Основною зброєю профспілок у всьому цивілізованому світі є страйки і мітинги, які дають хороші результати. В Україні профспілки цієї зброї наразі позбавлені, адже на час воєнного стану діє заборона на проведення страйків і мітингів. Отже, відстоюють права працівників у дискусіях з урядовцями, зверненнями і обґрунтованими пропозиціями.
На цьому наголосив голова Федерації профспілок України Григорій Осовий під час зустрічі з українськими медійниками, організованої Національною спілкою журналістів України.
Хороший приклад захисту прав працівників і співпраці профспілок і медівників. А профспілки і в Швеції профспілки
«Зустрічі журналістської спільноти України з керівництвом профспілок стають доброю традицією, – переконаний голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Вони дають можливість у демократичному форматі отримати з перших вуст фахових спеціалістів Федерації профспілок України роз’яснення і коментарі щодо врегулювання трудових відносин та захисту трудових прав співробітників в редакціях, як діяти в разі різних непередбачуваних ситуацій, що почастішали з початком широкомасштабної війни в Україні».
13 березня 2025 року Федерація профспілок України з Національною спілкою журналістів України провели третій Український журналістський онлайн форум «Захист трудових прав в умовах воєнного стану». Його модераторами виступили голова Федерації профспілок України Григорій Осовий та голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
В конференції взяли участь близько вісімдесяти медійників з різних регіонів України – від прифронтових і деокупованих територій до глибокого тилу (якщо такий є на сьогодні в Україні). Інформували про важливі аспекти роботи ФПУ і відповідали на численні запитання медійників заступники голови Федерації профспілок України, керівники і фахівці структурних підрозділів ФПУ. Порушено важливі теми захисту працівників в умовах воєнного стану.
Сергій Томіленко, який був почесним гостем конгресу Шведської спілки журналістів у Стокгольмі й узяв участь в його роботі, розповів про солідарність шведських колег з українськими журналістами і їхню дієву допомогу під час великомасштабної війни в Україні. Він говорив і про те, що всі працюючі в сфері медіа Швеції, як правило, є членами журналістської профспілки, мають дієвий захист своїх прав. Хотілося б, наголосив Сергій Томіленко, щоб і наші медійники мали б такий само захист своїх трудових прав.
Варто сказати, що й профспілки України також мають ділові стосунки зі шведами – співпрацюють з об’єднаннями профспілок Швеції. В результаті такої співпраці стало можливим реалізувати в Україні проєкт збереження ментального здоров’я працівників.
Цікаві факти про пріоритети в роботі профспілок України в умовах воєнного часу прозвучали у виступі голови Федерації профспілок України Григорія Осового. Зокрема, він розповів: «У 2024 році профспілками було надано 183738 консультацій щодо трудового захисту працівників різних галузей, складено 1500 позовних заяв до суду і подань роботодавцям. За адвокаціями профспілок було присуджено до стягнення на користь працівників 652 млн. 829 тис. гривень боргів по заробітній платі та інших заборгованостях».
Також очільник ФПУ повідомив, що представники профспілок спільно з урядом і парламентом нашої держави працюють над розробкою проекту нового Трудового кодексу України. Ця велика, копітка робота має завершити багаторічні зусилля профспілок в боротьбі за вдосконалення трудового законодавства в Україні.
Григорій Осовий каже:
«Наш проєкт Трудового кодексу України спрямований на те, щоб узагальнити всю нормативну базу трудових відносин, включаючи й безпеку на робочих місцях. І це співпадає з роботою уряду України в справі приведення національного законодавства у відповідність до норм і стандартів Європейського Союзу, Конвенції міжнародної організації праці. В 2024 році ФПУ було передано й розглянуто та дано експертну оцінку 807 проєктів законів, постанов уряду, розпоряджень, наказів міністерств і відомств. Усі подані нами зауваження і пропозиції спрямовані на поліпшення трудових відносин і гарантій захисту працюючих».
Вирішують нагальні питання сьогодення і працюють на майбутнє
Заступник голови ФПУ Олександр Шубін очолює всю законотворчу працю в рамках ФПУ і представницького органу, котрий працює над унормуванням трудових і соціальних відносин.
Під час цього онлайн форуму він говорив про реформи, що в сфері мандату профспілок відбуваються в державі. Зокрема, йшлося про трудову реформу, котра є одним з основних напрямків роботи профспілок і готується як реформа євроінтеграції.
