Громадянський журналіст Амет Сулейманов є фігурантом третьої бахчисарайської «Справи «Хізб ут-Тахрір», політичної партії, забороненої в Росії. Під приводом участі в ній росіяни фабрикують справи проти кримських татар, які не сприйняли окупацію півострова й намагаються боротися з режимом. 29 жовтня 2021 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону ухвалив йому вирок — 12 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.
Разом із ним до тривалих строків ув’язнення засудили Сейтумера Сейтумерова — 17 років, Османа Сейтумерова — 14 років, Рустема Сеїтмеметова — 13 років, але Сулейманов був єдиним з фігурантів, хто під час розслідування та суду перебував під домашнім арештом через стан здоров’я. Він страждає на артеріальну та мітральну недостатності, лікарі рекомендували йому заміну серцевого клапана. Чоловік потребує постійного медичного догляду. Захворювання Амета входить до урядового переліку захворювань, наявність яких перешкоджає утриманню під вартою. Але це не аргумент для окупантів. 5 квітня 2023 року російські силовики забрали Амета з дому для відбування покарання, оскільки вирок набув чинності. Рідні переконані, що перебування чоловіка за ґратами може стати для нього смертним вироком.
Центр прав людини ZMINA виконує проєкт «Список Гафарова-Ширінга: порятунок кримських політв’язнів, які знаходяться під загрозою» в межах якого веде моніторинг утримання під вартою політв’язнів, яким загрожує смерть від утримання в тюрмах незважаючи на стан здоров’я. Кримськотатарський активіст Джеміль Гафаров помер напочатку лютого 2023 року в Новочеркаському СІЗО Ростовської області. Йому було 60 років. Ще до незаконного ув’язнення, у 2017 році, Гафаров переніс інфаркт міокарда, а невдовзі йому діагностували хронічну ниркову недостатність із порушенням фільтрації нирок. У листопаді 2022 року Гафаров переніс серцевий напад. За його словами, адміністрація СІЗО відмовляла йому в медичній допомозі. Про те, що утримання в СІЗО небезпечне для життя чоловіка, неодноразово казали його адвокати. Також на початку лютого нинішнього року у колонії №5 міста Новотроїцька Оренбурзької області помер 61-річний українець Костянтин Ширінг. Він відбував незаконне 12-річне покарання за звинуваченням у «шпигунстві». Чоловік потребував операції на серці, неодноразово звертався по меддопомогу, але так її й не отримав. Костянтин Ширінг прибув до колонії в Оренбурзькій області Росії 1 червня 2022 року. Його етапування тривало понад два місяці. За словами чоловіка, складні умови позначилися на стані його здоров’я, до якого всім було байдуже. Він розповідав захисту, що в нього відібрали абсолютно всі ліки й навіть тонометр.
***
Ситуація з Аметом Сулеймановим — типова для політв’язнів у Криму. Торік у липні Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону засудив до 17 років колонії суворого режиму 59-річного кримського татарина, активіста Азамата Еюпова. Його визнали винним на підставі очевидно сфабрикованих доказів. Захист і родина переконані, що насправді росіяни карають Еюпова за його громадянську позицію. Ще до арешту Еюпову діагностували атеросклеротичну хворобу серця. Через це він має ускладнення з кровопостачанням і схильність до утворення тромбів із подальшим інфарктом або інсультом. За час перебування у СІЗО чоловік уже чотири рази переніс ішемічний інсульт.
Громадянську журналістку, правозахисницю Ірину Данилович окупанти затримали по дорозі з Коктебеля у Феодосію 29 квітня 2022 року. Їй інкримінували «роботу з вибуховими речовинами». 28 грудня того ж року окупаційний «суд» Феодосії засудив Данилович до 7 років позбавлення волі за звинуваченням у незаконному зберіганні та виготовленні вибухових речовин. Вона своєї провини не визнала. В ув’язненні стан здоров’я Ірини почав стрімко погіршуватися: дівчина непритомніла, у неї запалення вуха, через що вона щонайменше ризикує втратити слух. Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик переконана, що через стан свого здоров’я ці бранці Кремля ризикують втратити життя в тюрмі.
