Юлія Марціновська, журналістка і радіоведуча Коломийської телерадіокомпанії «Нове телебачення краю» поєднує журналістику і роботу на ТРК «НТК» з обов’язками помічниці військових капеланів, займається логістикою закордонних постачань автомобілів і не тільки. Матеріал про неї підготувала газета «Вільний голос» у межах ініціативи НСЖУ «Ми з України!».
«У січні цього року друг «Смик» виїжджав з Коломиї на ротацію, потягом, о десятій вечора – розповідає Юля. – Хотілося зробити з ним сюжет. Узяла фотоапарат. Друг «Ведмідь» знімав, я тримала петличку, записала звук. Все вдалося. Погодила сюжет з керівництвом, адже з питань безпеки є багато нюансів. Так почався новий етап у житті й роботі. Ми їздили до меценатів, підприємців за допомогою для побратимів. Відчували, що війна неминуча. Були готові до неї. Незадовго до 24 лютого я ще раз озвучила побратимам свою готовність працювати у зоні проведення бойових дій. Якщо у 2015 році вони сприйняли моє бажання несерйозно, то тепер відповіли: «окей, подивимось». Потроху почали готувати мене. Звісно, вдома ніхто про це не знав. Виїзд на схід України планувався на двадцяті числа лютого. Друг «Смик» порадив на кілька днів відкласти виїзд. А 24 лютого вже все змінилося остаточно. Тоді було просто нестерпно усвідомлювати, наскільки всі тут були неготові до того, що насувається страшна небезпека, що будуть бомбити аеродроми, міста…» – розповідає журналістка.
Відтоді вона стала ще й оператором, адже знімати доводиться часто на різних локаціях. Коли на базі капеланів розмістили переселенців, забезпечували їх усім необхідним завдяки волонтерам з-за кордону. Юлині сюжети були й залишаються своєрідною звітністю про таку необхідну адресну допомогу. Тепер займаються переправленням через кордон автомобілів для українських захисників. Готують документи, волонтерів-водіїв, через Мінінфраструктури погоджують списки. Документи на переїзд готують абсолютно безкоштовно, якщо є всі докази, що автівка їде виконувати бойові завдання. Процес складний, але дуже потрібний. Юля зізнається: війна навчила її бути одночасно діловодом, перекладачем, парамедиком, водієм, інформаційним рупором.
Юля знімає сюжети для побратимів, запрошує їх на ефіри. Довелося пережити болючі втрати друзів. Її історії бачила Європа, вражена правдою про війну в Україні. Це спрацювало: відгукнулися волонтери, меценати, небайдужі. Вона втілила кілька творчих проєктів про військових капеланів на радіо і телебаченні. Паралельно працювала над двома грантовими проєктами. Життя перетворилося у суцільний «дедлайн», це стосується як роботи, так і домашніх справ. Молоду маму чекають вдома двоє діточок – її надія і опора.
«Мені складно уявити своє життя без того, чим тепер займаюся, – каже Юля. – Цього тижня, як представниця капеланів, їду до Відня на захід рівня очільників Австрії. Потім нас запрошують на захід «Формули-1», йтиметься також про допомогу Україні. Розумію, що рано чи пізно ми переможемо. Далі візьмемося за відбудову країни, роботи вистачить усім. А тим часом працюємо і наближаємо перемогу кожен на своєму місці…»
Нагадаємо, що ініціатива «Журналісти – важливі!» має на меті розповісти широкій аудиторії про цінність роботи медійників, ризики і виклики, з якими стикаються працівники ЗМІ, висвітлюючи правду та разом із усім українським народом воюючи за свободу і незалежність нашої країни.
