисяч користувачів. Редакція також реалізує власний проєкт – спільний сайт товариства з обмеженою відповідальністю та громадської організації, який генерує до півмільйона переглядів щомісяця. Фінансова модель видання базується на кількох джерелах: передплата, реклама, грантова підтримка від НСЖУ та інших донорів.
— Власні доходи покривають близько 80% потреб для базового функціонування. Для забезпечення розвитку необхідно додатково залучати близько 1,4 мільйона гривень на рік, що становить 20% від загального бюджету в 7 мільйонів, – описує фінансові показники Сергій Народенко.
«Зоря» – голос прифронтових громад на Харківщині
Заступниця головного редактора газети «Зоря» (Золочів, Харківська область) Леся Бабкіна представила досвід роботи видання в прифронтових умовах. Завдяки співпраці з Національною спілкою журналістів України про життя Золочівської громади дізналися не лише в Україні, але й за кордоном, зокрема через документальний фільм Спілки «На межі» про роботу редакції та її головного редактора Василя Мирошника.
— Ситуація в регіоні залишається стабільно складною через постійні обстріли прикордонних територій. Нещодавно громада пережила масований обстріл із понад 20 ракетними ударами, – зазначає вона.
Видання активно впроваджує різні проєкти. Один із важливих успіхів – вирішення екологічної проблеми в Коломацькій громаді, де планувалося створення звалища шламових відходів. Завдяки висвітленню проблеми та широкому розголосу вдалося запобігти реалізації цієї ідеї, що згодом призвело до підписання договору про співпрацю з громадою.
«Зоря» також бере участь у грантових програмах, зокрема від Української асоціації медіабізнесу. Так, вдалося посприяти вирішенню транспортного сполучення між Золочевом та Богодуховом – критично важливого питання для працевлаштування місцевих жителів. Редакція продовжує роботу у складних умовах, зокрема доставляє друковані примірники до прикордонних територій, де часто відсутні електропостачання та інтернет.
– Головний редактор особисто розвозить газету читачам, незважаючи на ризики, – підкреслює Леся Бабкіна. Серед викликів вона наголошує на потребі в розширенні штату для кращого висвітлення подій із різних громад району. Завдяки донорській підтримці виданню вдалося підвищити заробітні плати та забезпечити можливість відряджень для висвітлення подій у віддалених населених пунктах.
– Ми не плануємо припиняти роботу чи залишати регіон. Продовжуємо інформувати громаду та віримо в перемогу, – підсумувала редакторка.
«Вільний голос» будує нову модель дистрибуції без «Укрпошти»
Головна редакторка та єдина працівниця газети «Вільний голос» Валентина Близнюк розповіла про досвід виживання цього локального медіа на Прикарпатті. За її словами, хоча регіон перебуває у тилу, підтримка місцевих медіа залишається недостатньою, особливо порівняно зі східними областями України.
– «Вільний голос» – практично єдина газета на Коломийщині після закриття видання у Снятині. Нам вдалося вижити завдяки оптимізації штату – я працюю одна, а газету верстає дизайнер за сумісництвом, мій чоловік, – розповідає Валентина Близнюк. – Важливим досягненням 2024 року стало успішне впровадження власної системи дистрибуції після відмови від послуг Укрпошти. Я перша на Прикарпатті відмовилась від їхніх послуг. Спочатку було страшно, але система працює – частину газет розношу сама, частину забирають читачі безпосередньо з редакції.
Попри те, що тираж у віддалених селах зменшився, найвідданіші читачі знаходять способи отримувати газету. Фінансова стабільність забезпечується завдяки підтримці Національної спілки журналістів України (проєкт про внутрішньо переміщених осіб «Вдома») та іншим грантовим програмам.
– Ми розповідаємо історії переселенців, які не просто чекають допомоги, а привносять свій досвід у громаду, відкривають бізнес, надихають місцевих жителів. Це історії про те, як триматися під час війни, – наголосила Валентина Близнюк.
Серед викликів видання – падіння рекламних надходжень, зростання вартості друку на 30% та наявність боргів за минулий рік. Проте редакторка налаштована оптимістично: «Будемо існувати не завдяки, а всупереч. Маємо вижити хоча б для того, щоб розказати, як це все відбувалося. Особливо важлива роль друкованої преси – це те, що залишиться в історії».
«Радіо Галичина» трансформує контент та диверсифікує джерела фінансування
За словами програмної директорки «Радіо Галичина» Юли Бєльської, радіостанція здійснила суттєве переформатування контенту: зменшила обсяг музичного наповнення на користь аналітичних та розмовних програм.
– Ми почали більше говорити на складні теми, провели тисячі інтерв’ю з економічними, політичними та військовими експертами, які на волонтерських засадах аналізували ситуацію в країні та світі, – зазначає вона. Нині радіостанція розвиває формат конвергентної журналістики, поширюючи контент через різні платформи.
Знаковим став проєкт «Шлях додому», реалізований за грантової підтримки від НСЖУ та Фонду Маршалла США. Серія програм в аудіо- та відеоформаті висвітлює життя внутрішньо переміщених осіб на заході України, їхні проблеми з працевлаштуванням, інтеграцією та освіту дітей.
Фінансова стабільність медіа забезпечується через диверсифікацію джерел надходжень. Основа бюджету ґрунтується на рекламі, чому сприяє найбільше серед львівських радіостанцій покриття – чотири області. Радіостанція активно співпрацює з релокованим бізнесом та розробляє спеціальні пакетні пропозиції, що включають просування в соціальних мережах. На 2025 рік команда планує сміливі експерименти з форматом – відмову від лінійних ведучих для створення більш динамічного ефіру. Паралельно продовжує роботу над соціальними проєктами, зокрема «Діалогом рівності» про інклюзію, що охоплює теми освіти, транспорту та бомбосховищ.
– Досвід реалізації проєктів у співпраці з НСЖУ надає не лише фінансову, але й моральну підтримку, демонструючи, що не варто опускати руки, – також зазначає Юла Бєльська.
Взаємодія з регіональними медіа – ключ до їхньої стійкості
Проєктна менеджерка НСЖУ Ірина Хоменко відзначає надзвичайну стійкість регіональних медіа в сучасних умовах. За її спостереженнями, кожен новий проєкт викликає потужний відгук від редакцій, що проявляється у активних консультаціях та обговореннях щодо його реалізації. Вона наголошує на важливості створення комфортних умов для учасників проєкту, враховуючи складні обставини їхньої роботи – від перебоїв з електропостачанням до проблем з інтернет-зв’язком.
Спираючись на досвід, Ірина Хроменко підкреслює перевагу довготривалих ініціатив над короткостроковими. Національна спілка журналістів України, за її словами, намагається оптимізувати процес звітування та прагне створити систему, що дозволить редакціям ефективно працювати навіть у найскладніших умовах, зберігаючи свою важливу роль у інформуванні суспільства.
На наступній зустрічі учасники проєкту презентуватимуть конкретні ініціативи щодо посилення взаємодії з аудиторією. До того ж планується обговорення перших результатів впровадження змін та трансформацій у роботі редакцій.
Про те, які ініціативи втілювали медіа-учасники протягом осінньої співпраці з НСЖУ та Фондом Маршалла США, ми писали тут.
Валерія Мусхаріна, інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: