З початку березня 2025 року суттєво змінився порядок оформлення документів для виїзду медійників і працівників культурної сфери за кордон. Медіаексперт Національної спілки журналістів України Даніл Сербін розглядає нововведення, їх вплив на роботу представників медіа та можливі шляхи вирішення проблемних питань.
Як працювала стара система
З початку повномасштабного вторгнення і запровадження воєнного стану в Україні для представників медіа та культурної сфери існувала можливість виїзду за кордон за умови отримання листа сприяння від Міністерства культури та стратегічних комунікацій. Однак ця процедура не була належним чином закріплена в законодавстві та мала неформальний характер, що створювало простір для зловживань та непрозорості в прийнятті рішень.
«Шлях для перетинання державного кордону під час воєнного стану за сприяння Мінкультури існував неформально з початку запровадження воєнного стану. В законодавстві і в підзаконних нормативно-правових актах, зокрема в постанові Кабміну, ця можливість не була деталізована і закріплена», – зазначив Даніл Сербін у коментарі «Lviv Media».
Юрист нагадав, що ще з 1995 року діє постанова Кабінету Міністрів України про правила перетинання державного кордону громадянами України. Цей документ неодноразово доповнювався з урахуванням обмежень, зумовлених запровадженням воєнного стану, однак питання виїзду за кордон для представників медіасфери та культури залишалося на рівні неписаних правил.
Значною проблемою, яка спровокувала зміни, стала ситуація з неповерненням в Україну осіб, які отримували дозволи на виїзд. Згідно з даними, оприлюдненими профільним комітетом Верховної Ради України, не повернулося понад 570 осіб, більшість із яких – представники культурної сфери, зокрема артисти, стендап-коміки та інші публічні особи.
«Були публічні випадки, наприклад, ведучий одного з телеканалів не повернувся після зустрічі в Євросоюзі, зазначивши, що залишається там нібито для просування, розвитку і встановлення контактів з європейськими колегами. І так само були випадки, коли певні артисти різних сфер також не повертались, виїжджаючи під виглядом концертів чи заходів на підтримку України», – наводить конкретні приклади Даніл Сербін.
Ситуація загострилася настільки, що, за даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій, близько 40% представників медіасфери та культури, яким надавали дозвіл на виїзд за кордон під час воєнного стану, не повернулися назад. Це зумовило необхідність перегляду наявних правил та формалізації процедури.
Законодавчі зміни та їх обґрунтування
Реагуючи на проблему, на початку березня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до постанови про правила перетинання державного кордону громадянами України. Документ було доповнено двома новими пунктами – 2¹ та 2², які регламентують порядок перетину кордону особами віком від 18 до 60 років, що під час воєнного стану та загальної мобілізації підлягають призову до Збройних Сил України.
Процес ухвалення змін відбувся доволі оперативно. За словами Даніла Сербіна, перші повідомлення про можливі зміни з’явилися 27 лютого, а вже 4 березня відбулося засідання Кабінету Міністрів України, на якому було схвалено відповідну постанову. 6 березня документ набрав чинності, що означає, що правовий вакуум тривав лише кілька днів.
«Тепер на на рівні постанови Кабміну внесено два нові пункти. Цими змінами регламентовано конкретний порядок отримання дозволу, порядок подачі документів, перелік необхідних документів, строки їх розгляду та вся процедура розгляду. Особи, які мають намір кудись поїхати для проведення певних заходів чи взяти участь у якихось подіях, вже можуть розуміти, яким порядком їм користуватись, які документи подавати і на що очікувати», – пояснює експерт НСЖУ.
Даніл Сербін зазначає, що такі зміни були вимушеним кроком, який, попри свою непопулярність у медійному та культурному середовищах, дозволяє впорядкувати процедуру та зробити її більш прозорою. Водночас експерт визнає, що ці зміни не можуть повністю вирішити проблему неповернення, але встановлюють чіткіші правила гри для всіх учасників процесу.
Детальний огляд нової процедури виїзду за кордон
Відтепер для представників медіасфери процедура виїзду за кордон стала більш структурованою та формалізованою. Вона передбачає кілька етапів і вимагає ретельної підготовки документів.
