Національна спілка журналістів України, узагальнивши відгуки і пропозиції регіональних організацій спілки, членів НСЖУ, редакцій ЗМІ, міжнародних партнерів та експертів, вважає за потрібне оприлюднити консолідовану позицію стосовно проекту Закону про медіа.
1. Переконані, що українському інформаційному простору потрібні прозорі і зрозумілі для всіх гравців правила – правила, які би відповідали сучасним реаліям медіаринку.
2. Вважаємо, що кінцевим результатом втілення нового законодавства про медіа повинні стати незалежність (у тому числі економічна та політична) і рівність усіх, хто створює інформаційний продукт.
3. Поділяємо позицію, яку висловила експертка Ради Європи Кріштіна Розгоні під час громадського обговорення законопроекту 29 січня 2020 року щодо доцільності прийняття окремого закону про друковані та онлай-ЗМІ.
«У законопроекті про медіа 99 відсотків присвячені аудіо і відео. Але деякі положення стосуються і друкованих та онлайн ЗМІ. І це треба враховувати. Краще би їх охоплювати не тут, а в іншому законі. Вони повинні підлягати певному регулюванню, а не такому, як аудіо та відео», – зазначила Кріштіна Розгоні.
Тому пропонуємо не поширювати дію законопроекту на сферу друкованих та онлайн-медіа, а розробити окремий законопроект.
4. На нашу думку, умови діяльності друкованих медіа, порядок реєстрації та призупинення дії свідоцтва про реєстрацію достатньо вичерпно викладені в чинному законодавстві і не потребують удосконалення. Додаткові вимоги, передбачені в законопроекті про медіа – як-то надання Національній раді з питань телебачення і радіомовлення документів про власників видання та фінансових звітів, – виглядає як посилення контролю із боку держави і вплине на ситуацію на ринку друкованих медіа, який сьогодні переживає кризу.
5. Законопроект наділяє надзвичайно широкими повноваженнями Національну раду з питань телебачення і радіомовлення. В медіапросторі створюється надпотужний державний регулятор, який, за задумом авторів документу, матиме вплив на всі без винятку медіа. Ми стурбовані тим, що в законопроекті недостатньо визначені противаги для таких широких повноважень. Переконані, що закон повинен передбачити ефективні запобіжники від корупції чи політичного тиску на членів Національної ради. Крім того, потрібно встановити механізм ефективного громадського контролю за діями регулятора.
6. Погоджуючись із необхідністю законодавчого врегулювання медіаринку, закликаємо парламентарів докладати зусилля для дієвого захисту прав журналістів та боротьби з безкарністю, розвитку клімату економічної незалежності медіа. Поки що очевидним пріоритетом влади є регулювання, а не підтримка та захист українських медіа.
