«Культура може бути інструментом, який допомагає нам спілкуватися з міжнародними аудиторіями». Таку думку висловила виконавча директорка Українського ПЕН-центру Тетяна ТЕРЕН під час дискусії на круглому столі «Як збільшити присутність Криму в інформаційному просторі України в 2022?».
НА АКЦІЇ ПРИХОДЯТЬ БАГАТО КАМЕР…
Український ПЕН – це велика волонтерська організація, що працює на перетині кількох сфер: ми працюємо в правозахисному і журналістському полі, але насамперед працюємо в культурному полі.
Якщо говорити про наші кампанії, пов’язані із ситуацією зі свободою слова в Криму і про наші акції на підтримку громадянських журналістів, варто виділити два аспекти – журналістський і культурний. Протягом восьми останніх років спільно з нашими колегами (зокрема, з Центром прав людини ZMINA, Центром громадянських свобод ) ми організували і провели десятки перфомансів, виставок, літературних читань.
Зазвичай на акції приходить багато камер, і це можемо вважати хорошим показником. Для нас це означає, що наша акція викликає інтерес, має широке медіа охоплення, про нього знатиме широке коло людей. Але останнім часом дивує, що журналісти часто приходять не на знак солідарності з окупованим Кримом, а просто виконують свою роботу. Щоб вони прийшли підтримати своїх колег, такого я дуже мало бачила за ці роки .
Дуже рідко журналісти починають свої виступи з того, щоб сказати: «Перед тим, як почнемо нашу розмову, хочу нагадати, що сьогодні десятки людей – моїх колег у Криму є в’язнями Кремля. Я хочу висловити їм свою підтримку».
Порівнюю, наприклад, кампанію на підтримку Олега Сенцова, яку ми також проводили. Неможливо було уявити, щоб у той період і особливо – під час голодування, щоб хтось з українських режисерів, акторів, беручи участь у якійсь події чи то в Україні, чи то за кордоном, не почав би свій виступ зі слів солідарності з Олегом Сенцовим. Діячі культури за будь-якого слушного моменту інформували про те, що відбувається в тимчасово окупованому Криму.
ПРОГРАМА SOLIDARITY WORDS.
Ми об’єднали зусилля з Центром прав людини ZMINA і наприкінці 2021 року запустили правозахисну програму Solidarity words. У рамках цієї програми тринадцять відомих українських письменників та журналістів стануть персональними амбасадорами тринадцяти журналістів-політв’язнів, які утримуються в тимчасово окупованому Криму та РФ.
З одного боку це інформаційний проєкт – ми використовуємо всі інформаційні майданчики, які є в наших амбасадорів. З іншого боку це проєкт підтримки політв’язнів та їхніх родин.
Серед амбасадорів такі відомі журналісти, як Віталій Портникова, Юрій Макаров, Мирослава Барчук, Ольга Герасим’юк. Разом з іншими колегами-журналістами і письменниками вони беруть під опіку ув’язених кримсько-татарських громадянських журналістів, а також Владислава Єсипенка, Олексія Бессарабова, Нарімана Джеляла. Для нас дуже важливо, щоб це була не одноразова коротка акція, а тривала і системна робота на підтримку політв’язнів і їхніх родин.
КУЛЬТУРНЕ ПОЛЕ І ЙОГО ІНСТРУМЕНТИ.
Варто сказати про культурне поле. Здається, ми ще не до кінця використали всі культурні інструменти. А насправді культура може бути інструментом, який допомагає нам спілкуватися з міжнародними аудиторіями. Наш досвід показує, що розмова про громадянських журналістів, про війну в Україні, про ситуацію зі свободою слова в Криму відбувається значно легше, коли ми звертаємось, скажімо, до колективів музеїв, театрів, літературних спільнот, кінематографістів.
Варто згадати проєкт Аліма Алієва – виставу «Крим. П’ята ранку». Вважаю, що це дуже сильна ініціатива: виставу, після того, як вона була представлена в Україні, показали в Польщі, планують показати «Крим. П’ята ранку» в Німеччині та Америці.
Я була свідком того, як працює на аудиторію розповідання історій на театральних майданчиках, театральною мовою, із залученням місцевих акторів і режисерів. Думаю, що є ще дуже багато цікавих інструментів, як от фільм про Нарімана Джеляла. Ми сьогодні працюємо над літературним проектом.
Спільно з Центром громадянських свобод ми здійснили проєкт «Крим. Літній сезон». Це була виставка, що влітку 2021року протягом місяця експонувалася в магазині «Всі свої».
Ми хочемо, щоб з’явилися художні тексти про історії громадянських журналістів, були втілені книжкові проекти. З’являється дуже багато потужних текстів від ув’язнених російськими силовиками. Це, зокрема, – листи, які ми читаємо на всіх акціях. Але ж вони можуть загубитися з часом, тому дуже важливо було б їх зібрати в книжках. Дуже хотілося б попрацювати з книжками, де будуть зібрані й представлені історії бранців Кремля та їхніх родин, де будуть зафіксовані щоденники.
Як бачимо, потужні проекти ми могли втілити в життя завдяки співпраці з іншими правозахисними і медійними організаціями. Вважаю, що дуже важливо й надалі нам об’єднуватися з кожного інформаційного приводу, до кожної дати. І нам треба разом вирішувати, на якому майданчику, якою мовою ми можемо розповісти про життя в тимчасово окупованому Криму.
Нагадаємо, що за участі відомих громадські діячів, правозахисників і журналістів Національна спілка журналістів України провела круглий стіл на тему: «Як збільшити присутність Криму в інформаційному просторі України в 2022?». У ході дискусії виступили голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат кількох скликань Рефат Чубаров, голова НСЖУ Сергій Томіленко, перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, кримський журналіст, секретар НСЖУ Микола Семена, голова Правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко, голова Правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, координатор «Платформи звільнення політв’язнів» Ігор Гриб, голова Правління ГО «Лабораторія журналістики суспільного інтересу» Наталія Гуменюк, голова Правління ГО «Кримськотатарський ресурсний центр» Ескендер Берієв, головний редактор сайту судової журналістики «Ґрати»; Антон Наумлюк, ведуча Першого кримськотатарського телеканалу ATR Гульсум Халілова.
Також під час цього заходу НСЖУ презентувала «Рекомендації для журналістів «У фокусі – КРИМ» за підсумками спеціального онлайнового курсу для українських медійників. Авторами Рекомендацій є відомі журналісти, активісти НСЖУ Ліна Кущ та Микола Семена.