«Народ України висловився щодо своїх очікувань вступу до ЄС, і тому ми активно працюємо над імплементацією європейських директив, що увійшли в Угоду про асоціацію України з ЄС. В роботі над реформою спираємося на зміни, що відбуваються в розвитку ЄС. Зокрема, йдеться про зайомну працю – коли людина проживає в одній країні, а працює в іншій, про додаткові навантаження на роботодавців стосовно соціального захисту працівників, про зелені робочі місця, про законність джерел вироблення і постачання продукції тощо», – каже Олександр Шубін.
Виступають профспілки за внесення змін до законодавства щодо врегулювання трудових відносин, пенсійної системи, соціального захисту працівників, які потерпають від ворожих обстрілів під час великомасштабної війни. Трохи неочікувано прозвучало, що в умовах війни спеціалісти ФПУ моніторять трудові права працівників на окупованих територіях – учителів, медиків, працівників ЗАЕС.
Також оформили представництво в Міжнародній організації праці, і один із заступників голови ФПУ Василь Андреєв обраний до складу органу управління цієї Міжнародної організації праці, бере активну участь у її роботі.
На завершення виступу Олександр Шубін сказав:
«Світ змінюється дуже швидко, і це вимагає від нас працювати на майбутнє, розробляти нові підходи до вирішення проблем. Готуємо проєкт-дослідження щодо необхідних трудових ресурсів для забезпечення відновлення нашої держави після перемоги. Сподіваємося взяти участь в конференції з питань відновлення, де наш проєкт буде презентовано».
Як захистити права працівників? Потрібна справедлива трудова реформа.
Керівник департаменту правового захисту ФПУ Георгій Селіванов інформував про роботу профспілок над розробленим Міністерством економіки України проєктом нового Трудового кодексу. Він каже про те, що в економіці постійно відбуваються зміни, і відповідно з’являються нові концептуальні підходи в побудові нового трудового законодавства.
Георгій Селіванов наголошує: «Трудове законодавство і трудове право мають поширюватися не лише на працівників, з якими укладено трудові договори, а мають також захищати і самозайнятих осіб та їхніх працівників. При цьому, маючи орієнтири на документи міжнародних організацій та директив і запроваджуючи їх у трудове законодавство України, ми не повинні втрачати високих стандартів, що є в нашому законодавстві. При цьому всі спірні питання мають вирішуватися на основі соціального діалогу».
Працюють на забезпечення оптимальної соціальної складової Державного бюджету.
Керівниця департаменту ФПУ з питань бюджету та оплати праці Світлана Маковенюк говорила про активну участь Федерації профспілок у формуванні бюджетної політики. Зокрема, всім учасникам бюджетного процесу подаються аргументовані пропозиції, спрямовані на забезпечення оптимальної соціальної складової Державного бюджету – забезпечення соціального захисту, фінансування пріоритетних галузей економіки тощо. Ці позиції відстоюються і під час ділової співпраці з представниками міністерств, з народними депутатами України.
Вона зазначає:
«Враховуючи євроінтеграційний рух нашої держави, з метою недопущення зниження соціальних гарантій ми просуваємо пропозицію встановлення мінімальної заробітної плати на рівні 50 відсотків від середньої зарплати в Україні. Або – мінімальна зарплата має бути не нижчою за фактичний прожитковий мінімум, що наразі становить близько 10500 гривень.
Але, хоча позицію профспілок підтримано Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики, усі пропоновані стандарти в бюджеті на 2025 рік були заморожені і залишаються на рівні 2024 року. Тепер плануємо звертатися до Кабінету міністрів щодо підвищення соціальних стандартів і гарантій за підсумками першого півріччя 2025 року».
За словами Світлани Маковенюк, були направлені звернення до Верховної Ради України, Президента України щодо підвищення розмірів мінімальної зарплати хоча б на рівень інфляції. До всіх владних структур направлено заяву ФПУ про збереження і відновлення трудового потенціалу, щоб повернути українців з-за кордону, зберегти трудовий потенціал всередині країни.
Мінімальна зарплата і бронювання від мобілізації – соціально чутливе питання. Для журналістики в тому числі
Світлана Маковенюк зазначає, що під час воєнного стану розмір мінімальної заробітної плати впливає і на процес бронювання працівників на критично важливих виробництвах. Нині для отримання броні від мобілізації зарплата працівника має становити не менше 2, 5 мінімальних зарплат. Отже, її підвищення може знизити можливості бронювання.