Насамперед, медійник має визначити, до якого органу йому слід звертатися для отримання дозволу. Для працівників медіа з критично важливим статусом, що належать до сфери управління Міністерства культури та стратегічних комунікацій або Державного комітету телебачення і радіомовлення, звернення подається до відповідного міністерства чи відомства. Інші представники медіасфери мають звертатися до обласних або місцевих військових адміністрацій за місцем реєстрації.
Експерт звертає увагу на певну неузгодженість у цьому питанні: «Є положення про те, що суб’єкти, які визначені критично важливими, якщо не належать до сфери управління Мінкульту, Держтелерадіо, мають звертатись до обласних, міських військових адміністрацій. Виникає питання щодо тих суб’єктів, які отримували статус критичності через міністерство чи центральні органи виконавчої влади – чому вони мають звертатися саме до адміністрації?»
Другим етапом є підготовка та подання повного пакету документів. Тепер цей перелік чітко визначений і включає запрошення на конкретний захід із зазначенням його терміну проведення, підтвердження бронювання квитків, документи про бронювання готелю на період перебування за кордоном та інші супровідні матеріали, які можуть підтвердити мету та терміни поїздки. Раніше вимоги до документів не були настільки конкретизованими.
Після подання пакету документів розпочинається етап розгляду заяви. За новими правилами, цей процес може тривати до 15 днів, що зобов’язує журналістів планувати свої закордонні поїздки заздалегідь. Орган, до якого подано заяву, здійснює перевірку наданих матеріалів, може запитувати додаткову інформацію та приймає рішення про надання дозволу або відмову.
У разі позитивного рішення видається лист-погодження, який надсилається до Державної прикордонної служби України. Цей документ є підставою для перетину кордону на період, визначений у листі. Важливо розуміти, що дозвіл видається на конкретний термін і для конкретної мети, зазначеної в документах.
Даніл Сербін підкреслює, що нова процедура, попри свою складність, надає певні переваги для журналістів: «Зараз регламентовано конкретно порядок отримання цього дозволу, порядок подачі документів, перелік, строки їх розгляду. І вся процедура, принаймні, дає розуміння медійникам, яким порядком користуватись, які документи подавати і на що очікувати».
Проблемні аспекти нових правил для представників медіа
Нова процедура виїзду журналістів за кордон, попри її формалізацію, містить низку проблемних аспектів, які викликають занепокоєння медійної спільноти та експертів.
Одним із найсуттєвіших недоліків є відсутність чітких критеріїв, за якими приймається рішення про надання дозволу або відмову. «В нас є процедура для подачі документів, порядок розгляду, але немає процедури, в яких випадках надається відмова, а в яких – погоджується можливість виїзду за кордон. Ці критерії на сьогоднішній день не є встановленими, і ми розуміємо, що це, умовно, є так званими дискреційними повноваженнями адміністративного органу, який в межах свого розгляду приймає рішення», – пояснює Даніл Сербін.
Така неконкретність створює простір для суб’єктивного оцінювання та потенційних зловживань. Медіаексперт наводить приклади можливих підстав для відмови: «Можуть бути достатньо формальні підстави, починаючи від того, що, це може бути «подія не такого великого масштабу чи рівня, який оцінюється як можливий для надання дозволу», і закінчуючи недостатнім рівнем довіри до журналіста, враховуючи попередній досвід».
Особливе занепокоєння викликає потенційна можливість використання нової процедури як інструменту тиску на незалежні медіа чи журналістів, які висловлюють критичні або альтернативні погляди. Хоча офіційно такі мотиви не будуть зазначатися в разі відмови, вони можуть стати реальною причиною обмеження виїзду для окремих представників медіа.
Ще одним проблемним аспектом є тривалість процедури розгляду заяви, яка може становити до 15 днів. У контексті журналістської роботи, особливо під час кризових ситуацій або важливих міжнародних подій, такий термін є надто довгим і може призвести до втрати актуальності репортажів чи висвітлення подій.
Даніл Сербін також звертає увагу на потенційні корупційні ризики, хоча й зазначає, що представники медіасфери зазвичай добре обізнані зі своїми правами та вміють їх відстоювати.