За даними на кінець липня цього року і у цивільного журналіста Амета Сулейманова, затриманого російськими силовиками 6 квітня, погіршився стан здоров’я. Сулейманов три роки перебував під домашнім арештом через стан здоров’я. Журналіст страждає від артеріальної та мітральної недостатності серця, йому необхідно терміново зробити операцію із заміни серцевого клапана. Але 6 квітня цього року Амета Сулейманова взяли під варту та відвезли до ізолятора. За останніми даними адвоката Еміля Курбедінова, Сулейманов зазнає постійних головних і серцевих болей. Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв’язнем Амета Сулейманова.
***
Амет Сулейманов народився 25 жовтня 1984 року в Узбекистані у місті Ургут Самаркандської області. 1991 року родина Сулейманових переїхала до Криму, оселившись у Бахчисарайському районі в селі Холмівка. Тут-таки Амет пішов до школи, яку закінчив 1999 року. Після закінчення школи вступив у медресе (релігійний ліцей) у Сімферополі. Зважаючи на успішне навчання, його запросили продовжити освітній процес у Туреччині, але за станом здоров’я батьки прийняли рішення про відмову. У 2001 році Амет Сулейманов вступив до будівельного ліцею в Бахчисараї, отримав професію столяра. Після закінчення навчання у 2004 році працевлаштувався та працював за спеціальністю.
У 2005 році одружився. У сім’ї четверо дітей. Четверта дитина народилася раніше очікуваного терміну через 3 тижні після обшуку. У 2007 році, після обстеження у стаціонарному відділенні лікарні міста Бахчисарай, Амету Сулейманову було поставлено такі діагнози: артеріальна недостатність, мітральна недостатність. Також було надано рекомендацію про заміну серцевого клапана.
У 2008 році лікарня імені Семашка у Сімферополі направила Амета Сулейманова до Києва до національного інституту серцево-судинної хірургії імені Амосова. В інституті кардіолог призначив медикаментозне лікування на кілька років. Молодий чоловік щорічно проходив консультацію та лікування в інституті, виконуючи усі рекомендації лікаря. Йому надали інвалідність 3 групи. Крім цього, він щорічно проходив курс терапії та лікування у кримській лікарні імені Семашка у відділенні ревматології.
Але в 2015 році інвалідність була знята через його відмову від операції в Москві, у зв’язку з тим, що протягом усього періоду захворювання він спостерігався і отримував лікування в Києві. Востаннє Амет Сулейманов був у інституті серцево-судинної хірургії імені Амосова 21 березня 2019 року. Лікар готував його до операції із заміни серцевого клапана.
У 2014 році він відвідав Саудівську Аравію та здійснив хадж (прощу до Мекки). Сулейманов Амет – стрімер «Кримської солідарності» у Бахчисараї. Але останнім часом, за станом здоров’я, обмежився відвідуванням судових засідань як слухач. Його затримання для багатьох було несподіваним.
У жовтні 2017 року його затримували за зйомку дій силовиків на телефон біля будинку іншого активіста «Кримської солідарності» Сейрана Салієва, у домоволодінні якого працівники ФСБ проводили обшук. На активіста Сулейманова порушили адміністративну справу та присудили штраф. 22 жовтня 2019 року Амета Сулеймана було затримано співробітниками поліції на Керченському мосту (траса Новоросійськ-Керч), коли повертався до Криму з судового процесу в Південному Окружному військовому суді з політично мотивованої справи над жителем Криму.
11 березня 2020 року у його домі провели обшук. Цього дня у оселях кримських татар мусульман співробітники ФСБ Криму провели обшуки із подальшим затриманням п’ятьох осіб. Наступного дня, 12 березня 2020 року, у Київському районному суді Сімферополя відбувся суд щодо обрання запобіжного заходу. Суддя Київського районного суду Сімферополя Андрій Долгополов за клопотанням слідчого ФСБ у Криму відправив затриманого Амета Сулейманова під домашній арешт.
Це перше рішення у Криму про домашній арешт у «справах Хізб ут-Тахрір» у Криму. На жаль, це не є результатом професійної майстерності адвоката. У Амета дуже серйозне захворювання серця. Йому стало погано вже у залі суду. А перебування у СІЗО – це реальна загроза його життю, розповіла його адвокат Ліля Гемеджі відразу після суду.
5 квітня 2023 року російські силовики забрали Амета з дому для відбування покарання, оскільки вирок набув чинності. Суд, попри численні заяви захисту, прийняв рішення відправити його до колонії суворого режиму терміном на 12 років. Рідні переконані, що перебування чоловіка за ґратами може стати для нього смертним вироком.
Здоров’я громадянського журналіста Амета Сулейманова у СІЗО Сімферополя погіршується. «Амет попросив мене, щоб я йому придбала важливі препарати, які б полегшили його дихання, зняли спазми й задишку. Цими днями я займалася сертифікатами до ліків, документації, бо не все так просто», — розповідала дружина політв’язня, Ліля Люманова.
***
Багато бранців Кремля мають хронічні хвороби, деякі — інвалідність, а умови утримання, фізичне насильство та повне ігнорування їхніх потреб та прав ще більше призводять до критичного погіршення здоров’я. Так, політв’язню Амету Сулейманову, засудженому російським судом до 12 років колонії, заборонили в СІЗО лежати, незважаючи на його хворобу серця. 27 липня відбувся розгляд клопотання про звільнення від покарання через тяжкі захворювання Сулейманова. За її словами, часу поговорити не було, вони встигли лише привітатися. Після цього політв’язень обговорив зі своїм захисником важливі моменти справи.
Суд пройшов швидко, його перенесли на 27 вересня. Ліля Люманова повідомила, що Сулейманова у СІЗО-2 Сімферополя відвідав адвокат. «Як виявилося, Амет весь день на ногах. Йому заборонено лежати. Є невеликі лавки, на яких можна сидіти. Тобто людина не має права навіть прилягти. Відповідно, у нього набрякли ноги. Планую відвідати лікаря Амета у поліклініці та проконсультуватися з приводу ніг. Я боюся, що його постійне перебування у вертикальному положенні може спричинити виникнення тромбів», – розповіла Ліля Люманова. Крім того бранців змушують вчити російський гімн і співати. Також Сулейманов сказав, щоб не передавали каші та вермішель швидкого приготування. Оскільки окріп не дають, кип’ятильники забороняють. «Як я зрозуміла, він навіть не може заварити собі чай. Тільки кава розчинна і то тільки по днях, коли з крана тече гаряча вода. Він її заливає з-під крана», – пояснила дружина.
Крім того, у цьому ізоляторі є бібліотека, але ув’язнений не може сам обрати літературу, це робить співробітник СІЗО та приносить читати.
«Немає можливості онлайн замовити продукти в магазині. СІЗО-2 не має такого магазину. Востаннє я робила передачу Амету у травні, наступна – у середині серпня, не більше ніж 20 кілограмів», – розповіла Люманова.
***
Представництво президента України в Автономній Республіці Крим розповсюдило заяву про те, що умови утримання в російських в’язницях політв’язнів, кримських татар Амета Сулейманова, Еміра-Усеїна Куку, Сервета Газієва та інших, які мають серйозні проблеми зі здоров’ям, створюють загрозу їхньому життю. «Окупанти продовжують катувати українських політв’язнів Еміра Усеїна-Куку, Сервета Газієва та Амета Сулейманова. У трьох чоловіків є серйозні проблеми зі здоров’ям, а умови незаконного утримання загрожують чоловікам не лише погіршенням стану, а й їхньому життю», – йдеться у повідомленні. Стан Амета Сулейманова, який ще до ув’язнення почав страждати на артеріальну та мітральну серцеву недостатність, в ув’язненні погіршується. Весь день він змушений стояти або сидіти на вузькій лаві, через що набрякають ноги. У СІЗО в нього додатково діагностували гонартроз суглобів нижніх кінцівок другого ступеня.
