Трудове законодавство для журналістів під час війни: оформлення та звільнення працівників в умовах воєнного стану гіперлінк на публікацію
Відеозапис вебінару можна переглянути на фейсбук-сторінці НСЖУ лінк на запис
Подаємо текстовий виклад консультацій юриста.
Зміна умов праці
У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України (КЗпП), здійснюється не пізніше, як до запровадження таких умов.
Про що йдеться? За правилами статті 32 та 103 КЗпП, якщо в мирний час на підприємстві відбуваються зміни в організації виробництва і праці, то роботодавець має право в односторонньому порядку за два місяці повідомити працівника про зміну істотних умов праці, зокрема, про систему та розміри оплати праці, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу.
Зараз чекати два місяці не потрібно. Проте, в спеціальному законі вказується тільки про час повідомлення, а отже можна стверджувати, що умова наявності обґрунтування змін в організації виробництва і праці у воєнний час залишалась, тобто без запровадження вказаних змін все ще не можна змінювати умови праці, в тому числі умови оплати праці конкретного працівника.
Наведу приклад. На підприємство надходить лист, який отримує секретарка. Вона віддає лист керівникові канцелярії, той – заступникові директора, він його розглядає і йде до керівника. Але ми розуміємо, що цю організацію праці з листами може бути змінено: приміром, секретарка може занести лист безпосередньо до керівника. Якщо із організації праці виключено керівника канцелярії і заступника директора, то їхні трудові функції змінюються: вони вже не виконують функції з обробки кореспонденції. У цьому разі цих працівників можна попереджувати про зміну істотних умов їхньої роботи, прав та обов’язків та, відповідно, зменшувати заробітну плату. Але працівника потрібно спочатку ознайомити з наказом про зміни в організації виробництва та праці, а потім – про те, що у зв’язку з цими змінами змінилися його права та обов’язки, а відповідно – і його посадовий оклад.
Виплата зарплати. Заборгованість по зарплаті
У спеціальному законі якихось принципових змін не міститься, не було також їх внесення ні до КЗпП, ні до Закону України «Про оплату праці».
Заробітна плата, як і раніше, повинна виплачуватися на умовах, визначених трудовим договором, а роботодавець – вживати всіх можливих заходів для її виплати.
Єдине, на що можна звернути увагу, – на звільнення роботодавця від відповідальності у вигляді штрафів та інфляційних за порушення строків виплати, якщо таке порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Проте, на мій погляд, обставину непереборної сили можна було застосовувати і раніше, бо ми всі розуміємо, що накладати штраф на роботодавця, якщо наприклад, відбувся землетрус та був зруйнований офіс роботодавця та банк, де обслуговувався роботодавець, немає підстав для притягнення такого роботодавця до відповідальності за порушення строку виплати заробітної плати, оскільки відсутня суб’єктивна частина правопорушення – вина.
Ще раз наголошую – звільнення стосується тільки відповідальності, а не звільнення від виплати заробітної плати, тобто борг буде існувати.
Тепер повернімося до статей 32 та 103 КЗпП. Ми маємо ситуацію, за якою якщо роботодавець не хоче платити зарплату, він може штучно змінити умови праці: наприклад, прибрати наказом певні обов’язки працівника та автоматично зменшити таку плату до мінімальної. Або навіть встановити неповний робочий час: тоді мінімальна заробітна плата буде виплачуватися пропорційно такому часу.
Тому фактично роботодавцю зараз надано опосередковане право в односторонньому порядку зменшувати заробітну плату працівникам у будь-який момент, який передує такому зменшенню.
Нові строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів з питань оплати праці
За новими правилами, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, – у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
У разі пропуску з поважних причин вищезазначеного строку суд може поновити цей строк, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, минуло не більше одного року.
Тобто скасована можливість для працівника в разі порушення законодавства про оплату праці звертатися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Раніше працівник міг прийти в редакцію з претензіями через кілька років. Зараз це право обмежено трьома місяцями.
Виплата середнього заробітку мобілізованим працівникам
19 липня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 1 липня 2022 року № 2352-IX, який містить дві актуальні для цього розділу норми.
Перше. Скасовано право на робочий стаж, що дає право на щорічну відпустку для певних працівників, які проймають участь у бойових діях.
За новою редакцією п. 2 ч. 1 ст. 82 КЗпП, до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 75 цього Кодексу) тепер не зараховуються час, коли працівник був призваний на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.
Друге. Скасована гарантія права на середній заробіток для певних працівників, які беруть участь у бойових діях.
За новою редакцією ч. 3 ст. 119 КЗпП, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення тепер зберігаються тільки місце роботи і посада на підприємстві на час призову, але не середній заробіток.
Вебінар було проведено в рамках проєкту «Підтримка комунікацій Спілки і захист трудових прав журналістів в умовах широкомасштабної війни та економічної кризи», який Національна спілка журналістів України реалізує за підтримки Міжнародної федерації журналістів.