Чутлива проблема розміру мінімальної зарплати і для українських медіа, які часто працюють з мінімальним штатом, у складних економічних умовах. Так, голова НСЖУ Сергій Томіленко каже: «Наразі Міністерством культури і стратегічних комунікацій редакції прифронтових медіа віднесені до переліку підприємств критично важливої інфраструктури економіки. Тим самим редакції отримують право на бронювання 50 відсотків військовозобов’язаних співробітників.
Але стандарт зарплати для бронювання – не менше 20000 гривень – є не підйомним для невеликих редакцій, особливо у прифронтових ЗМІ. І це є ще один з викликів для медійної галузі».
Плюси і мінуси бальної пенсійної системи
Керівник управління соціального страхування і пенсійного забезпечення ФПУ Володимир Максимчук говорить про те, що запропонований Міністерством соціальної політики проєкт пенсійної реформи поки що є дуже сирим і вимагає серйозного доопрацювання.
Можна виділити три блоки питань. Перший – є намагання систематизувати всі надбавки, доплати, підвищення, яких нині налічується десятки. І це є позитивний крок. Другий блок – пропонуються зміни в обчисленні пенсій, призначених за спеціальними законами (військовослужбовці, прокурори та інші). Йдеться про підвищення індексації цих пенсій і застосування обмежувальних коефіцієнтів надвисоких пенсій. Третій блок – обчислення пенсій у солідарній системі, де на сьогоднішній день існує багато проблем.
Зокрема, Володимир Максимчук зазначає:
«На сьогодні в солідарній системі найбільшу проблему становить дуже низький рівень пенсій: більше 70 відсотків українських пенсіонерів мають пенсію, що нижча прожиткового мінімуму. При фактичному прожитковому мінімумі 6600 гривень мінімальний розмір пенсії становить 2361 гривню, середній – 5700 гривень.
Свою негативну роль відіграє несправедливість у обчисленні пенсій: розмір пенсії залежить не тільки від стажу і розміру зарплати, а й від того, коли людина виходить на пенсію. При однакових показниках зарплат і стажу призначені зараз пенсії можуть бути вдвічі вищими, ніж призначені 10-20 років тому назад».
Цю проблему передбачається вирішити новим законом про пенсійне забезпечення, і багато що в цьому процесі залежить від того, скільки платників соціального внеску є в Україні. Зазначається, що пенсійна система може діяти продуктивно в тому випадку, коли на одного пенсіонера в країні є троє працюючих – платників соціального внеску. В Україні поки що такого балансу немає.
Новий Закон України про безпеку та здоров’я працівників: робота над проєктом і коли закон запрацює на повну силу
Завідувачка відділу департаменту охорони праці ФПУ Діана КОЗАКОВА говорить:
«Підписавши угоду з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання змінити законодавство з охорони праці, і протягом останніх шести років в Україні вже імлементовано 30 європейських директив зі сфери охорони праці та охорони здоров’я. Також розроблено Проєкт Закону про безпеку та здоров’я працівників на роботі, який має замінити закон, що чинний ще з 1992 року. У 2023 році цей законопроект був зареєстрований у Верховній Раді України».
Проте, як зазначає Діана Козакова, цей проєкт закону не був погоджений Федерацією профспілок України, бо, на думку профспілок, певні його норми звужують права і гарантії працівників на охорону праці. До того ж, за її словами, законопроєкт частково не відповідає нормам ратифікованих Україною міжнародних конвенцій та Хартії основних прав Європейського Союзу.
Спеціалісти ФПУ зверталися до Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики з постатейними зауваженнями щодо законопроекту, але все-таки в серпні 2024 року законопроєкт було прийнято в першому читанні. Зараз для підготовки до другого читання, яке має відбутися в квітні 2025 року, створено робочу групу, в роботі якої за підтримки народних депутатів беруть активну участь п’ятеро представників ФПУ.
Діана Козакова запевняє: «Основоположні права і зобов’язання, що є на сьогодні в працівника – розслідування нещасних випадків, навчання працівників з питань безпеки на роботі, страхування, дозвільна система, медогляд тощо – залишаються». Сказала вона й про те, нині враховується складність застосування нового Закону про охорону праці в умовах воєнного стану. На повну силу закон має запрацювати після перемоги України, в мирний час.
Запитання – відповіді.
Журналісти запитують – спеціалісти ФПУ коментують і дають відповіді.
Схожі проблеми журналістів і шахтарів. Їх вирішення потребуватиме нових законів і коштів.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко говорить про те, що економіка медіа сектору України на сьогодні перебуває в стагнації. Так, у Національній спілці журналістів доводиться постійно фіксувати тривожні повідомлення про припинення роботи редакцій ЗМІ. Зокрема, в Одесі з 27 раніше працюючих телеканалів залишився тільки один, схожа ситуація спостерігається в Дніпрі, інших містах. По всій Україні припиняють вихід у світ локальні газети.
