«Зібрали волю в кулак і не даємо собі розслабитися», – редакторка нікопольської «Південної зорі»

Вихід газети для людей є ознакою стабільності – так само, як наявність електрики, газу, опалення. В цьому переконана Інна Швидка, головна редакторка «Південної зорі» – газети, яка, попри обстріл будинку, де розміщена редакція, продовжує виходити друком.

– Нікополь безперестанку обстрілюють із протилежного боку Дніпра, – розповіла НСЖУ Інна Михайлівна. – Гатять кілька разів на добу, переважно вночі. Ми вже трохи й звикли, хоча повністю до цього не звикнеш: занадто гучно і страшно. Руйнування – і по всьому Нікопольському району, і в центрі міста. Якщо триває робочий день – ховаємося в підвалі будинку, де розміщена редакція. Це – середмістя. В ніч проти 18 вересня 2022 року «прилетіло» й до нас… Дякувати Богу, ніхто не постраждав.

Унаслідок обстрілу в кімнаті, де розміщено редакцію, розбито вікно. «Добре, що в нас – лише одне вікно», – додає редакторка.

За її словами, в Нікопополі стільки розбитих вікон, що скла не знайти. Та й немає особливого сенсу склити вікна, які найближчими днями вибухами рознесе знов. Тому містяни знайшли вихід – затуляють віконні отвори OSB (ДСП)-плитами й ущільнюють їх кількома шарами поліетилену. Зробили так і в редакції «Південної зорі».

– У чоловіка нашої бухгалтерки – золоті руки. Так добре затулив, що взимку було тепліше, ніж в попередні роки, – з якоюсь навіть гордістю каже Інна Швидка. – Темно… А що робити?

Газеті виповнилося 92 роки.

– Сьогодні непросто, мабуть, усім українським друкованим виданням, і ми – не виняток, – каже Інна Михайлівна. – Коли курс долара зріс, подорожчали й послуги друкарні. Я друкарню не засуджую – друкарі в Запоріжжі працюють також у дуже складних умовах. Це – реалії воєнного сьогодення. Нам довелося вдвічі зменшити обсяг – з 8 до 4 сторінок. Оптимізували все, що могли, включно із зарплатами та штатом: працюємо удвох з бухгалтеркою Мариною Патракей.

Проте, наголошує редакторка, податки редакція сплачує вчасно. І виходить газета вчасно, щотижня.

– Ціну на газету ми, враховуючи зменшення обсягу газети, вирішили не піднімати, – зазначає Інна Швидка. – «Укрпошта», на щастя, також не збільшила вартість своїх послуг – за оформлення і доставку. Тримаємося як можемо, враховуючи, що аудиторія зменшується – пів Нікополя та багато хто з Нікопольського району виїхали в безпечніші регіони України.

За словами Інни Михайлівни, люди сприймають газету дуже добре, а в реаліях воєнного сьогодення її вихід вважають додатковою ознакою стабільності.

– Добре, що НСЖУ лобіювала питання внесення змін в урядові рішення про особливий характер казначейських операцій, що дозволило зняти заборону органам влади і місцевого самоврядування оплачувати розміщення інформації у ЗМІ, – каже Інна Швидка. – Ми маємо нормальну співпрацю з міською, селищними, сільськими радами.

При всіх складнощах ситуації, що склалася, «Південна зоря» таки тримається і продовжує виходити.

– Нам дуже допомагають НСЖУ, Міжнародний благодійний фонд «Академія української преси», швейцарська некомерційна організація Foundation Hirondelle та Інститут регіональної преси та інформації (IRMI, Україна), – каже Інна Швидка.

Вона хвалиться, що іноземні благодійники надали редакції ноутбук, завдяки якому Інна Михайлівна має можливість брати участь у навчально-просвітницькому проєкті НСЖУ «Кроки до сталого розвитку».

– На тому комп’ютері, на якому я верстаю газету, немає камери, тож брати участь у онлайн-заходах раніше можливості не було, – згадує редакторка. – У комплекті до ноутбука був смартфон, на якому я тепер можу створити точку доступу до інтернету. Взагалі, ноутбук – це додаткова стабільність, оскільки він має акумулятор, а це в умовах обстрілів і вимкнення електрики важливо. Отримували ми допомогу і від інших благодійників, брали участь у проєктах НСЖУ «Ми з України!» і «Журналісти важливі». За це всім щиро вдячна.

Інна Швидка каже, що наразі рекламу газеті практично ніхто не дає. Єдине, що надходить стабільно – це оголошення про втрату документів… Під час війни багато хто втратив документи, а для їх поновлення, відповідно до законодавства, повинна бути публікація в газеті. Розуміючи проблеми людей, редакція вирішила не підвищувати ціну на цю послугу…

– Ми зібрали волю в кулак і не даємо собі розслабитися, – наголошує Інна Михайлівна. – У таких газетах, як наша, зазвичай працюють великі патріоти України. Ми робимо дуже важливу справу – тримаємо інформаційний фронт. Для людей це важливо, і не тільки для старшого покоління: зараз вихід газети – це знак того, що «ситуація контрольована».

*************************************************************

Ця розповідь про медіа створена НСЖУ в межах проекту «Підвищення стійкості українських медіа», що фінансується Swiss Solidarity і реалізується за підтримки швейцарської некомерційної організації Fondation Hirondelle та Інституту регіональної преси та інформації (IRMI, Україна). Fondation Hirondelle та IRMI реалізують проєкт інституційної підтримки редакцій українських медіа на сході, півночі та півдні нашої країни з акцентом на локальну пресу. Також ними відкрито 10-місячну програму підтримки 18 медіа.