Як вижити в полоні? Як упоратися зі стресом
і страхом? Як спілкуватися з потерпілими від війни? Як уберегтися від
емоційного вигоряння? Як реагувати на негативні коментарі в інтернеті?
Ці та інші питання були в центрі уваги онлайн-тренінгу «Психологічна безпека
журналістів, які висвітлюють війну в Україні», який відбувся у четвер, 19
травня. Це другий тренінг із циклу навчальних безпекових заходів, які реалізує
Національна спілка журналістів України за підтримки ЮНЕСКО і у партнерстві із
організацією «Репортери без кордонів».
«З перших днів широкомасштабного російського вторгнення спілка журналістів організувала онлайн-тренінги та адаптувала поради з роботи журналістів у ворожому середовищі. Водночас ми отримували й отримуємо запитання, які стосуються психологічної безпеки та стратегії виживання в полоні. Психічне здоров’я журналістів – невід’ємна складова загальної безпеки професії, і це давно враховують провідні світові медіа. Сподіваюся, наш тренінг призведе до того, що українські редакції запровадять певні процедури і практики, які допоможуть журналістам упоратися зі стресом і психологічним навантаженням», – зазначила, представляючи тему тренінгу, перша секретар НСЖУ Ліна Кущ.
Правозахисник, журналіст, автор книги «100 днів полону», секретар Національної спілки журналістів України Валерій Макеєв представив рекомендації з виживання в полоні. Найважче, за словами спікера, пережити перші години і перші кілька діб, коли тиск на полоненого максимальний. «Якщо ви пройшли це, то вже витримали перше випробування. Якщо вас перевели до в’язниці – це теж добре, отже, вас зафіксували не як безвісти зниклу особу, а як полоненого. Знайте, що на ваше визволення чекають рідні, колеги. Рано чи пізно, це станеться», – переконаний Валерій Макеєв.
Про те, як робота журналіста відбивається на його психологічному стані, як зберегти самоконтроль і впоратися зі стресом говорили військовий психолог, тренер із виживання та опору у ворожому середовищі Олена Сек та соціальний психолог, супервізор, керівник дівізіону стресу та психотравми Національної психологічної асоціації Володимир Пєтухов.
«Роботу журналіста під час війни можна порівняти з роботою в умовах радіації. Ви маєте право вчасно вийти з небезпечної зони», – наголосила Олена Сек.
За словами тренерки, редактори ЗМІ повинні взяти відповідальність за психічне здоров’я працівників. Варто розпитувати журналістів, які щойно повернулися із завдання або із відрядження, про те, що з ними відбулося. Це дає змогу самому журналісту висловити думки та емоції, навіть допомагає структурувати майбутній матеріал.
Ситуація невизначеності послаблює людину, і цю невизначеність потрібно долати ретельною підготовкою, говорить Володимир Пєтухов. Наприклад, вчитися, як поводитися під час обстрілів, якщо там, куди ви вирушаєте, ймовірно, стрілятимуть. Психолог розповів про кілька технік, які допомагають повернути контроль за власним організмом і ситуацією, а також прокоментував типові ситуації, які виникають під час роботи журналістів. Приміром, агресивна поведінка співрозмовників, відмова у зйомці або інтерв’ю, погрози – реальні та віртуальні, негативні коментарі в соціальних мережах.
Спікери радять журналістам звертатися за професійною психологічною допомогою, яку сьогодні надають чимало фахівців – зокрема, Інституту психології здоров’я.
Відеозапис тренінгу можна переглянути на
сторінці НСЖУ у фейсбуку:
https://www.facebook.com/nsju.org/videos/958736051484996
Раніше спілка презентувала україномовну адаптацію спеціального видання «Посібник з безпеки для журналістів», підготовлену організацією «Репортери без кордонів» спільно з Національною спілкою журналістів України за підтримки ЮНЕСКО. Посібник пропонує практичні поради для журналістів, які працюють у зонах високого ризику, а також короткі інструкції щодо підготовки до різного типу небезпек, які можуть включати збройні конфлікти, епідемії, стихійні лиха та вуличні протести.
