Така думка прозвучала під час вебінару «Роздмухувати чи об’єднувати? Медіація конфліктів на локальному рівні», що відбувся в межах циклу «Організація роботи місцевих медіа в умовах пандемії COVID-19». Цикл є проектом Національної спілки журналістів України, який реалізується за підтримки Програми розвитку ООН. Цього разу з аудиторією колег з багатьох регіонів України спілкувалися перша секретар Національної спілки журналістів України Ліна Кущ і медіаекспертка міжнародних проектів Надія Бедричук.
– Цінність медіа в його аудиторії. Аудиторія – це можливість заробітку коштів, стабілізувати фінансовий стан видання, бути кращим за конкурентів. І одним з моментів нарощення аудиторії, а в період пандемії ще й нарощування on line аудиторії став інтернет. Навіть ті ЗМІ, які, можливо, орієнтуються на звиклу до друкованих видань аудиторію, не повинні нехтувати можливостями інтернету, – каже Надія Бедричук . – Ми повинні бути там, де є наші читачі.
У нинішньому розмаїтті інтернет-платформ читач має сьогодні широкий вибір безкоштовного контенту і реагує, як звичайний покупець в магазині: обирає яскраве і кричуще. У такій ситуації медіатренер радить звернути увагу на тренд, що нині посилюється у світі – на нарощування аудиторії читачів через e-mail-розсилки, які підвищують нагадуваність про видання..
– Розсилка незалежно від того, як часто ви виходите друком, має відбуватися щонайменше раз на день. Найкраще працює, коли в розсилці пропонується п‘ять топ новин, посилання на кращі статті вашого видання з короткими заголовками і з цитатами публікації, – стверджує Надія Бедричук.
І ще вона радить:
– На ваших сайтах має бути або кнопка, або віконечко, що дають нагадування відданому читачеві про те, що вони можуть підписатися на ваші новини.
Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ порушила складну для кожного журналіста тему – як журналіст може створити майданчиком для врегулювання конфліктів, чи маємо ми загострювати конфлікт, чи навпаки – залагоджувати проблему і примирювати сторони.
Ліна Кущ сама має власний великий досвід в журналістиці. Цей досвід накопичувався, коли їй самій як журналісту не раз доводилося бути дотичною до конфлікту якихось людей, а також на численних семінарах, під час міжнародних зустрічей з колегами. Тому нинішнє спілкування з учасниками вебінару було однозначно цікавим і переконливим.
Знайоме усім словосполучення «Ти ж журналіст» для багатьох означає, що журналіст може все.
– Коли тобі кажуть «Ти ж журналіст», це означає, що зараз людина проситиме вирішити якусь проблему – від особистої до проблеми планетарного масштабу, – каже пані Ліна. І далі – серйозна і ґрунтовна розмова про те, як в процесі розвитку конфлікту не дати втягти себе в конфлікт, не стати на якусь одну сторону, хоч як би не добивалися цього учасники конфлікту, щоб посилити свій табір. Журналісту важливо не втратити обличчя і не сприяти посиленню конфлікту.
– Якщо говорити про конфлікти, то існує канонічна шкала, що фіксує як наростає конфлікт і до чого він призводить, – зазначає Ліна Кущ. – Дев’ять сходинок ескалації конфлікту показують як від того, що на першій сходинці тільки виникає напруга і поки що немає таборів сторін конфлікту він може розвинутися до дев’ятої сходинки – до неприйняття рішень супротивника.
На прикладі «замінування» мосту метро в Києві детально розглядається, як за картинкою події численні медіа, які висвітлювали конфлікт, не задумались над тим, чому виник цей конфлікт? І що за цим стоїть широка проблема адаптації учасників АТО і ООС у мирному житті.
– Від журналістів чекають аналізу і представлення справжніх причин і справжніх потреб сторін конфлікту, – резюмує спікер.
Конфлікт має тільки три варіанти вирішення: перше – коли обидві сторони конфлікту відчувають, що вони виграли; другий варіант – одна сторона відчуває перемогу, інша – що зазнала поразку; третя ситуація – коли обидві сторони конфлікту не досягли своєї мети, обидві відчувають поразку і думають тільки про те, щоб супернику було гірше.
– Велика небезпека, коли ми, вважаючи, що з кращих міркувань, стаємо на один бік конфлікту або, коли з тих же кращих міркувань журналіст загострює проблему і тим самим підсилює позицію тієї чи іншої сторони. Ми робимо гучний матеріал чи сюжет і тим самим ще більше загострюємо проблему, – застерігає Ліна Кущ. – Я наприклад, ставлю питання кожній із сторін: «Яким ви бачите вирішення проблеми?» або прошу: «Наведіть приклад гарного вирішення цієї проблеми».
З інтересом сприймаються приклади журналістських акцій під час карантину, що сприяють зниженню рівнів напруги в суспільстві, розповідь про те, які переваги мають журналісти , щоб стати майданчиком для діалогу. Серед таких на першому місці стоять неупередженість, готовність вислухати всі сторони конфлікту; знання своєї аудиторії і вплив на громадську думку тощо. До того ж, у редакцій можуть бути різні формати зниження напруги і конфліктності. Це круглий стіл або публічна дискусія, конкурси, марафони, входження журналістів до громадських рад.
І коли кожне твердження підкріплюється живим прикладом із сьогодення, розмова вебінару наповнюється об’ємом, стає зрозумілим і тут же асоціюється з власною практикою. Про це засвідчили виступи учасників вебінару, які наводили приклади з власної практики, ділилися досвідом своїх видань.