Варто зауважити, що значна частина проблемних аспектів нової процедури пов’язана не стільки з самими правилами, скільки з їх практичним застосуванням. Оскільки нові правила лише нещодавно набрали чинності, реальна практика їх застосування поки що відсутня, і медійна спільнота з насторогою очікує перших результатів роботи нової системи.
Міжнародний аспект та репутаційні ризики для України
Запровадження нових правил виїзду за кордон для представників медіасфери може мати також міжнародний вимір. У демократичному світі свобода преси та можливість вільного пересування журналістів є базовими стандартами, і будь-які обмеження в цій сфері традиційно викликають занепокоєння міжнародної спільноти.
Коментуючи це питання, Даніл Сербін зауважує, що Україна опинилася в унікальній ситуації, яка не має прецедентів у сучасній історії Європи: «Україна, на жаль для всіх нас, є першою країною на Європейському континенті, яка зазнає такого нападу ворога з часів Другої світової війни. І тому ми, по суті, є країною, яка на сьогоднішній день сама здобуває цей досвід шляхом своїх проб і помилок, які ми здійснюємо в тому числі в правовій сфері, в тому числі в сфері законодавчого регулювання певних процедур».
Експерт припускає, що реакція міжнародних партнерів може бути неоднозначною: «Всі європейські країни є демократичними, з дуже високим рівнем цінування свобод і прав людей. Я думаю, що, звісно, все буде сприйнято як ще одне чергове обмеження свобод громадян та людей, які проживають в Україні».
Водночас він висловлює сподівання, що міжнародні партнери розумітимуть особливості ситуації, в якій перебуває Україна, і не застосовуватимуть стандартні мірки до оцінки таких рішень. Зрештою, головним аргументом на користь запроваджених обмежень є їхня спрямованість не проти свободи преси, а проти зловживань, які дискредитують як журналістську спільноту, так і саму державу.
Важливим аспектом міжнародної репутації є також здатність медіаспільноти доносити об’єктивну інформацію про події в Україні на світову арену. Обмеження виїзду журналістів може ускладнити цей процес, особливо якщо воно буде застосовуватися вибірково або непрозоро.
Даніл Сербін наголошує на необхідності дотримання балансу між безпековими потребами держави та свободою преси: «Ми маємо вчиняти всі дії і контролювати дотримання положень законодавства, дотримання принципів рівності і недискримінаційності, для того, щоб і ті медіа, які є незалежними, і ті медіа, які є комунальними, могли продовжувати висвітлювати події на міжнародному рівні».
Механізми оскарження відмов та правовий захист журналістів
Попри наявність потенційних ризиків, пов’язаних із новою процедурою, українське законодавство передбачає низку механізмів, які дозволяють журналістам захистити свої права у разі неправомірної відмови у видачі дозволу на виїзд за кордон.
Ключовим у цьому контексті є Закон України «Про адміністративну процедуру», який набрав чинності у 2024 році. Цей закон регулює взаємовідносини громадян з адміністративними органами та встановлює засади і порядок розгляду адміністративними органами питань, що стосуються прав та інтересів громадян.
На практиці це означає, що журналіст, який отримав відмову у видачі дозволу на виїзд за кордон, має право оскаржити це рішення у встановленому порядку. Оскарження може здійснюватися як до вищестоящого органу, так і в судовому порядку.
Процедура оскарження передбачає подання скарги із зазначенням підстав, з яких журналіст вважає рішення неправомірним. Орган, який розглядає скаргу, зобов’язаний відповісти в установлений законом термін та надати обґрунтування свого рішення.
Особливо важливим є те, що Закон «Про адміністративну процедуру» встановлює принципи, на яких має ґрунтуватися діяльність адміністративних органів, зокрема принцип рівності перед законом, заборони дискримінації, пропорційності, неупередженості та обґрунтованості. Це створює додаткові гарантії для журналістів у процесі оскарження.
Даніл Сербін висловлює впевненість, що представники медіасфери не залишатимуться пасивними у разі неправомірних відмов: «Тоді вже питання до активності чи пасивності самих осіб, яким така відмова буде надаватись, чи будуть вони її оскаржувати, чи будуть вони порушувати це питання на рівні комітетів, на рівні міністерств, в тому числі оскаржувати до вищестоящих органів адміністративних ці відмови».
