Апеляційний суд у підмосковному селищі Власиха закінчив розгляд справи «третьої Бахчисарайської групи «Хізб ут-Тахрір» і ухвалив залишити в силі рішення Південного окружного військового суду стосовно них. Громадянський журналіст «Кримської солідарності» Амет Сулейманов — з інвалідністю та захворюванням серця буде доправлений до колонії суворого режиму на 12 років.
Він страждає від артеріальної та мітральної недостатності серця, йому необхідно терміново зробити операцію із заміни серцевого клапана. Амет Сулейманов брав участь у засіданні через відеоконференцзв’язок із «Кримського гарнізонного військового суду», а брати Сейтумерови та їхній дядько Рустем Сейтмеметов – із СІЗО Новочеркаська.
Таким чином, разом з Аметом Сулеймановим суд засудив до тривалих термінів ув’язнення і цілу сім’ю кримських татар — рідних братів Сейтумера та Османа Сейтумерових, їхнього дядька Рустема Сейтмеметова. Незважаючи на докази захисту, суд залишив вирок Південного окружного військового суду в силі. Сейтумера Сейтумерова засудили до 17 років ув’язнення, Османа Сейтумерова — до 14 років, Рустема Сейтмеметова до 13 років колонії суворого режиму.
Протягом усього процесу захист намагався донести суду, що стосовно Амета Сулейманова не можна застосовувати подібний вирок через стан його здоров’я. «Амет – людина з інвалідністю, яка потребує постійного догляду та лікування, але за рішенням суду його буде відправлено до місць позбавлення волі», — прокоментував рішення суду його захисник Назим Шейхмамбетов.
З моменту затримання Амет Сулейманов перебував під домашнім арештом. Він приїхав до зали суду з речами, але після засідання співробітники федеральної служби виконання покарань в Криму відпустили його додому з умовою, що громадянського журналіста візьмуть під варту щойно з Апеляційного військового суду у Власисі надійде ухвала з печаткою.
Нагадаємо, що Національна спілка журналістів України неодноразово протестувала проти затримання та незаконного засудження громадянських журналістів в Криму та вимагає зняти з них всі звинувачення та звільнити з-під варти. Журналістика – не злочин! Раніше МЗС України повідомляло, що італійський політолог Антоніо Станго став публічним ментором Амета Сулейманова і опублікував у виданні «La Repubblica» статтю про ситуацію в Криму.
Кримська адвокатка, захисниця Амета Сулейманова, Ліля Гемеджі вважає засудження людини з інвалідністю на такий строк смертним вироком. «Засудили його вмирати. Ув’язнення для людини з таким діагнозом — це цинізм», — говорить вона.
На судовому процесі підсудним надавалося право виступити з останнім словом.
«Я не очікував добра для мене та моєї родини від Російської Федерації — цьому навчила історія. Російський суд подарував моїй родині 44 роки ув’язнення», — заявив Осман Сейтумеров, у якого в сім’ї, крім нього, є ще кілька репресованих представників з попередніх поколінь.
Політв’язень Рустем Сейтмеметов подякував усім, хто надавав їм допомогу з моменту затримання, і попросив передати слова підтримки всьому кримськотатарському народу.
«Починаючи з 2014 року з приходом в Крим нових законів, я спостерігав, як намагалися зламати волю жителів Криму та мого народу в тому числі», — говорив Рустем Сейтмеметов.
Нагадаємо історію. 11 березня 2020 року в Бахчисараї російські спецслужби провели незаконні обшуки відразу в кількох оселях кримських татар: у Енвера Мустафаєва, Амета Сулейманова, братів Сейтумера та Османа Сейтумерових, їхнього дядька Рустема Сейтмеметова. Також обшук було проведено у будинку екс-активіста «Кримської солідарності» Сейтумера Сейтумерова, який кілька років тому вимушено залишив Крим.
Всім затриманим інкримінується членство в «терористичній» організації «Хізб ут-Тахрір», яка в Росії заборонена з 2003 року. На території України та більшості країн світу ця релігійна організація діє без обмежень на рівні національних законодавств. Троє з обвинувачених – Рустем Сейтмеметов, брати Осман та Сейтумер Сейтумерови до 19 листопада 2020 року перебували у слідчому ізоляторі Сімферополя, але згодом були конвойовані в ізолятор Ростова-на-Дону.
Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували вчиняти терористичний акт та не закликали інших до здійснення терористичних дій. Матеріали справи містять аудіозаписи з дискусіями на релігійні та політичні теми у мечетях Бахчисарая, на основі яких їх і засудили.
Ісламську політичну партію «Хізб ут-Тахрір» було визнано терористичною 14 лютого 2003 року Верховним судом Російської Федерації у закритому судовому засіданні. Правозахисники вважають, що це рішення винесене необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки у закритому процесі брала участь лише сторона звинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до суду.
З січня 2015 року кримінальні справи «Хізб ут-Тахрір» почали порушуватися в Криму, який Росія прибрала під свій контроль в порушення міжнародного права. Активісти організації займалися випуском газети, могли відкрито говорити у ЗМІ та проводити масові публічні заходи.
На думку кримських, українських та міжнародних правозахисних організацій, членів «Хізб ут-Тахрір» російська окупаційна влада в Криму переслідує не за підготовку державного перевороту чи тероризм, як вони твердять, а за публічні акції прихильників партії проти політичних репресій у Криму, системну критику російської влади і за масову нелояльність серед кримських татар у відповідь на анексію Криму в 2014 році.
Підготовлено: Інформаційна служба НСЖУ
