На запитання учасників організованої Національною спілкою журналістів України і Федерацією профспілок України Всеукраїнської онлайн конференції «Атаки на права працівників: позиція профспілок» відповіла
керівниця департаменту з питань бюджету та оплати праці апарату Федерації профспілок України Людмила ОСТАПЕНКО.
ПРО НАДБАВКИ ЗА ВИСЛУГУ РОКІВ
Колективним договором не передбачені виплати за вислугу років, матеріальна допомога на оздоровлення, гонорари. Все замінено преміюванням і має нестабільний характер. Чи є це порушенням прав працівників колективу?
Л.О. Законом «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» передбачено, що журналісти державних і комунальних засобів масової інформації отримують надбавки і користуються пільгами, передбаченими для держслужбовців.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці журналістів державних і комунальних засобів масової інформації» № 1038 встановлює, що надбавка за вислугу років журналістам державних і комунальних ЗМІ, а також державних інформагентств встановлюється на рівні трьох відсотків посадового окладу за кожний календарний рік, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
Розміри інших доплат, надбавок, гонорарів установлюється в колективному договорі.
Також Кодекс законів про працю (стаття 97) та Закон України «Про оплату праці» (стаття 15) визначають що умови оплати праці (в тому числі надбавки, доплати, премії, винагороди, інші заохочувальні і компенсаційні виплати) встановлюються в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, Генеральною та галузевими угодами. Отже, в державних і комунальних засобах масової інформації виплата надбавки за вислугу років є обов’язковою і має бути передбачена в колективному договорі. Для приватних засобів масової інформації така виплата буде тільки у разі, якщо вона передбачена в колективному договорі.
ЯК ДІЯТИ, КОЛИ НЕ ВИПЛАЧУЮТЬ ЗАРПЛАТУ
Якою має бути послідовність дій у разі виникнення проблеми невиплати заробітної плати?
Л.О Федерацією профспілок України напрацьовано порядок дій профспілок і працівників у разі виникнення заборгованості з виплати заробітної плати. Такий порядок у вигляді Технологічної карти дій розміщено на сайті ФПУ в підрозділі «Соціальний захист» розділу «Напрями діяльності».
Зокрема, для забезпечення виплати боргів по заробітній платі рекомендується, щоб профком направив керівнику підприємства письмове звернення з вимогою дати пояснення причин невиплати заробітної плати, заходів, що будуть вживатися для її погашення, і конкретних термінів погашення заборгованості із заробітної плати в повному обсязі.
Далі слід інформувати вищестоящий орган – райком, обком чи Центральний комітет галузевої профспілки – про наявність такого порушення трудових прав працівників і умов колективного договору. Також слід направити відповідне звернення до територіального відділення Національної служби посередництва і примирення з інформуванням для запобігання виникненню колективного трудового спору.
Треба ініціювати перед місцевими органами виконавчої влади розгляд питання про заборгованість з виплати заробітної плати на засіданнях тимчасових комісій з питань погашення заборгованості з виплати зарплат, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат.
У разі незадоволення профспілкових вимог профспілкова організація може ухвалити рішення про вступ у колективний трудовий спір відповідно до Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
Водночас працівники можуть звернутися до територіального органу Держпраці щодо факту порушення їхніх прав, а також звернутися до суду із заявою про стягнення заборгованості.
РОБОЧИЙ ЧАС І ЙОГО ОПЛАТА
Чи є сенс переводити працівників на погодинну оплату, якщо податок все одно необхідно сплачувати з мінімальної? Як це оформити документально? Чи можна при роботі працівників на скороченому робочому тижні під час карантину платити зарплату менше мінімальної?
Л.О. Очевидно, йдеться про неповний робочий час і сплату ЄСВ. По-перше, переведення працівника на роботу в умовах неповного робочого часу оформляється наказом по підприємству. Оплата праці в такому разі відбувається пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. У разі, якщо працівник оформлений на мінімальну заробітну плату, то тут діє стаття 3.1 Закону «Про оплату праці», яка зазначає: «У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці, мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці». Тобто оплата праці може бути нижче мінімальної.
Разом з тим, запровадження неповного робочого часу є зміною істотних умов праці і відповідно потребує завчасного інформування працівників за два місяці. Якщо неповний робочий час встановлюється за бажанням працівника, то таке попередження не обов’язкове.
Щодо оплати праці під час карантину. Дистанційна робота не впливає на оплату праці: якщо співробітник виконує повністю норму праці, всі завдання, що йому доручені, оплата праці має бути в повному обсязі. Є роз’яснення Держпраці, де зазначено, що під час запровадження дистанційної роботи не мають змінюватися інші умови, щоб максимально забезпечити дотримання прав працівників. Якщо необхідно змінити умови праці, то має бути попередження за два місяці.
Як оптимізувати фонд заробітної плати щоб не скорочувати чисельність працівників?
Л.О. Відповідно до закону «Про оплату праці» (стаття 22) і Кодексу законів про працю (стаття 97) роботодавець не має права в односторонньому порядку змінювати умови оплати праці в гірший бік. Змінити ці умови можна шляхом внесення змін до колективного договору і за погодженням з профспілковою організацією чи трудовим колективом. Зокрема, можна передбачити тимчасовий перехід на неповний робочий час, скорочення переліку і розмірів доплат, надбавок, премій тощо.
Ще один варіант – це застосування простою з оплатою дві третини тарифної ставки чи посадового окладу. Проте в колективному договорі можуть бути зазначені більш високі показники оплати праці під час простою.
Разом з тим, треба мати на увазі, що відповідно до статті 14 Закону України «Про оплату праці» норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче, ніж норми, визначені генеральною і галузевою угодами, але не нижче законодавчих норм, мають застосовуватися лише тимчасово – на період, не більше ніж шість місяців. Зміни до колдоговору вносяться тільки за згодою сторін, тобто, якщо згоди не досягнуто, а роботодавець наполягає на зменшенні заробітної плати, то тоді включається норма статті 32 Кодексу законів про працю – про необхідність попередження за два місяці.
Як оподатковується зарплата фрилансерів?
Л.О. Податковим кодексом визначено, що будь-який отриманий дохід підлягає оподаткуванню, і, зокрема, для фрилансерів трудові доходи підлягають оподаткуванню в повному обсязі. Порядок сплати податку, подання звітності і необхідність декларування залежить від того, хто є замовником роботи. Якщо замовником виступає юридична особа, то сплату податків та зборів і подання звітності здійснює ця юридична особа. В такому разі фрилансер, який здав роботу, отримує на 19,5 відсотка коштів менше, ніж зазначено в договорі. Плюс замовник сплатить 22 відсотка ЄСВ до фонду соціального страхування.
Якщо журналіст оформлений як фізична особа-підприємець (скажімо, на третій групі податку) і може надавати послуги не тільки платникам єдиного податку та населенню, а й юридичним особам (у тому числі іноземним замовникам), то він може отримувати кошти як в гривнях, так і в іноземній валюті, мати в 2021 році ліміт доходу 7 млн. 2 тис. гривень. У такому випадку фрилансер, якщо він не зареєстрований платником ПДВ, щоквартально сплачує п’ять відсотків доходу. Якщо він є платником ПДВ, то сплачує три відсотки від суми доходу. Подавати звітність треба щоквартально.
Якщо замовником є громадянин, який не має юридичного статусу, тоді обов’язок сплатити податок покладається на фрилансера. Він має подати до 1 травня податкову декларацію за результатами року, а потім сплатити 18 відсотків ПДФО та півтора відсотка військового збору.
Підготувала Ольга Войцеховська
