Проект Закону про медіа № 2693, схвалений профільним Комітетом Верховної Ради в першому читанні, на думку медіа-експертів, відкидає українську журналістку далеко назад, в часи цензури й утисків. Його запровадження дозволить маніпулювати журналістами, робити їх слухняними та надасть владі всі необхідні важелі для управління ЗМІ. Тому єдиний вихід – об’єднання та активний протест усіх медіа.
Про це йшлося під час дискусії «Законодавчі ініціативи у сфері медіа: захист інформаційного простору чи посилення тиску?», яка відбулася в прес-центрі Національної спілки журналістів України в рамках нового проекту «Ключ правди».
Розпочинаючи обговорення та презентуючи проект, перша секретар НСЖУ Ліна Кущ зауважила: для журналістів звична справа – іти за подією, але сьогодні цього замало.
– Ми бачимо, як важливо бути проактивними. Усвідомлюючи відповідальність перед суспільством, перед нашою аудиторією, ініціюємо обговорення найболючіших тем і таким чином створюємо свій порядок денний, який відповідає запитам суспільства, – наголосила Ліна Кущ.
Під час обговорення важливого питання, з якого розпочалася дискусія, перша секретарвідзначила: ось уже четвертий місяць законодавчі ініціативи в сфері медіа струшують усю журналістську спільноту. І не лише журналістську.
– Інновації, які лежать в основі законопроектів, зачеплять і користувачів соціальних мереж, і всіх, хто працює зі словом, зі звуком, кадром, пікселем і кілобайтом. Про адекватність викликів, які сьогодні існують в інформаційному просторі, і засобів, які пропонуються, щоб реагувати на ці виклики, ми сьогодні хотіли би поговорити. Ідеться про два проекти – зокрема, проект Закону про медіа, який профільний комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики уже навіть рекомендував прийняти в першому читанні. І про другий документ, так званий Закон про протидію дезінформації, який так і не став законопроектом, а існує лише у вигляді картинок-слайдів і порівняльної таблички. Але навіть слайдів достатньо, щоб зрозуміти масштаб репресивних заходів, на які претендують автори, – сказала модераторка дискусії.
Учасники обговорення висловити власні думки з приводу законодавчих ініціатив у сфері медіа. Спеціальний кореспондент ІА UA.TIMES Олександр Ільченко наголосив, що за тривалий час роботи в журналістиці застав різні режими – зокрема, пережив і так званий період цензури.
– Цей законопроект повертає нас у минулі часи. Замість того, щоб будувати серйозну перспективу, на найближчі роки чи на 10-20 років, закон хоче загнати медійників у русло, щоб ними маніпулювати, робити їх слухняними, а в разі незгоди – щоб були важелі, щоб можна було на ЗМІ натиснути. Так само не розумію, чому всіма видами медіа має керувати Нацрада з питань радіо і телебачення.
Народний депутат України VIII скликання, журналіст, медіа-менеджер Дмитро Добродомов нагадав, що будь-яка влада намагалася поширити свій вплив і на ЗМІ. «Тут можна згадати «темники» Кучми, «джинсу» часів Ющенка, «закручування гайок» Януковича, абсолютно брутальні дії Порошенка», – навів приклади експерт.
– І було сподівання на те, що люди, які, за великим рахунком, не вчора познайомилися з медіа, перебуваючи сьогодні при владі, починаючи з Президента, – будуть по-іншому на це реагувати. Бо вплив медіа є не лише інформаційним. Це величезний вплив на політику, на економіку, і не завжди в інтересах суспільства, – переконаний Дмитро Добродомов.
Експерт вважає, що законопроект про дезінформацію не має жодних перспектив: «Уряд Гончарука пішов, (міністр культури – Ред.) Бородянський, відповідно, теж, а чи новий міністр педалюватиме законопроект… Маю великий сумнів. А от проект закону про медіа – достатньо серйозний документ, тим паче, він уже зареєстрований у Верховній Раді. Якщо дадуть добро, то буде натиснута зелена кнопочка, адже людей у Раді, які розбираються в загрозах, що несе такий законопроект, дуже мало. А тих, хто комунікує зі ЗМІ й розуміє специфіку їхньої роботи, – тим більше небагато. Мене непокоїть пункт про легкість забирання ліцензії в ЗМІ. Це величезна проблема, це може породжувати самоцензуру. Закону про медіа однозначно треба протидіяти всім, і конкретно в цьому випадку треба об’єднуватись».
Незалежна журналістка, членкиня правління ГО «Альянс за громадянські права» Марина Курапцева, коментуючи своє ставлення доЗакону про медіа, відзначила, що її, як журналістку та блогерку, турбує надмірне використання слова «контроль».
– Від молодої команди, якою сьогодні є команда чинного Президента, я, як журналістка, хотіла би бачити трішки менше готовності до конфронтації, трішки більше бажання сприймати критику від фахових медійників та медійниць України, а також бажання комунікувати. Адже, як влучно висловилася одна медіа-експертка, дуже дивно, що команда, яка прийшла зі сфери медіа-комунікації, провалює цю комунікацію за всіма напрямками, – каже Марина Курапцева. – Турбує, що ось цей законопроект, який містить понад 120 громіздких статей, не пояснює, що на нас чекає, а ще більше заплутує.
Як повідомлялося раніше, на розширеному засіданні секретаріату НСЖУ, що пройшов 2 березня, відбулося обговорення проекту Закону про медіа за участі голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександра Ткаченка та заступниці голови комітету Євгенії Кравчук.
На початку лютого 2020 р. Національна спілка журналістів України оприлюднила позицію стосовно проекту Закону про медіа.
Довідково
«Ключ правди» – нова дискусійна платформа для обговорення суспільно важливих тем за участі журналістів, політиків, експертів. Ініціатори проекту – Національна спілка журналістів України, тренінговий клуб Інни Силантьєвої та журнал «Час перших».
«Проект «Ключ правди» – це дебати нового напрямку. Ми спробуємо почути відповіді на питання, що нас цікавлять», – підкреслила член НСЖУ Інна Силантьєва.
«Новий проект стане своєрідною вакцинацією від ентропії популізму, яка захлиснула наше суспільство», – переконаний директор та видавець журналу «Час перших» Юрій Рябчун.
