У Центрі журналістської солідарності в Києві відкрилась фотовиставка на підтримку полонених журналістів. Фотороботи Євгена Зінченка свідчать, що росія порушує всі правила ведення війни та застосовує силу проти медіа, проти цивільних. Національна спілка журналістів України активно відстоює права полонених медійників, тож за підтримки шведської правозахисної організації Civil Rights Defenders організувала захід, що привернув увагу до безпідставно ув’язнених журналістів.
Країна-агресорка незаконно тримає в неволі понад 30 українських медійників, із них пʼятеро — жінки. Рф вже вирішила долю більшості з них: тюрма, колонія, штрафи та мовчання… Багатьох кримських журналістів звинувачено в диверсійно-терористичній діяльності та шпигунстві. А від повномасштабного вторгнення медійників масово позбавляють волі за «тероризм». Запити полонених ігнорують, а терміни ув’язнення постійно подовжують. РФ позбавляє можливості контактувати з деякими ув’язненими журналістами, адже приховує навіть місце їхнього перебування.
Національна спілка журналістів України веде системну роботу задля звільнення полонених журналістів, у тому числі на міжнародній арені. Голова НСЖУ Сергій Томіленко стверджує, що практика показує: кожний незалежний журналіст – це загроза окупантам.
«Ми знаємо, що росіяни вимагають від українських журналістів отримувати російські паспорти і відповідно відрікатись від України, відрікатись від професії. Водночас наші медійники долають всі виклики! Нам абсолютно не соромно за наших колег, і ми хочемо наблизити той час, коли до нас у Спілку нарешті завітають після визволення наші друзі-медійники».
Часто опиняючись в полоні, журналісти потрапляють в інформаційний вакуум, це також один із видів зброї рф. Відсутність будь-якої інформації пригнічує особистість та змушує сумніватись. Ба більше, окупанти застосовують і дезінформацію, повідомив Євгеній Брагар, перший заступник голови парламентського Комітету з питань свободи слова.
«Люди після повернення з полон, дуже часто розповідають, що росіяни запевняли їх у тому, що їх зрадили. Окупанти навіть говорять, що Україна програла. Окремо випускають спеціальні газети про те, що ЗСУ припиняє опір. Але коли українці повертаються додому, дізнаються, що про них завжди пам’ятали, що вони важливі».
Кожен експонат виставки — це більше ніж просто фотографія, це історія жорстокої боротьби за можливість розповісти правду. Розголос – те, чого дуже боїться росія. Олена Цигіпа, дружина полоненого медійника Сергія Цигіпи, закликала журналістів поширювати, популяризувати інформацію про незаконно ув’язнених колег. Адже кожна подія і згадка надзвичайно важлива для тих, хто в неволі. Аби не здатися, треба бути впевненим, що тебе пам’ятають, і все це не дарма.
«Я дуже вдячна Національній спілці журналістів за те, що ви цю тему порушуєте на всіх рівнях за допомогою культурних проєктів, інформаційних подій і в Україні, і в усьому світі».
На фотовиставці представлені світлини 10 ув’язнених журналістів, яких поневолили з різних причин, проте з однією метою.
Ірина Левченко — журналістка з Мелітополя, росіяни затримали її разом і чоловіком 6 травня 2023 року. Місце перебування медійниці й досі невідомо, як і причини ув’язнення.
Дмитро Хилюк — журналіст УНІАН, якого викрали 3 березня 2022 року. Окупанти тримають його у виправній колонії ІК-7 у Пакіно Володимирської області росії.
Георгій Левченко — адміністратор телеграм-каналу «РІА Мелітополь». Журналіста викрали 20 серпня 2023 року і звинуватили в тероризмі, окрім того, окупанти приховують його місце перебування.
Яна Суворова — адміністраторка телеграм-каналу «Мелітополь – це Україна». Медійницю затримали 20 серпня 2023 року. Росія звинуватила її за «участь у диверсійно-терористичних операціях» у Запорізькій області разом з агентами української військової розвідки.
Сергій Цигіпа — громадський діяч та журналіст із Нової Каховки, затриманий окупантами 12 березня 2022 року. Медійника звинуватили у шпіонажі та позбавили волі на 13 років.
Ірина Данилович — кримська медична сестра, громадянська журналістка «Кримського процесу», профспілкова і громадська активістка. Її затримали 29 квітня 2022 року та «засудили» до 7 років позбавлення волі за «виготовлення і зберігання саморобного вибухового пристрою».
Асан Ахтемов — кримський журналіст, кореспондент і помічник редактора газети «Авдет», якого затримали 3 вересня 2021 року. Медійника обвинуватили у підриві ділянки газогону поблизу Сімферополя та позбавили волі на 15 років в колонії суворого режиму.
Руслан Сулейманов — громадянський журналіст, який висвітлював порушення прав людини в окупованому Криму. Його затримали 27 березня 2019 року та ув’язнили на 14 років в колонію суворого режиму, через так звану участь в мусульманській організації «Хізб ут-Тахрір», що вважається в росії «терористичною».
Ремзі Бекіров — громадянський журналіст, кореспондент «Grani.ru», який висвітлював резонансні справи проти кримських татар в окупованому Криму. Медійника затримали 28 березня 2019 року і також звинуватили в участі в мусульманській організації «Хізб ут-Тахрір», що вважається в росії «терористичною». 19 років позбавлення волі в колонії суворого режиму — саме такий вирок отримав Ремзі Бекіров.
Російський полон вбиває. Журналістка Вікторія Рощина двічі зазнала ув’язнення російськими катами. Загинула в ув’язнені. Медійниця фільмувала війну на окупованих територіях, за що її захопили та тримали в неволі майже 1,5 роки.
Національна спілка журналістів України одним зі своїх пріоритетів вважає визволення з полону колег, яких незаконно утримує окупаційний російський режим, пошук зниклих безвісти й повернення тіл загиблих колег. НСЖУ також наголошує на важливості притягнення до відповідальності всіх винних у злочинах проти українських та зарубіжних журналістів, які виконують в нашій країні важливу місію із донесення до світової аудиторії правди про російсько-українську війну.
Дискусія з цього приводу: