З початком повномасштабної війни редакція газети «Життя Семенівщини» продовжила роботу й навіть стала своєрідним посередником між тими, хто потребував і хто міг дати. А її редактор Сергій Висоцький особисто розвозив продукти нужденним. Матеріал про 90-річне видання та його колектив вийшов у «Новинах Городнянщини» в межах ініціативи НСЖУ «Журналісти – важливі!».
«Саме 24 лютого ми вирішили колективом не виходити на роботу, бо громада одразу опинилась відрізаною від будь-яких шляхів постачання, – згадує Сергій Висоцький. – Треба було оговтатись і сприйняти ту жахливу реальність, яка відбувалась. Але вже наступного ранку я прийшов у редакцію, яка розташовується в центрі міста. А там мене вже зустрів наш кочегар, який, виявляється, і вчора приходив щоб протопити приміщення і одразу: «А що це ви тут порозбігалися? Працювати треба!». Мабуть, ота фраза й стала необхідним поштовхом до розуміння того, що хоч і нема можливості виходити друком, але щось таки робити треба, не можна сидіти, склавши руки».
Редактор наповнював сторінку газети у Фейсбуці.
Першою проблемою постало те, що частина пенсіонерів не доотримала пенсій у лютому. Як вижити людям без копійчини за душею, та ще й в умовах відсутності постачання харчів у торгівельну мережу? Тоді редакція кинула клич: «Можливо, ви знаєте людей, які залишились ні з чим і потребують допомоги? А , можливо, в когось є зайві продукти, якими можна поділитися? Час гуртуватись!». Так журналісти стали посередниками між тими, хто міг дати і тими, хто того найбільше потребував.
Громада досі під обстрілами, а в редакції випускають газету й волонтерять.
«На жаль, вже було зрозуміло що після двох місяців простою, без надходжень і фінансової підтримки, ми не зможемо працювати так, як раніше, – каже Сергій Висоцький. – Тож за власним бажанням звільнились четверо працівників, нас лишилось тільки троє – я, верстальниця та бухгалтер. Перший номер «Життя Семенівщини» після початку повномасштабної агресії побачив світ у травні. На чотирьох сторінках – щоб зменшити витрати на друк і папір. Тираж відчутно зменшився – нині він становить півтори тисячі примірників. Адже населення в громаді теж значно зменшилось – багато людей виїхало, тікаючи від війни. І хоч багато хто говорить, що судячи по тенденціях, друкована преса своє доживає, ми не можемо зрадити своїх читачів. Бо не всі з них можуть користуватися інтернетом, а чекають друкованого слова».
Нагадаємо, що ініціатива «Журналісти – важливі!» має на меті розповісти широкій аудиторії про цінність роботи медійників, ризики і виклики, з якими стикаються працівники ЗМІ, висвітлюючи правду та разом із усім українським народом воюючи за свободу і незалежність нашої країни.
На фото: Сергій Висоцький з одним із передплатників газети