Представництво Президента України в АРК вкотре закликало міжнародну спільноту відреагувати та посилити тиск на Росію, яка разом із підконтрольними їй адміністраціями Криму відверто ігнорує всі міжнародні норми гуманітарного права.
«Політичні переслідування, катування, репресії та незаконні вироки на тимчасово окупованій території Криму повинні негайно припинитися, а всі винні понести відповідальність за скоєння злочинів, що неможливо без повної деокупації українського півострова», – йдеться в повідомленні.
За даними правозахисної організації «Крим SOS», з понад 150 жертв політично вмотивованих переслідувань у тимчасово окупованому Криму щонайменше 38 мають критичні хвороби або інвалідність. В основному до критичного погіршення здоров’я чи набуття хвороб призводять умови утримання в місцях несвободи.
***
Політв’язню, громадянському журналісту, кримському татарину Амету Сулейманову, який має серцеве захворювання, а також низку інших серйозних хвороб, погрожують карцером нібито за порушення розпорядку дня, повідомила «Кримській солідарності» його захисниця, адвокатка Ліля Гемеджи. Вона наголосила на тому, що з кожним днем чоловіку, який ще до ув’язнення страждав від артеріальної та мітральної недостатності серця, стає гірше. Ноги набрякають через те, що йому забороняють з 6-ї до 22-ї години лежати на ліжку. Він змушений весь день стояти або сидіти на вузькій лавці.
Вже після того, як політв’язні відправили до СІЗО, медики діагностували у нього гонартроз — артроз колінних суглобів другого ступеня.
Адвокатка уточнила, що Сулейманов щодня відчуває нездужання та слабкість. Співробітники СІЗО відібрали у нього Коран, йому не дають читати намаз вранці та вночі та погрожують карцером за порушення розпорядку дня.
Також наглядачі забрали в нього особисті речі під час етапу із СІЗО-1 у СІЗО-2 Сімферополя. Листи Сулейманову не передають, відповіді родичам не надсилають.
Громадянському журналісту заборонили мати в камері окріп. Начальник СІЗО повідомив Гемеджі, що ув’язнені можуть просити у наглядачів окріп, але Сулейманову його все одно не дають. Він не може заварювати собі чай, каву, локшину швидкого приготування. Також родичі не можуть передати йому фільтр для води, оскільки це заборонили наглядачі.
Обмежують Сулейманова у прогулянках: замість години він гуляє лише 10–20 хвилин щодня. «Попри такі складні умови, Амет не падає духом, передає всім величезне привітання і дякує за підтримку», — сказала Ліля Гемеджи.
Кримська правозахисна група нагадує, що переслідування осіб, які не є злочинцями з позиції українського законодавства, – це порушення ст. 7 Європейської конвенції з прав людини (покарання лише на підставі закону), оскільки за міжнародним гуманітарним правом РФ не має права застосовувати своє кримінальне законодавство на тимчасово окупованій території.
Крім катувань, кримські політв’язні також страждають від жорстокого та нелюдського поводження. Зокрема, затриманим не надають належної медичної допомоги. Через це у лютому 2023 року загинули два кримських політв’язні: Костянтин Ширінг і Джеміль Гафаров.
Свого часу Комітет ООН проти катувань відреагував на звернення кримського бранця Кремля Амета Сулейманова щодо призначення йому покарання, несумісного зі станом його здоров’я. Захисник Сергій Заєць, який представляє інтереси Амета Сулейманова, повідомив, що своїм проміжним рішенням Комітет звернувся до Росії з вимогою утриматися від виконання вироку до подальшого рішення. Також Комітет наполягає на проведенні комплексного медичного обстеження та надання необхідного лікування політв’язню.
Інформаційна служба НСЖУ
В публікації використано матеріали ГО «Кримська солідарність», проєкту «Радіо Свобода» Крим Реалії, Центру прав людини ZMINA, Товариства «Меморіал», сайтів ПЕН-Україна і інших. Інформаційна служба НСЖУ висловлює глибоку подяку колегам за люб’язно надану можливість.