Все це веде не тільки до знищення інформаційного поля в нашій державі, а й торкається фінансового становища багатьох працівників редакції та їхніх сімей. На жаль, поки що підтримку українським медіа надають тільки міжнародні донори, яким НСЖУ висловлює велику вдячність.
Заступник голови ФПУ Олександр Шубін прокоментував ситуацію на прикладі вугільної галузі, більшість підприємств якої на сьогодні розташовані на окупованих територіях. Невелика їхня частка експлуатується агресором, більшість – зруйновані. Тільки з деяких підприємств вдалося зберегти документацію, і тільки невелика кількість колишніх працівників зі статусом ВПО змогли знайти себе на вугільних підприємствах західної України або в інших професіях. Така ж ситуація відбувається і з профспілковими організаціями, і в Пенсійному фонді України.
«При такому стані справ потрібні законодавчі зміни, над якими профспілки працюватимуть спільно з законотворчими структурами. На сьогодні ми співпрацюємо з багатьма організаціями, від яких залежить організація перекваліфікації працівників закритих підприємств, професійна підготовка кадрів. І все це є великою складовою майбутніх державних та регіональних планів відбудови і відродження України. Безумовно, це потребуватиме великих коштів і великих законодавчих зусиль, але це треба буде робити» , – підсумовує Олександр Шубін.
У контексті планів участі ФПУ в процесі відновлення України Сергій Томіленко зауважує, що Національна спілка журналістів закликає українську владу і всі міжнародні організації не розглядати процес відновлення України без розгляду питання підтримки стійкості регіонального медіа сектору.
«Питання доступності до інформації має стояти поряд з питаннями відбудови міст, відновлення інфраструктури. У цьому НСЖУ має підтримку від Європейської асоціації журналістів, таких країн, як Данія, котра, наскільки відомо, взяла шефство над відновленням Миколаївської області і медіа Миколаївщини», – каже голова НСЖУ.
Про відпустки у воєнний час.
Чи гарантовані відпустки у воєнний час? Чи можна їх мінімізувати? Чи можна виплачувати компенсацію?
Вікторія ЛИПЧАНСЬКА – шеф-редакторка кадрового напряму групи компаній «МЕДІА-ПРО» та журналу «КАДРОВИК.UA», співпрацює з ФПУ і очолює Центр правової допомоги. Вона наголошує: «Щодо відпусток можна сказати коротко: «Зароблене віддай!». І цей принцип діє як у мирний час, так і під час дії воєнного стану».
А далі вона докладно, з посиланнями на букву закону інформувала учасників онлайн зустрічі про види відпусток в умовах дії воєнного стану.
Відпустка без збереження заробітної плати.
Вікторія Липчанська розповіла, що діє Закон України від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Одна із статей цього закону регулює всі особливості щорічних та інших відпусток, зокрема – відпусток без збереження заробітної плати.
Вона каже: «Особливість воєнного стану в тому, що роботодавець у цей період може обмежити тривалість щорічної відпустки не менше ніж до 24 робочих днів. Всі інші надбавки до відпусток мирного часу або мають надати після завершення воєнного стану, або компенсувати».
Суперечливою, за її словами, є норма Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток…» від 22.11.2023 р. № 3494-IX. Ця норма закону допускає можливість роботодавцеві замінити частину щорічної відпустки відпусткою без збереження заробітної плати. Вона нині заперечується в Конституційному суді України, а поки що профспілки рекомендують її не застосовувати.
Актуальними під час широкомасштабної війни стали питання про відпустку без збереження заробітної плати і скільки вона може тривати. Валерія Липчанська зазначає, що відпустка без збереження зарплати має надаватися за бажанням працівника, і термін такої відпустки може бути обмежений тільки часом дії воєнного стану. Певні особливості надання відпусток без збереження зарплати діють для внутрішньо переміщених осіб і осіб, які тимчасово перебувають за кордоном.
Що робити, коли штат редакції не чисельний і працюючі не мають можливостей йти у відпустку?
Було сказано, що ст. 6 Закону України № 2136-ІХ від 15.03.2022 р. на період воєнного стану призупиняє норму дії Закону про відпустки, що забороняє ненадання протягом двох років поспіль відпустки повної тривалості. На сьогодні все залежить від можливостей редакції організувати відпустки працюючим.
Якщо працівнику редакції відмовляють у наданні відпустки, він може звертатися з вимогою задоволення його вимог до інспекції з питань праці, інших інстанцій з вирішення трудових спорів. До того ж, у воєнний час за невикористану відпустку працівнику за його бажанням може бути виплачена компенсація.
Сергій Томіленко доповнює сказане Валерією Липчанською: «Головне – зберегти ментальне здоров’я, щоб робота без відпусток не вела до професійного вигоряння. Сьогодні на плечі журналістів, окрім великого навантаження через обмеженість у кадрах, покладено необхідність спілкування з травмованими війною людьми, доводиться працювати під обстрілами, що дає свої негативні результати».
Часто звучать і такі запитання – відповіді.
Чи можуть працювати особи, молодші 18 років?
Валерія Липчанська відповідає ствердно: можуть. І тут же зазначає, що роботодавці не люблять брати на роботу неповнолітніх, бо це накладає певні зобов’язання і не завжди вигідно економічно. Проте в умовах дефіциту працівників залучення до роботи неповнолітніх може бути доречним.
Чи можна звільнити з роботи одиноких батька чи матір?
Звільнити одиноких батька або матір, які мають дитину до 14 років або дитину з інвалідністю до 18 років за ініціативи роботодавця не можна, стверджує Валерія Липчанська. Навіть якщо така особа вчинила винні діяння.
Так само не можна звільнити за ініціативи роботодавця жінок, які мають дитину до трьох років або дитину до шести років, що потребує домашнього догляду.
На низку актуальних питань дала коментарі Марія ГРИЦЕНКО, яка очолює відділ інспекції праці департаменту правового захисту апарату ФПУ.
Як законодавчо врегульована дистанційна форма роботи?
Законом України від 4 лютого 2024 року № 1213 доповнено Кодекс законів про працю України статтею 60-2 «Дистанційна робота». В законі зазначається, що дистанційна робота – це форма організації праці поза робочими приміщеннями і поза територією роботодавця за вибором самого працівника і з використанням комунікаційних технологій. При цьому слід укладати трудовий договір про дистанційну роботу, форма якого розроблена і затверджена Міністерством економіки.
Дистанційна робота за погодженням з профспілковою організацією може бути організована і на підставі розпорядження, наказу роботодавця. При цьому роботодавець відповідає за безпеку робочого місця працівника.
Чи можна на законних підставах звільнити працівника редакції, якщо він від початку широкомасштабної війни не виходить на зв’язок? Чи передбачені якісь виплати такому працівнику?
Марія Гриценко, посилаючись на низку статей законів України, повідомила:
«Можна припинити трудовий договір з працівником у зв’язку з його відсутністю та відсутністю інформації про нього протягом чотирьох місяців поспіль. При звільненні роботодавець має виплатити всі належні працівнику кошти, які не були отримані раніше». Було зауважено, що до ситуації слід ставитися дуже уважно, адже навіть СМС-повідомлення працівника може засвідчити, що зв’язку з редакцією він не переривав.
І на завершення
В ході онлайн форуму його учасники-редактори активно спілкувалися в чаті: ставили запитання фахівцям ФПУ, віталися між собою, дякували керівникам українських профспілок за отриману інформацію. Керівники ФПУ, підсумовуючи все сказане, пропонують медійникам у разі необхідності звертатися за інформацією і роз’ясненнями на пряму лінію ФПУ або письмово. Запевняють, що жодне питання не залишиться без відповіді.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко наголосив, що участь у форумі вісімдесяти медійників засвідчує діловий інтерес до порушуваних питань, що такі зустрічі необхідні. І те, що в чаті на адресу керівників відділів і департаментів ФПУ прозвучали подяки від редакторів, підтверджує потрібність такого спілкування.
Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий закликав журналістів стати адвокатами захисту прав людини. Він каже: «Можна сказати, що питання, порушені під час марафону, були актуальні. І те, що всі редактори, незважаючи на напружений графік своєї роботи, залишалися в марафоні до кінця, засвідчує інтерес до отримуваної інформації. Сподіваюся, що медіа й надалі допомагатимуть ФПУ в поширенні інформації про соціальну місію профспілок, особливо тепер – під час воєнного стану. Це привертатиме увагу всіх причетних до законотворчої діяльності структур, а значить , що й проблеми вирішуватимуться оперативніше і якісніше».
Ольга Войцехівська, «Журналіст України».
Фото: ФПУ
Дискусія з цього приводу: