Катерина Венжик, шеф-редакторка Speka.Media, 24 лютого прокинулася волонтеркою, хоча лягала спати редакторкою. Про переоцінку цінності соцмереж, «нативку воєнного часу» та про те, які журналістські вміння допомагають бути ефективною під час війни, вона описала у матеріалі The Page в межах ініціативи НСЖУ «Журналісти – важливі!».
Зауважу: повномасштабне вторгнення не було для неї несподіванкою, бо розуміла, що війна почалася ще 8 років тому.
«Десь навіть полегшало: ну все, нічого вже не очікуємо, ненавиджу цю чортову невизначеність. Все визначилося, а значить і план дій теж. Оскільки війна для мене почалася набагато раніше, ніж 24 лютого 2022 року, то й досвід волонтерства на той момент вже був. Слова «турнікет», сelox, термоковдра, декомпресійна голка давно вже були у домашньому вжитку — ми з чоловіком займалися закупівлею такмеду з 2014 року, то ж було розуміння, що має бути, де це купити, скільки грошей потрібно зібрати, як їх зібрати і так далі», — говорить Катерина.
Тож вважає, що її включення у волонтерський рух уже з 25 лютого не є чимось героїчним.
«Розповім краще, як саме журналістика допомогла впоратися на цьому шляху з ситуаціями, кожна з яких могла завести всю затію у глухий кут, залишити бійців без захисту, а в гіршому випадку можна було втратити колосальну суму грошей впусту.
Отже, чому бути журналістом-волонтером трохи легше, ніж просто волонтером?
Перше. Контактна база. Я вже якось сміялася, що 50% моєї вартості як професіоанала складає моя телефонна книга, і у випадку термінового вирішення питань, які здаються невирішуваними, рятують саме контакти та можливість врешті знайти саме ту людину, яка допоможе все «розрулити».
Навички збору та аналізу інформації. Мабуть, не варто пояснювати, що ринок військових товарів, м’яко кажучи, специфічний, сильно не схожий за своєю структурою та ієрархією на «цивільні» ринки, і дуже ризикований для новачків.
Вміння шукати інформацію і працювати з першоджерелами збереже вам як журналісту купу грошей.
Третє. Емпатія. Щира цікавість до людей, їхніх потреб, історій — те, що дозволяє вам не кинути цю ношу на півшляху, бо волонтерство — справа важка та невдячна. Як виявилося, емпатія — то штука, яка потребує тренування, і журналістика вчить їй як мало що інше», — зазначає журналістка.
Утім, каже, волонтерство теж відіграє певну роль і впливає на журналіста.
«Світ може бути геть не таким, яким ти його уявляєш. Волонтерство не просто знімає рожеві окуляри, а добре вчить відкидати взагалі будь-які упередження щодо людей чи подій. Після волонтерських проєктів ти стаєш настільки open-minded, як не стати після жодного професійного тренінгу».
Нагадаємо, що ініціатива «Журналісти – важливі!» має на меті розповісти широкій аудиторії про цінність роботи медійників, ризики і виклики, з якими стикаються працівники ЗМІ, висвітлюючи правду.