Окрім формальних процедур оскарження, журналісти мають у своєму розпорядженні й інші інструменти захисту своїх прав, зокрема можливість звернення до професійних об’єднань, таких як Національна спілка журналістів України, до міжнародних журналістських організацій, а також використання публічного розголосу як засобу тиску на владні органи.
Експерт НСЖУ зазначає, що ефективність механізмів оскарження залежатиме від активної позиції самих журналістів та їхньої здатності відстоювати свої права: «Наші медіадіячі не будуть миритись і не будуть просто так все пускати на самотік, якщо будуть вчинятися якісь неправомірні дії стосовно них».
Перспективи подальшого вдосконалення процедури
Нова процедура виїзду журналістів за кордон, запроваджена на початку березня 2025 року, ще не пройшла перевірку практикою, і її ефективність та справедливість поки що залишаються під питанням. Однак експерти вже зараз прогнозують можливі напрямки її вдосконалення в майбутньому.
Даніл Сербін переконаний, що зміни до правил неминучі: «Я думаю, що в нас ще буде не одна зміна в частині цих пунктів, з урахуванням практики, з урахуванням того, як це буде реалізовано, як ці положення будуть працювати на практиці».
Серед питань, які потребують уточнення, експерт називає проблему визначення компетентного органу для різних категорій медіапрацівників, про що вже йшлося в цьому матеріалі.
Ще одним напрямком потенційного вдосконалення є встановлення чіткіших та прозоріших критеріїв для прийняття рішення про надання дозволу або відмову.
Важливим аспектом також є оптимізація термінів розгляду заяв, особливо у випадках, коли йдеться про висвітлення термінових або непередбачуваних подій міжнародного значення.
Даніл Сербін висловлює сподівання, що подальші зміни враховуватимуть як інтереси держави у сфері безпеки, так і професійні потреби медіаспільноти.
Висновки та рекомендації НСЖУ
Нова процедура виїзду журналістів за кордон є спробою збалансувати інтереси держави в умовах воєнного стану з потребою збереження свободи преси та забезпечення об’єктивного висвітлення подій в Україні на міжнародній арені. Попри наявність певних проблемних аспектів, ця процедура має і свої переваги, зокрема чіткість та прозорість порівняно з попередньою неформальною практикою.
Національна спілка журналістів України рекомендує медіапрацівникам взяти до уваги нові правила та відповідно планувати свою професійну діяльність. Зокрема, важливо заздалегідь передбачати потребу у закордонних відрядженнях та розпочинати процедуру оформлення дозволу щонайменше за два-три тижні до запланованої поїздки. Необхідно також ретельно готувати всі документи, які підтверджують мету та терміни перебування за кордоном, оскільки неповний пакет документів може стати формальною підставою для відмови.
У разі отримання необґрунтованої відмови НСЖУ закликає журналістів активно користуватися механізмами оскарження, передбаченими законодавством. Важливо не залишати без реакції випадки, коли відмова має дискримінаційний характер або базується на суб’єктивних чи політично мотивованих оцінках.
НСЖУ також закликає медіапрацівників повідомляти про випадки корупції, дискримінації чи інших неправомірних дій при розгляді заяв на виїзд за кордон. Такі повідомлення допоможуть скласти більш повну картину практичного застосування нових правил та стануть підставою для адвокації необхідних змін.
Національна спілка журналістів України зі свого боку зобов’язується здійснювати моніторинг практики застосування нових правил, надавати юридичну підтримку журналістам, які зіткнулися з неправомірними відмовами, та вести діалог з органами влади щодо вдосконалення процедури.
Важливо пам’ятати, що в умовах інформаційної війни робота журналістів на міжнародній арені є не менш важливою, ніж діяльність інших професійних груп. Забезпечення об’єктивного та професійного висвітлення подій в Україні для світової спільноти є вкрай важливим завданням, і держава має створювати для цього сприятливі умови, навіть у складних обставинах воєнного стану.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: