Талановитий журналіст, адвокат, викладач, підприємець Олег Филик міг залишатися в тилу і тішитися життям. Але з перших тижнів війни пішов туди, де не нарікають на обставини, а просто роблять свою солдатську роботу – захищають Україну від російської навали. Саме так про журналіста пишуть колеги з видання «Леополіс». Матеріал вийшов у межах ініціативи НСЖУ «Журналісти – важливі!»
Свого часу Филик працював у Лондоні на ВВС. Олег з гумором згадує цей «англійський» етап свого життя і роботи у всесвітньовідомій телерадіокомпанії. Але кругом добре, а вдома найкраще. Здобутий досвід і знання після повернення в Україну сповна вдалося реалізувати під час роботи у стрийській ТРК «ЛАН». Був і депутатом у Стрийській міській раді де, будучи в опозиції, жорстко критикував владу.
«Аби назавжди припинити нарікати на життя, ви маєте хоча б раз побувати на війні. Істинність війни визначається кількістю і думкою тих, хто воює. Не тих, що говорять про війну, знають про війну, проектують чи прогнозують війну і точно не тих, хто заробляє на війні. Я питаю себе – що є війна? Війна – це справа не однієї хвилини, не одного дня чи одного поста у Фейсбуці. Але кожної, кожної хвилини, кожного дня. Це Хрест з яким зараз живе моє покоління, з яким живу я. Хрест, який ти або на собі несеш, або ставиш. Незалежно від того, що ви робите – робіть це не зупиняючись, робіть це тихо, бо писком війну ніхто ще не виграв. Я відмовився від своєї значущості, бо ані форма, ані зброя тобі її не додають. Бо єдиним, що важить зараз – це моя Країна, моя Україна», – розмірковує герой публікації.
У його підрозділі 112-ї Окремої бригади Сил територіальної оборони України служить немало іноземців. Тут є і британці, американці, …… Кілька десятків англомовних чоловіків, які одержимі захистом свободи і європейської цивілізації від садистських орд московитів. Цих юнаків і дядьків не треба переконувати, що саме тут, на сході і півдні України вирішується доля усього цивілізованого світу: чи ми всі далі будемо жити вільними по справедливості і закону чи впадемо в лапи царства терору і пітьми, яким є сьогоднішня путінсько-ефесбешна росія. Завдяки вільному володінню англійською Олег є надійним комунікатором між іноземними вояками та українським керівництвом підрозділу. Також він займається матеріально-технічним забезпеченням своєї частини.
Ну і не забуває своє ремесло журналіста: регулярно пише блоги на одному з місцевих львівських сайтів. Його глибоко філософські, правдиві вбивчою правдою тексти завжди викликають суспільний резонанс.
Нагадаємо, що ініціатива «Журналісти – важливі!» має на меті розповісти широкій аудиторії про цінність роботи медійників, ризики і виклики, з якими стикаються працівники ЗМІ, висвітлюючи правду.
